Випадки, коли ідеальна сукупність не може мати місце

Аналіз чинного законодавства дає змогу визначити такі випадки, коли одним діянням не можна вчинити кілька злочинів – ідеальна сукупність злочинів відсутня:

1. Діянням заподіяно наслідки, які вказують на порушення підпорядкованих між собою об’єктів (коли одні об’єкти „входять” до більш широких), причому має місце однакова форма вини. При різних формах вини не виключають сукупність умисного і більш тяжкого необережного злочину.

2. Діянням заподіяно кілька однакових наслідків, що стосуються одного й того ж об’єкта. Якщо ж однакові наслідки стосуються різних об’єктів, то має місце сукупність злочинів.

3. Діянням заподіяно наслідки, які полягають у порушенні кількох тотожних об’єктів, причому шкоду заподіяно одному і тому ж потерпілому. Наприклад, вчинено підпал, унаслідок якого було знищено майно кількох видів, яке належить одній і тій самій особі. Водночас, видається, що вчинення діяння, спрямованого проти кількох потерпілих, вимагає окремо кваліфікувати посягання щодо кожного з них.

4. Якщо злочин вчинено лише активною поведінкою – дією, а інший може бути вчинено тільки бездіяльністю, або ж навпаки – має місце бездіяльність, а інший злочин вчинено тільки дією. Ідеальна сукупність у такому випадку немислима, оскільки один акт поведінки не може водночас виступати і як дія, і як бездіяльність.

5. У зв’язку з особливостями суб’єктивного ставлення до вчиненого діяння. Можлива ідеальна сукупність кількох умисних чи кількох необережних злочинів, а також умисного та необережного злочинів. Однак не може бути ідеальної сукупності необережного та умисного злочинів: якщо особа не усвідомлює суспільної небезпеки свого діяння (при необережному посяганні), то вона не може умисно діяти і щодо іншого злочину.

6. Вчиненим діянням виконано злочини, які є обов’язковою (конститутивною) ознакою посягання, передбаченого однією статтею Особливої частини.

7. Якщо вчинене діяння передбачено кількома кримінально-правовими нормами, які містять різні види складу одного і того ж злочину. Не можуть утворювати ідеальної сукупності простий і кваліфікований, особливо кваліфікований, привілейований види злочину.

8. Якщо вчинене діяння є попередньою стадією вчинення того самого злочину. Якщо вчинене діяння є складовою злочину, виконаного в співучасті, і його не передбачено як самостійне кримінально каране діяння. Водночас, організаторські, підбурювальні чи пособницькі дії, які становлять собою самостійний злочин, кваліфікують за сукупністю.

Дата добавления: 2014-01-14