Правова кваліфікація і кримінологічні питання

Криміналістичне значення правильної кримінально-правової кваліфікації

Кваліфікацію діяння як злочину певного виду враховують і при вирішенні низки криміналістичних питань:

1) методику розслідування злочинів будують залежно від того, який це злочин – яка його кваліфікація за статтями Особливої частини кримінального закону;

2) кримінально-правова кваліфікація визначає і тактику проведення окремих слідчих дій.

Кримінально-правова кваліфікація пов’язана з вирішенням багатьох кримінологічних питань:

1) вона служить базою для організації кримінально-правової статистики та планування заходів опору злочинності;

2) від точної кваліфікації прямо залежить виховний і попереджувальний вплив попереднього розслідування і судового розгляду.

ВИСНОВКИ З ПЕРШОГО ПИТАННЯ:

Кримінально-правова кваліфікація – це оцінка діяння, яке заподіяло чи могло заподіяти істотну шкоду та характеризується рисами кримінальної протиправності, що полягає у визначенні того, яка стаття (частина, пункт статті) кримінального закону передбачає це діяння.

Кваліфікація злочинів – це вид кримінально-правової кваліфікації, при проведенні якої встановлюють відповідність фактичних ознак посягання всім ознакам злочину, передбаченого статтею КК, яка містить заборонювальну кримінально-правову норму.

Кваліфікація злочинів – це результат кримінально-правової оцінки діяння органами дізнання, попереднього розслідування, прокуратури і суду внаслідок чого констатовано, що скоєне є злочином, визначено норму(и) кримінального закону, яка (і) передбачає (ють) відповідальність за скоєне, встановлено відповідність між юридично значущими ознаками посягання і ознаками злочину, передбаченими законом, та процесуально закріплено висновок про наявність такої відповідності.

Загальні вимоги до формули кваліфікації такі:

1) у ній має бути названо кримінальний закон, за яким кваліфікують діяння (у деяких випадках потрібно вказувати, що скоєне кваліфікують за КК України 1960 чи за КК 2001 року);

2) якщо законодавець поділив статтю на кілька частин або пунктів, слід вказувати структурну частину відповідної статті (наприклад, умисне вбивство двох або більше осіб кваліфікується за п.1 ч.2 ст.115 КК);

3) у разі потреби слід посилатися на статті Загальної частини КК (при кваліфікації незакінченого злочину (ч.2 ст.15) або злочину, вчиненого у співучасті (відповідна частина ст.27 КК));

4) у формулі кваліфікації потрібно правильно розставити розділові знаки, записати її так, щоб уникнути неясності чи двозначності (наприклад, закінчений замах на грабіж вчинений з проникненням у житло кваліфікується за ч.2 ст.15, ч.3 ст.186 КК).

Дата добавления: 2014-01-14