Способи, види і схеми посіву

Посівні стрічки та невисокі гряди готують фрезою ФПШ - 1,3, а ви­сокі грядина перезволожених ґрунтах — грядкоутворювачами УГН - 4К, ГН - 2. Перед сіянням насіння для знищення бур’янів і створення пухкого шару грунту проводять культивацію з одночасним борону­ванням на глибину загортання насіння. У цьому разі насіння висівається на шар з непорушеною капілярністю грунту, який добре зволожується висхідною вологою. Для створення сприятливих умов зволоження висіяного насіння капілярною вологою у степових розсад­никах перед посівом грунт злегка ущільнюють легкими котками.

Передпосівний обробіток ґрунту

Агротехніка вирощування сіянців у відкритому ґрунті передбачає проведення таких робіт:

· основний та передпосівний обробітки ґрунту;

· підготовку насіння до посіву;

· висів насіння дерев і чагарників;

· догляд за посівами до появи сходів;

· догляд за посівами після появи сходів (догляд за сіянцями);

· інвентаризацію сіянців;

· викопування та зберігання садивного матеріалу.

Основний обробіток ґрунту та особливості його проведення в розсадниках різних лісорослинних зон висвітлена в розділі 3.

Головними завданнями передпосівного обробітку ґрунту є:

· створен­ня умов для якісного висіву насіння та виконання подальших робіт щодо вирощування садивного матеріалу;

· формування оптимального (водного, повітряного, поживного і теплового) режиму ґрунту для дружного і швидкого проростання висіяного насіння;

· знищення бур’янів.

Система передпосівного обробітку грунту залежить від:

· грунтово-кліматичних умов;

· сезону висіву;

· глибини загортання насіння.

Вона може включати: весняне переорювання грунту плугами без полиць, культивацію, боронування, шлейфування, коткування, фре­зерування, нарізку грядок та ряд інших прийомів.

Важкі, дуже ущільнені ґрунти розпушують на велику глибину або переорюють плугами без полиць з подальшою культивацією та боронуванням. Легкі, добре зорані ґрунти боронують легкими боронами. Кількість борону­вань залежить від стану грунту. Ці роботи виконують одразу після достигання грунту. Основною метою їх є закриття та збереження во­логи. Для вирівнювання поверхні грунту та подрібнення ве­ликих брил застосовують фрезеруваннягрунту фрезами ФПШ-200 та ФПШ-1,3. Шлейфуванням грунту шлейф-боронами ШБ-2,5 та іншими знаряддями досягають ретельного вирівнювання його поверхні для висіву дрібного насіння з невеликою глибиною загортання. Для ущільнення грунту та вирівнювання його по­верхні перед посівом застосовують котки ЗКВГ- 1,4, ЗККШ - 6 та ін.

При пізньовесняних та літніх строках висіву насіння для знищення бур’янів та руйнування кірки ґрунт культивують та боронують кілька разів. Першу культивацію проводять на глибину 7 - 8 см, а останню – на глибину загортання насіння.

Залежно від розташування насіння на ділянці розрізняють такі способи посіву:

· висів насіння рівномірним розкиданням його по поверхні грунту;

· висів насіння у посівні борозенки (рядки).

Висів розкиданням практикують при вирощуванні сіянців у закритому ґрунті (теплицях, оранжереях) та для видів рослин, насіння яких висівають у відкритий грунт без загортання (тополя, верба, береза, вільха та ін.).

У відкритому грунті посівних відділень розсадників більш поширений висів насіння у посівні борозенки. Для висіву дрібного насіння з невеликою глибиною загортання, посівні борозенки готують маркерами-котками шляхом втискування грунту, що сприяє підняттю вологи по капілярах до насіння і тим самим створює сприятливі умови для його проростання. Середнє та велике за розмірами насіння висівають у посівні борозенки, які утворюють сошниками сівалок або вручну з застосуванням спеціальних знарядь. Залежно від ширини посівної борозенки розрізняють вузькоборозенкові (3 - 5 см) та широкоборозенкові (5 - 20 см) посіви. В розсад­никах застосовують переважно вузькоборозенкові посіви, які проводять за до­помогою сівалок «Литва - 25», СЛП - М та ін.

