Поняття ідеальної сукупності злочинів

Кваліфікація реальної сукупності злочинів

Види сукупності злочинів

У статті 33 КК види сукупності не зазначено. Однак у теорії кримінального права і правозастосовній практиці традиційно виділяють два види сукупності злочинів:

1) реальна сукупність має місце тоді, коли особа вчиняє два чи більше злочини двома чи більше діяннями;

2) ідеальна сукупність передбачає, що два чи більше злочини виконано одним діянням.

При цьому кожний із видів сукупності характеризується тими ж ознаками, що множинність злочинів взагалі і сукупність зокрема, а також своїми видовими ознаками. Звідси випливає, що і за реальної, і за ідеальної сукупності вчинене кваліфікують за двома чи більше статтями Особливої частини КК.

Проблема кваліфікації сукупності кожного з видів полягає у виявленні того, чи взагалі має місце сукупність, а чи вчинено одиничний злочин, можуть чи не можуть певні діяння утворювати сукупність.

Реальна сукупність злочинів, по суті, є повторенням злочинів. Тобто виникає ситуація, коли одна і та ж особа спочатку вчиняє один злочин, а згодом, до засудження за перше посягання, вчиняє наступний злочин (наступні злочини).

На відміну від ідеальної сукупності, при реальній між окремими злочинами є певний розрив у часі. Тому якихось особливих проблем у кваліфікації реальної сукупності злочинів не виникає. Найпоширенішими помилками, які трапляються при кваліфікації реальної сукупності злочинів, є:

- ігнорування того, що стосовно одного чи кількох злочинів минули строки давності;

- не притягнення до кримінальної відповідальності за злочини, які видаються малонебезпечними порівняно з іншими вчиненими посяганнями;

- відсутність диференційованого підходу до визначення стадії та до визначення наявності або відсутності співучасті щодо кожного зі злочинів, які утворюють сукупність.

Для ідеальної сукупності злочинів характерними є всі загальні ознаки сукупності, які сформульовано в ст.33 КК та які наведено вище. Цей же вид сукупності злочинів характеризує одна специфічна ознака – два або більше злочинів вчинено одним і тим самим діянням. Причому одне діяння вчинено в один і той самий час, в одному й тому ж місці. Таке діяння одночасно є ознакою складів різних злочинів, внаслідок чого й утворюється сукупність злочинів. Про ідеальну сукупність говорять тоді, коли заподіяно суспільно небезпечні наслідки, які повністю не описано в жодній зі статей Особливої частини КК, має місце посягання на кілька різних об’єктів кримінально-правової охорони.

Дата добавления: 2014-01-14