Вирішення спірних питань на користь особи, дії якої кваліфікують

Принцип повноти кваліфікації

Індивідуальність кримінально-правової кваліфікації

Точність кримінально-правової кваліфікації

Точність кримінального закону, диференціація відповідальності має виливатися і в точність кримінально-правової кваліфікації, яка виражається у двох аспектах:

1. Конкретність кваліфікації, яка має виявлятися в низці положень.

Вони стосуються чіткості посилань на:

- кримінальний закон, який передбачає діяння, що кваліфікують (з урахуванням змін у КК);

- статті Загальної частини (зокрема, посилання на частини статей);

- статті Особливої частини (особливо ті, які містять альтернативні ознаки, мають бланкетні диспозиції).

2. Безумовність досягнення точності кримінально-правової кваліфікації (точності кваліфікації слід досягати незалежно від того, чи впливає це на вирішення якогось конкретного питання).

Індивідуальність кваліфікації має різноманітні вияви:

1) вона стосується оцінки кожного злочину окремо, самостійно;

2) кримінально-правова оцінка діяння кожної особи стосується лише її самої. Тобто кваліфікація має персональний характер;

3) кримінально-правову кваліфікацію здійснює відповідна посадова особа одноосібно, навіть якщо вона виступає від імені чи у складі колегіального органу.

Під повнотою кваліфікації слід розуміти її закінченість та вичерпність.

Повнота кваліфікації має поєднуватися з іншими принципами кримінально-правової кваліфікації. Зокрема, прагнення повноти кваліфікації не має вести до того, що одні й ті ж діяння враховують при кваліфікації кілька разів.

Кваліфікація буде повною, якщо:

1) кримінально-правову оцінку отримали всі діяння, які вчинила особа (зокрема, якщо одна особа виконувала функції співучасника кількох видів; при кваліфікації множинності злочинів; вчиненні посягань, які містять кілька кваліфікуючих ознак);

2) при її здійсненні використано всі чинні правові норми (вибір тих, які має бути застосовано в конкретному випадку, проводять враховуючи правила про конкуренцію норм, колізію між ними, дію кримінального закону в часі);

3) вона досягла того ступеня досконалості, коли її вже не можна доповнити, уточнити, змінити. Цього досягають застосовуючи при її проведенні всі чинні і такі, що стосуються цього випадку, правила кримінально-правової оцінки діяння: писані і неписані, загальні і ті, що стосуються окремих видів злочинної діяльності чи окремих злочинів.

Чинне кримінальне законодавство не дає змоги однозначно кваліфікувати цілу низку типових ситуацій. У таких випадках слід застосовувати принцип, відповідно до якого спірні питання кримінально-правової кваліфікації потрібно вирішувати на користь громадянина, дії якого оцінюють.

Дата добавления: 2014-01-14