Західні та південні кордони

Радянсько-польська війна.

5 червня 1920 р. Червона Армія перейшла польський кордон. 12-15 серпня відбулася вирішальна битва під Варшавою.

Восени 1920 р. польсько-радянська війна завершилася.

18 березня 1921 р., в Ризі було підписано мирний договір між Польщею і трьома радянськими республіками - Росією, Україною та Білоруссю. Всі територіальні вимоги Польщі були задоволені: за нею залишилися західнобілоруські землі по ріки Двіна і Березина та українські по ріки Збруч і Дністер. Польща визнала радянські республіки Україну та Білорусь. Обидві сторони зобов'язувалися створити належні умови для вільного культурно-національного розвитку національних меншин. Росія зобов'язувалась сплатити Польщі 30 млн. карбованців за участь у господарському житті царської Росії і повернути культурні цінності, вивезені з польських земель. Ризький договір був вигідний Польщі. Він означав збереження незалежності, підне­сення гідності нації. Поразка більшовиків поклала край планам експорту комунізму до Західної Європи. Разом з тим, Ризький договір закріпляв за Польщею великі терени з непольським населенням, означав невдачу федералістської концепції Ю.Пілсудського і перемогу інкорпораційної моделі ендеків.

У Верхній Сілезії тривали військові суперечки через наявність там німецького населення.

12 жовтня 1921 р. Рада Ліги Націй ухвалила остаточне рішення про поділ території Верхньої Сілезії. До Польщі перейшли шість повітів (29 % території) з 996 тис. населення (46 %). У польській частині Сілезії близько 250 тис. німців, німецькій - 530 тис. поляків. На польській дільниці розміщалася більша частка верхньосілезької промисловості, яка давала 73 % загально-польського вугілля, 79 % залізної руди, 77 % сталі, 88 % цинку, 99 % олова (на 1923 p.). 15 червня 1922 р. Польща і Німеччина підписали в Женеві конвенцію щодо поділу та управління Верхньою Сілезією. Згідно з нею у польській частині впродовж 15 років зберігалося німецьке законодавство, забезпечувалися права німецької меншини. Продов­жував діяти окремий Сілезький сейм.

(39) Справа державної приналежності Вармії та Мазур також вирішувалася шляхом плебісциту. На відміну від Сілезії, польський уряд менше цікавився справами цього регіону. Населення повинно було вибрати між Польщею і відокремленою від Німеччини Східною Пруссією. Плебісцит відбувся 11 липня 1920 p., коли Червона Армія доходила до Варшави і, здавалося, дні Польської держави полічені. Польське населення висло­вилося за залишення у "спокійніший" Пруссії: 460 тис. проголосували за неї і лише 16 тис. - за Польщу. У підсумку до Польщі перейшли лише п'ять ґмін з усього терену Вармії та Мазур, а Східна Пруссія залишилась у складі Німеччини.

(41) Таким чином, завершилося формування території Польської держави, яке відбувалося за умов складних взаємин між провідними європейськими країнами, піднесення соціальних і національних рухів. Польща змушена була пройти тернистий шлях випробовувань у 1918-1920 pp. Війни та конфлікти цього періоду коштували полякам 250 тис. вбитих і сотні тисяч поранених й скалічених.

Дата добавления: 2014-01-11