Боротьба за суворий статутний порядок

Командир підрозділу для вирішення цієї проблеми свої зусилля зосереджує:

на формуванні між воїнами статутних взаємин;

на чіткому додержання в підрозділі розпорядку дня (як за часом, так і за елементами);

на недопущенні відхилень в несенні вартової та внутрішньої служби, бойових та інших чергувань;

на обов’язковому додержані всіх ритуальних та інших дій, які передбачені статутами, інструкціями, військовими документами, що визначають порядок служби й життя армійського підрозділу: шикування, військові вітання, стройові огляди, здача та прийом чергування, варти і т. ін. Коли все це робиться своєчасно, чітко, правильно, у воїнів формується повага до порядку, виникає прагнення самому підтримувати такий порядок.

4. Індивідуальна виховна робота з кожним військовослужбовцем.

Ця робота включає в себе:

• вивчення кожного воїна (його доармійського життя, рівень освіти і вихованості, домінуючих мотивів, схильності, інтереси, ставлення до служби та ін.);

• аналіз всього вивченого і планування безпосередньої роботи з конкретним воїном (де, коли, в якій формі, що при цьому слід враховувати та інше);

• безпосереднє застосування підібраних методів, форм і прийомів виховного впливу на підлеглого.

Це свого роду алгоритм діяльності офіцера при проведенні індивідуально-виховної роботи з особовим складом, яка спрямована на формування воїна – бійця.

Особлива увага при цьому приділяється воїнам так званої «групи посиленого психологічного впливу».

Більш детально проблема індивідуальної виховної роботи буде розглянута на одному з наступних групових заняттях розділу.

5. Профілактична робота.

Практика підказує, що профілактична робота командира підрозділу зводиться:

до виявлення воїнів, схильних до порушень військової дисципліни та правопорядку (за їх деякими діями і вчинками, загальною поведінкою, висловлюваннями, намірами);

до врахування девіантних явищ у підрозділі (пиятство, суїцид, вживання наркотичних і токсичних речовин, психічні відхилення). Це так звана «група ризику», якій командири повинні приділяти постійну увагу;

до формування у підрозділі громадської думки, яка виявляє негативне ставлення воїнів до порушників військової дисципліни;

до боротьби з порушенням статутних правил взаємин між військовослужбовцями.

Останній напрямок профілактичної роботи буде детально розглянутий на наступному груповому занятті.

Нестатутні відносини у військовому середовищі – це різноманітні, протиправні форми морального, фізичного і психологічного діяння одних військовослужбовців або груп військовослужбовців на інших воїнів, які здійснюється систематично або одночасно із корисних мотивів з метою досягнення певних привілеїв, незаконних пільг, «казарменого комфорту», задоволення егоїстичних потреб за рахунок воїнів пізніших призовів, або тих, хто не в змозі за себе постояти.

Вони негативно впливають на:

- боєготовність підрозділу (знижується взаєморозуміння між воїнами, зникає бажання допомагати один одному в бойових обслугах);

- морально-психологічний клімат в підрозділі;

- колективний настрій воїнів;

- домінуючи психічні стани окремих воїнів (виникає пригніченість, пасивність, страх та інше);

Нестатутні взаємовідносини можуть бути:

1. Між солдатами – «дідівщина»;

2. Між командирами і підлеглими (і навпаки), особливо в ланці «сержант – солдат».

3. Між неформальними групами в підрозділі – на підставі земляцтва, національних та соціальних відмінностей, інтересів та інше.

Причини нестатутних взаємовідносин:

Об’єктивні – негативні традиції в суспільстві, складне соціально-економічне становище в країні, соціальна несправедливість в суспільстві, посилення в країні негативних явищ (падіння моралі, зміна не в кращий бік ціннісних орієнтацій, жорстокість, егоїзм та інше).

Суб’єктивні – низький рівень вихованості окремих воїнів: наявність негативних рис у частині військовослужбовців, негативні приклади старших (особливо командирів), низький рівень освіти воїнів тощо.

«Дідівщина» в казармі проявляється в таких формах:

у вигляді образ, приниження достоїнства молодих солдатів (ганебні традиції, прізвиськ, зневажливе ставлення до них);

у вигляді фізичних дій (побиття, тілесні ушкодження);

у вигляді обділення молодих воїнів (в продуктах харчування, речовому майні, грошей);

у вигляді прислуговування «старослужбовцям» (воїнам старшого призову);

у вигляді збирання так званих «податків» з молодих воїнів (грошей, речей, спиртних напоїв, пального та інше);

у вигляді примушування виконання молодими солдатами службових обов’язків замість «старослужбовців» (особливо нарядів), господарських робіт та інше.

Дата добавления: 2014-01-13