Основні і додаткові юридичні підстави кримінально-правової кваліфікації

Види підстав кримінально-правової кваліфікації

Поняття підстав та передумов кримінально-правової кваліфікації

Поняття і види підстав кримінально-правової кваліфікації

ІІ. ПІДСТАВИ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОЇ КВАЛІФІКАЦІЇ

Підстави кримінально-правової кваліфікації – це правові явища, виходячи з яких здійснюють кримінально-правову оцінку діяння, те, що лежить у її основі. Кваліфікацію діяння можна здійснювати лише маючи для цього відповідні підстави. Причому вони мають бути вже на момент початку діяльності з кримінально-правової оцінки вчиненого діяння і під час її проведення залишатися незмінними.

Передумови кваліфікації – це те, що передує кваліфікації, це діяльність, яка власне приводить до виникнення її підстав. Ними є:

1) збір і аналіз доказів у справі та встановлення фактичних обставин справи;

2) аналіз кримінально-правових норм, які може бути застосовано до конкретного випадку, встановлення їх змісту, тлумачення, визначення меж чинності.

Відмінність між підставами кваліфікації та її передумовами полягає в тому, що:

- по-перше, підстави кваліфікації – це ті обставини, які в часі мають існувати на момент початку процесу кваліфікації, а передумови здійснюються до її початку;

- по-друге, передумови кваліфікації створюються під час процесуальної діяльності, регламентованої нормами КПК (збір, перевірка та оцінка доказів), яка зовні об’єктивована, протікає в установлених законом формах, а також виникають під час операцій з правовими нормами, які значною мірою є формалізованими. Операції ж з підставами кваліфікації здійснюються лише під час мислительних процесів;

- по-третє, передумови кваліфікації полягають у дослідженні широкого кола фактичних і юридичних явищ, які можуть стосуватися або ж не стосуватися певного випадку, а підстави кваліфікації – це лише ті факти, які прямо стосуються оцінки конкретного діяння.

Фактичною підставою кваліфікації виступає не саме вчинене діяння, а інформація про нього, яка стала відома відповідним органам і яку вони здобули в законному порядку.

Юридичною підставою кваліфікації слід визнати кримінально-правову норму, яка передбачає узагальнені, типові ознаки злочинного діяння, виступає більшою посилкою силогізму, який складається під час кваліфікації.

Основною юридичною підставою кваліфікації виступає правова норма, яка регламентує діяння, що оцінюють. Однак у нормі права законодавець часто не може вичерпно описати всі ознаки юридичного складу (наприклад, у випадку застосування бланкетних норм за умов безпосереднього відсилання до комплексу неправових норм, використанні оціночних понять). Тоді застосовують додаткові підстави кваліфікації, якими є:

1) інші кримінально-правові норми (інші стосовно тих норм, за якими кваліфікують діяння) у разі:

- якщо на них прямо вказує відсильна диспозиція (наприклад, диспозиція ст.122 КК, що визначає середньої тяжкості тілесне ушкодження;

- коли в іншій нормі витлумачено зміст понять, які використано в „основній” нормі;

2) нормативні акти інших галузей права, до яких відсилають бланкетні норми кримінального закону або які застосовують у порядку субсидіарного застосування правових норм;

3) норми моралі, звичаї, правові принципи, загальні уявлення про право (при з’ясуванні змісту оціночних понять, які використано в диспозиціях статей КК);

4) прецедент (насамперед це правові позиції Верховного Суду України);

5) акти офіційного тлумачення кримінального закону (які дають змогу запровадити однакове в межах держави розуміння правових норм, усунути виявлені в них неточності).

Дата добавления: 2014-01-14