Простір, територія в географії

Будз М.Д.

Дисципліна: «Країнознавство»

Тема: «Територія, границі, кордони і конфігурація країни»

При підготовці лекції були використані

матеріали викладені в навчальному по-:

сібнику «Методика страноведческого ис-

следования» -М., Изд-во МГУ, 1993

Рівне - 1999

Географи використовують два терміни - простір і територія з одним змістом. Поняття географічного простору визначається шляхом переносу поняття «прос-­ тір» з філософії в географію за аналогією, але з врахуванням особливостей. «Гео­простір» -форма існування географічних об’єктів і явищ в межах географічної оболонки. В філософії простір - це універсальна форма буття, яка не відокремлена від матерії і часу; це абстрактне поняття, яке виражає існування зв’язку речей один з одним, порядок і розміщення відносно одно одного. І в географії простір пови­нен розумітися як філософська концептуальна категорія, як об’єктивна, зага­льна і пізнавальна форма існування географічних об’єктів (Алаєв Е.Б. Социально-еко­номическая география. Понятийно- терминологический словарь. М. 1983)

На даний час робляться спроби визначення різних типів простору з тими чи іншими формами буття:

1. Фізичний тип простору, є нижчим, базовим. Його не можна ототожнюва-

ти з простором як універсальною формою руху матерії, так як остання є філософсь­ко-абстрактним поняттям.

2. Біологічний простір, існування якого доказано в етології - одної з гілок науки про поведінку тварин в природному середовищі.

3. Соціальний простір як простір, регулюючий відношення в суспільстві.

«Простір соціальний - соціально освоєна частина природного простору як середо­вища проживання людей, просторово-територіальй аспект життєдіяльності сус­пільства з точки зору «розміщення» соціальних груп і шарів, «простору»

4. Соціально-психологічний простір як суб’єктивно-сприймаємий простір.

На заході в 60-70-ті роки широке розповсюдження одержала географія сприймання простору.

Географи використовують, як правило, прості уявлення про простір, прості

просторові мови, наприклад геометрію Евкліда, координатну систему Декарта. В цьому немає нічого, що виділяє географію серед інших «неточних» наук. Але на­віть, що стосується точних наук, необхідно відмітити, що, не дивлячись на існу­вання теорії відносності і теорії тяжіння, сучасної техніки ЕВМ, телебачення, радіо, космічні польоти, сучасна хімія і біологія обходяться без уяви про простір і час.

Є спроби класифікації простору і в географії. Одну з них зробив польський географ С.Лещицький в статті «Поняття фактору простору і його роль в сучасному господарстві». (Региональные проблемы и территориальное планирование в социа­листических странах Европы. М., 1976):

1) [МБ1] геодезичний простір. Він визначається величиною і формою земної кулі

(геоїдом, еліпсоїдом);

2) фізико-географічний простір, на відміну від геодезичного, якісно дифе-

ренціований на сушу, океани, моря, а вони в свою чергу диференціюються в фізи­ко-хіміко-біологічному відношенні;

3) соціально-економічний простір - це територія, на якій живе і діє людина,

де сконцентровані поселення людини. За величиною він поступається фізико-гео­графічному просторові, особливо за рахунок великих водних площ. Але люд­ство просунулось в освоєнні Світового океану.

Географічний простір має структури. Структурність геопростору віддзерка-

калює складну будову географічної оболонки. Часткові географічні простори виді-ляються в залежності від мети досліджень за змістовно-географічними ознаками, за природою пануючих в них закономірностей. Що стосується соціально-економіч­ного простору, то це поняття досить відносне. Воно характеризує локалізацію і просторове розчленування людської діяльності та її результатів. Зв’язок цього прос­­тору з часом здійснюється через діяльність людини. Організація соціально-еконо­мічного простору в основному детермінується лімітом часу і добовим режи­мом діяльності. В процесі історичного розвитку соціально-економічний простір як би «розширюється» у зв’язку з прогресом транспорту, а час як би «стискується» за рахунок його насичення діяльністю.

Поняття території відрізняється від поняття простору своєю конкретністю і прив’язаністю до певних координат. Територія (лат. territorium, від terra - земля, країна) - частина поверхні суші з притаманними її природними, а також створени­ми в результаті людської діяльності властивостями і ресурсами. Характеризується наяв­ністю особливого виду ресурсів - протяжністю (площею), особливостями геогра­фічного положення, певним типом (типами) природного ландшафта, ступе­нем господарської здатності виконувати роль «просторового базису діяльнос­ті суспільства».

Характер території, в межах якої знаходяться об’єкти і протікають взаємодії між ними, істотно впливає на ці об’єкти і взаємодії. Зокрема місцезнаходження об’єкта є фактором його індивідуацізації, тобто специфічних особливостей, якими об’єкт відрізняється від аналогічних за субстанціональними властивостями об’єк­тів. Іншими словами, місцезнаходження дешифрує і об’єкти і процеси. Вказаний підхід не має нічого спільного з крайністю - геополітичними ідеями простору. В деяких трудах з геополітики роль простору настільки перебільшується і абсолютизується, що є основою до політичних дій. Так, для німецької геополітики було характерне поняття «життєвий простір».

Дата добавления: 2014-01-14