Кваліфікація у випадках, коли ознаки, з урахуванням яких диференційовано кримінальну відповідальність, мають місце лише в посяганні одного зі співучасників

Визначення моменту закінчення складів злочинів, виділених і ступенем суспільної небезпеки

Суб’єктивне ставлення до ознак, з урахуванням яких диференціюють відповідальність

Те, що злочини, відповідальність за які диференційовано з урахуванням ступеня суспільної небезпеки, визнають умисними, не обов’язково означає, що суб’єктивне ставлення до ознак основного складу і кваліфікуючих, особливо кваліфікуючих ознак виражається в однаковій формі вини. Умисний характер посягання визначають формою вини, яка має місце щодо основного складу злочину. Водночас, ставлення до кваліфікуючих, особливо кваліфікуючих ознак може виражатися і в необережності.

Тобто має місце те, що в теорії кримінального права інколи називають необережність в умислі. Більш того, для багатьох складів злочинів, виділених за ступенем суспільної небезпеки, характерним є те, що ставлення до кваліфікуючих або особливо кваліфікуючих ознак має виражатися лише в необережності. При умисному ставленні до відповідних ознак (це, як правило, наслідки, з урахуванням яких диференційовано кримінальну відповідальність) скоєне кваліфікують за іншими статтями Особливої частини КК.

Момент закінчення основного і кваліфікованого або особливо кваліфікованого видів злочинів може не збігатися. Це має місце, якщо:

1) простий склад злочину – формальний чи усічений, а кваліфікований або особливо кваліфікований – матеріальний;

2) у статті про основний склад злочину як наслідок передбачено загрозу заподіяння певної шкоди, а кваліфікований склад цього ж злочину передбачає заподіяння реальної шкоди.

Важливо враховувати ще й те, що момент закінчення кваліфікованих чи особливо кваліфікованих складів злочину може відрізнятися ще й за характером ознак, з урахуванням яких диференційовано кримінальну відповідальність.

У будь-якому разі кваліфікований чи особливо кваліфікований або привілейований склади злочинів не можуть мати момент закінчення більш ранній, ніж основний склад цього ж злочину.

Ознаки, з урахуванням яких виділено кваліфіковані, особливо кваліфіковані, привілейовані склади злочинів, можуть мати місце лише щодо окремих учасників злочину і не поширюватися на інших.

При кваліфікації у таких випадках слід враховувати, що:

1) кваліфікуючі, особливо кваліфікуючі, привілеюючі ознаки мають бути у виконавця злочину. Лише за цієї умови інші співучасники можуть нести відповідальність за відповідний вид злочину;

2) ознаки, які характеризують лише одну особу, не поширюються на інших співучасників, якщо ці ознаки їм не притаманні.

Дата добавления: 2014-01-14