Військово-професійній діяльності

Психічні пізнавальні процеси та їх роль у

Психологічна наука вважає, що таких процесів вісім.

а) Відчуття.

Це відбиття в свідомості людини (воїна) окремих властивостей, якостей предметів і явищ об‘єктивного світу.

Існує багато відчуттів: зорові, звукові, смакові, нюхальні, температурні, дотикові, рухові, органічні (голод, спрага), больові, вібраційні, просторові і т. ін.

Вони залежать від наших «органів почуттів» як фізіологічного апарату людини.

Закономірності процесу відчуття:

- пороги відчуття:

м і н і м а л ь н и й п о р о г – визначається мінімальною силою подразника (його величиною), з якої людина починає його відчувати;

м а к с и м а л ь н и й п о р о г – визначається максимальною силою подразника (його величиною), з якої людина перестає відчувати її нарощування;

р і з н і с н и й п о р о г – це мінімальна величина різниці, яку помічає людина між двома подразниками;

- адаптація (пристосування) – це зміна чутливості аналізатора органу почуття під впливом тривалої дії подразника. Це трапляється, наприклад, на аеродромах, на полігонах, де людина пристосовується до шумів, вибухів і т. ін.

- сенсибілізація – взаємодія між собою органів почуття людини. Це трапляється більш тоді, коли якісь органи почуттів погано розвинені або відсутні взагалі. Тоді інші органи компенсують цей недолік.

На роботу органів почуттів і, стало бути, на відчуття впливають:

• емоційний стан воїна;

• стан його здоров‘я;

• навколишня обстановка.

б) Сприйняття.

Це відбиття в свідомості людини предметів і явищ об‘єктивного світу в цілому, які впливають безпосередньо на свідомість військовослужбовця.

«Працюють» сприйняття на підставі сукупності відчуттів.

Сприйняття характеризуються:

- цілісністю. Це всебічність, предметність (якщо ми бачимо частину літака на аеродромі, то сприймаємо весь літак цілком);

- осмисленістю. Ми розмірковуємо: навіщо цей літак тут стоїть?

- вибірковістю. З усього потоку інформації ми сприймаємо лише те, що нам потрібно, інше якби не помічаємо;

- апперцепцією – залежність сприйняття воїна від минулого досвіду;

- ілюзією – перекручене, неправильне сприйняття. Воно залежить:

• від нерозуміння воїном сутності питання, явища, процесу;

• від фонових перешкод;

• від стану здоров‘я військовослужбовця.

Ілюзорне сприймання часто використовують у військовій справі для омани противника. На ілюзорному сприйманні будується усе маскування.

в) Уявлення.

Це образ предмету або явища, який на даний момент не сприймається воїном.

Базою для уявлень служать попередні відчуття і сприймання (студент, що отримав звання офіцера запасу має достатні уявлення про військову службу та військову справу, бо під час свого навчання за військовою спеціальністю він відчував і сприймав багато чого, що відноситься до військової справи, – на заняттях, на практичних роботах, при проходженні навчального збору і т. ін.).

Характеристика уявлень.

Усі уявлення воїна характеризуються:

- запасом (об‘ємом). Це кількісна характеристика;

- глибиною – якісна характеристика;

- конкретністю (типи зброї, літаків й т. ін.)

- яскравістю (образністю);

- дієвістю (звідси – зв‘язок з практикою).

г) Увага.

Це вибіркова спрямованість свідомості воїна на якийсь об‘єкт, дію, явище, процес.

Роль уваги у військовій справі дуже велика.

Властивості уваги:

- концентрація (зосередженість на якось справі, при вирішенні якогось завдання й т.п.).

- сталість (часова характеристика);

- об‘єм уваги (оптимальний об‘єм до 5 предметів);

- розподіл уваги (по видах діяльності);

- переключення уваги.

Види уваги:

І. Свавільна увага (за рахунок вольових зусиль).

ІІ. Несвавільна увага (реакція на щось несподіване, яскраве).

ІІІ. Післясвавільна увага (увага, яка настає після вольових зусиль, більш на інтересі).

Антиподом уваги є н е у в а ж н і с т ь.

З нею слід уміти боротися. Для цього необхідно знати причини неуважності:

- низька відповідальність людини;

- слабка воля;

- втрата суті розміркування викладача, командира і т.п.;

- хворобливий стан воїна;

- надмірне захоплення якоюсь справою;

- відсутність інтересу до справи, до служби, до співрозмовника.

д) Уява.

Це процес створення особистістю нових образів, які воїн не сприймав раніше. Тут «працює» більш 2-а сигнальна система людини – с л о в о!

Існують 2 види уяви:

- репродуктивна;

- продуктивна (творча).

Перша – відтворює те, що вже є. Але тут працюють слова (після них воїн може щось уявити, чого не бачив і не сприймав).

Друга – допомагає людині створити щось нове (вчені, митці, конструктори, винахідники, раціоналізатори. Але роблять це вони на базі якось реальності: тролейбус = автобус + трамвай).

е) Пам‘ять.

Це процес фіксування, збереження і наступного відтворення того, що воїн бачив, чув переживав, сприймав.

Тобто пам‘ять – це 3-х етапний логічний процес:

фіксація збереження відтворення

Усі ці елементи пам‘яті необхідні. Якщо відсутній хоча б один з них, пам‘ять відсутня.

Антиподом пам‘яті є з а б у в а н н я

Крива Еббінгауза

Осмысленное запоминание в 9 раз быстрее механического заучивания

Тобто через 5 днів у пам‘яті залишається лише 25% інформації.

Тому боротися з забуванням необхідно у перші 5 діб.

Дата добавления: 2014-01-13