Обсяг поняття кримінально-правової кваліфікації

Обсяг поняття кримінально-правової кваліфікації визначають через його поділ – виділення видів. Основними видами, виділеними за підставами передбаченими КК (матеріально-правовими), є:

1) кваліфікація злочинів;

2) кваліфікація не-злочинів („кваліфікація суспільно небезпечних діянь, які не є злочинами”).

Продовжуючи поділ кожного з основних видів кримінально-правової кваліфікації, можна виділити такі їх підвиди.

Кваліфікація злочинів:

За стадією, якої досягло посягання:

- кваліфікація закінченого злочину;

- кваліфікація готування до злочину;

- кваліфікація замаху на злочин.

Залежно від того, вчинено злочин „одноосібно” чи у співучасті:

- кваліфікація злочину, вчиненого однією особою;

- кваліфікація злочину, вчиненого у співучасті.

За кількістю злочинів, які піддано кваліфікації:

- кваліфікація одиничного злочину;

- кваліфікація множинності злочинів.

Названі види кваліфікації злочинів можна об’єднати в групи чи, навпаки, поділити на підвиди.

Кваліфікація не-злочинів:

- кваліфікація суспільно небезпечних діянь неосудних;

- кваліфікація суспільно небезпечних діянь осіб, які не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність;

- кваліфікація діянь, вчинених за обставин, що усувають їх злочинність.

Види кваліфікації не-злочинів також можна класифікувати. Зокрема, кваліфікація діянь, вчинених за обставин, що усувають їх злочинність, містить кваліфікацію діянь, вчинених у стані необхідної оборони, кваліфікацію діянь, вчинених у стані крайньої необхідності і т. д.

За процесуальними підставами можна виділити:

Залежно від зіставлення моменту вчинення діяння і часу проведення кваліфікації:

- перспективна кваліфікація (оцінка діяння, яке ще не вчинено);

- ретроспективна кваліфікація (оцінка вже вчиненого діяння).

Залежно того, чи встановлено особу, діяння якої оцінюють (тобто, чи оцінюють певне діяння, чи поведінку конкретної особи):

- кваліфікація „за фактом”;

- кваліфікація діяння особи.

Залежно від того, які учасники процесу кваліфікують скоєне:

- кваліфікація, яку здійснюють органи досудового слідства;

- судова кваліфікація.

Своєю чергою ці види кваліфікації теж можна поділити.

Залежно від того, на якій стадії кримінального процесу проводять відповідну діяльність:

- кваліфікація до порушення кримінальної справи (кваліфікація при перевірці повідомлень і заяв про злочин);

- кваліфікація при порушенні кримінальної справи;

- кваліфікація при закінченні досудового слідства;

- кваліфікація при перевірці прокурором справи з обвинувальним висновком і т. д.

Залежно від процесуального порядку внесення змін у проведену кваліфікацію:

- кваліфікація попередня;

- кваліфікація остаточна.

Враховуючи суть змін, які може бути внесено для кваліфікації:

- кваліфікація, яка погіршує становище особи;

- кваліфікація, яка поліпшує становище особи.

Перелік підстав поділу кримінально-правової кваліфікації на види і, відповідно, перелік видів такої кваліфікації може бути продовжено майже до нескінченності.

Загальні засади визначення поняття кримінально-правової кваліфікації:

Загальні засади, з яких, як видається, слід виходити визначаючи поняття кримінально-правової кваліфікації, такі:

1. „Кримінально-правова кваліфікація” – це родове поняття, яке містить низку видових.

2. Кримінально-правова кваліфікація як з’ясування питань матеріального кримінального права – це розумова, мислительна діяльність, яка відбувається у свідомості особи, що застосовує закон або просто оцінює певне діяння з погляду кримінального права. У такому сенсі не має значення поділ кваліфікації на офіційну та неофіційну. Кримінально-правова кваліфікація, як процесуальна діяльність, здійснюється в певних процесуальних формах, об’єктивується назовні, фіксується в процесуальних документах.

3. Кримінально-правова кваліфікація – це процес, який протікає в часі, складається з певних стадій та етапів. На початкових стадіях кваліфікації неможливо визначити, який саме вид кримінально-правової кваліфікації має місце. Результат такої кваліфікації – загальний висновок про злочинність чи незлочинність діяння, а результатами окремих видів кваліфікації є встановлення конкретного типу поведінки, передбаченої кримінальним законом.

Дата добавления: 2014-01-14