Широкоборозенкові посіви доцільно використовувати лише у зро­шуваних розсадниках, а також на полях з родючими грунтами і достатнім природним зволоженням. Застосування широкоборозенкових посівів дозволяє значно, у порівняні з вузькоборозенковими, збільшити вихід стандартних сіянців та зменшити витрати на їх вирощування. Широ­коборозенкові посіви виконують сівалкою СЛП - М, яка пристосована для висіву насіння з крилатками і в суміші з субстратом. Для висіву жолудів використовують сівалки СЖН - 1 і СЖУ - 1.

Вид посіву в розсадниках встановлюють в залежності від:

· ґрунтово – кліматичних умов;

· біологічних властивостей культивованих порід;

· способу обробітку грунту;

· обсягів робіт.

Посіви бувають грядкові та безгрядкові (рис.6.20).

Рис 6.20. Види посіву насіння в розсадниках

Грядкові посіви практикують переважно в розсадниках лісової зони на погано дренованих перезволожених і охолоджених ґрунтах. Грядки готують шириною 0,8 - 1,0м і висотою 10 - 25 см (плюсові) з відстанню між ними 30-40 см. Застосовують грядкові посіви також у посушливій зоні, де глибина грядки досягає 10 - 25 см (мінусові), і в закритому грунті (нульові). У грядкових посівах насіння висівають у поперечні і поз­довжні посівні борозенки. Висів насіння у поперечні борозенки зустрічається дуже рідко. У постійних розсад­никах при вирощуванні сіянців на грядках насіння висівають у по­вздовжні борозенки, що дозволяє механізувати усі процеси вирощування садивного матеріалу.

У постійних лісових розсадниках найбільш поширені безгрядкові посіви. Вони бувають рядкові (рис. 6.21) та стрічкові (рис. 6.22). У рядкових посівах відстань між боро­зенками однакова. Їх застосовують у невеликих розсадниках, де більшість робіт з вирощування сіянців виконують вручну або з використанням кінної тяги.

На відміну від рядкових, у стрічкових посівах насіння висівають у дві або кілька зближених борозенок, які утворюють стрічку з 2 - 6 рядків. Між посівними стрічками залишають проміжок для проходу коліс трактора. Ширина стрічки і міжстрічкового проміжку, як правило, дорівнює 1,3 - 1,8 м і залежить від марки трактора та ширини захвату робочих органів ґрунтообробних знарядь. Відстань між зближеними посівними борозенками визначається особливостями росту сіянців окремих видів рослин.

Широкого застосування при вирощуванні шпилькових і деяких листяних порід з дрібним насінням набула стрічкова 6-рядкова схема посіву

Рис. 6.21. Посівне відділення лісового розсадника з рядковими посівами

Рис. 6.22. Посівне відділення лісового розсадника з стрічковими посівами

з шириною борозенки 3-5 см і попарно зближеними рядками 10-30-10-30-10-60 см (мал. 6.11). Перспективними є такі схеми посіву: для шпилькових 5-рядні (20-25) – (20-25) – (20-25) – (20-25) – (70-50 см), а для листяних 3-4-рядні (25-25-25-70 см, 25-45-25-55 см, 40-40-70 см). Такі схеми з рівномірно розташованими рядками дозволяють максимально механізувати усі виробничі операції з вирощування са­дивного матеріалу (рис.6.23).

Довжину посівних борозенок (рядків) стрічкових посівів визнача­ють за формулою:

де: [11]

Пр — довжина посівних борозенок, м/га;

К — кількість посівних борозенок у стрічці;

В— ширина стрічки з міжстрічковим проміжком, м;

S – площа посіву, га.

Мал. 6.23. Схеми стрічкових посівів: 1, 2 і 5 – вузькоборозенкові; 3, 4 і 6 – широкоборозенкові; (1 – стрічковий 6 – борезенковий 3-х ланковий посів, 2 - стрічковий 4 – борезенковий 2 –х ланковий, 3, 4, 5 і 6 – стрічкові 2 (3 і 4) борезенкові посіви

Дата добавления: 2014-01-14