Послідовність аналізу та доказування наявності ознак складу злочину

Значення складу злочину для кваліфікації

Склад злочину і його значення для кримінально-правової кваліфікації

Значення прецеденту для кримінально-правової кваліфікації

Прецедент має бути орієнтиром для розв’язання інших справ за таких умов:

1) попередню кваліфікацію не змінено і не скасовано;

2) фактичні обставини обох справ аналогічні;

3) не змінився кримінальний закон та інші нормативні акти, які є додатковими підставами кваліфікації;

4) не запроваджено нові правила застосування правових норм.

Склад злочину не виступає юридичною підставою кримінально-правової кваліфікації. Водночас, кваліфікаційне значення складу злочину полягає в тому, що:

1) його використовують під час зіставлення фактичних ознак вчиненого діяння і ознак, передбачених законом;

2) склад злочину визначає послідовність аналізу та доведення наявності відповідних ознак;

3) з урахуванням виду складу злочину визначають, які ознаки є обов’язковими для певного складу і, відповідно, за наявності яких ознак можлива кваліфікація скоєного за певною статтею КК;

4) вид складу злочину враховують при встановленні моменту закінчення відповідного посягання;

5) залежно від виду складу злочину визначають, охоплює все скоєне одна кримінально-правова норма чи має місце сукупність злочинів, і відповідно, потрібно інкримінувати особі дві чи більше статті Особливої частини.

Дотримання послідовності у встановленні наявності ознак складу злочину:

- потрібне для економії зусиль суб’єкта кваліфікації (констатація відсутності однієї обов’язкової ознаки означає, що і всього складу відповідного злочину у скоєному немає);

- є запорукою правильності встановлення кожної з них (взаємозв’язок між ознаками означає, що одними ознаками можна „перевіряти” інші).

Доводити наявність ознак складу злочину потрібно в такій послідовності: об’єкт посягання – об’єктивна сторона – суб’єкт – суб’єктивна сторона. До того ж, потрібно спочатку визначати наявність ознак основного складу злочину, а лише потім привілеюючих, кваліфікуючих (особливо кваліфікуючих) ознак.

ВИСНОВКИ З ДРУГОГО ПИТАННЯ:

Підстави кримінально-правової кваліфікації – це правові явища, виходячи з яких здійснюють кримінально-правову оцінку діяння, те, що лежить у її основі.

Фактичною підставою кваліфікації виступає не саме вчинене діяння, а інформація про нього, яка стала відома відповідним органам і яку вони здобули в законному порядку.

Юридичною підставою кваліфікації слід визнати кримінально-правову норму, яка передбачає узагальнені, типові ознаки злочинного діяння, виступає більшою посилкою силогізму, який складається під час кваліфікації.

Склад злочину не виступає юридичною підставою кримінально-правової кваліфікації. Водночас, кваліфікаційне значення складу злочину полягає в тому, що:

1) його використовують під час зіставлення фактичних ознак вчиненого діяння і ознак, передбачених законом;

2) склад злочину визначає послідовність аналізу та доведення наявності відповідних ознак;

3) з урахуванням виду складу злочину визначають, які ознаки є обов’язковими для певного складу і, відповідно, за наявності яких ознак можлива кваліфікація скоєного за певною статтею КК;

4) вид складу злочину враховують при встановленні моменту закінчення відповідного посягання;

5) залежно від виду складу злочину визначають, охоплює все скоєне одна кримінально-правова норма чи має місце сукупність злочинів, і відповідно, потрібно інкримінувати особі дві чи більше статті Особливої частини.

Дата добавления: 2014-01-14