Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Кримінально-правова оцінка за умов міжгалузевої конкуренції норм




Параметри відмежування злочинів та інших правопорушень

Відмежування злочинів від цивільних деліктів

Відмежовуючи злочини від цивільних деліктів, важливо врахувати такі міркування:

1) невиконання чи неналежне виконання договірних зобов’язань не можна оцінювати як злочин;

2) кримінальна відповідальність може наставати тоді, коли встановлено, що цивільно-правову угоду укладено без мети її виконання і вона маскує намір винного протиправно збагатитися за рахунок партнера. Причому така мета існує ще до моменту укладення договору;

3) розпорядження своїм майном чи часткою в сумісній власності не є злочином;

4) кримінально-караними є протиправні дії щодо майна, співвласником якого є винний, але яке відокремлене від його власного (зокрема, це майно господарського товариства, кооперативу);

5) факт заподіяння майнової шкоди, якщо це водночас оцінюють як суспільно небезпечні наслідки злочину, має бути констатовано власником чи уповноваженим ним органом.

Слід зауважити, що кримінальна відповідальність може поєднуватися з застосуванням заходів цивільно-правового характеру, зокрема і з притягненням до цивільної відповідальності.

Існує неписане правило, відповідно до якого нижня межа злочину водночас є верхньою межею інших правопорушень.

Якщо кримінально-правова норма не має „відповідника” в адміністративному законодавстві, то можливі такі варіанти:

- діяння є дисциплінарним проступком (якщо його вчинила службова особа);

- діяння не передбачено як правопорушення. У таких випадках до винного можна застосувати лише заходи громадського впливу.

Існують і інші параметри розмежування злочинів та інших правопорушень. Серед них, кількість вчинених діянь.

Видається, що за такої конкуренції слід керуватися принципом кримінально-правової кваліфікації, відповідно до якого всі сумніви, неясності, суперечності законодавства тлумачать на користь особи, дії якої кваліфікують, і вбачають у скоєному не злочин, а адміністративний проступок.

Аналогічно пропонують діяти й у тих випадках, коли має місце „перехрещення” дій кримінальної та адміністративно-правової норми у зв’язку з тим, що не визначено нижню межу, починаючи з якої настає кримінальна відповідальність.

 

ВИСНОВКИ З ДРУГОГО ПИТАННЯ:

Щоб розмежувати, потрібно:

1) знайти спільне – те, що об’єднує порівнювані об’єкти. Проблема розмежування виникає лише щодо споріднених – суміжних злочинів чи інших правопорушень;

2) вивести ознаки, за якими порівнювані об’єкти відрізняються між собою;

3) встановити, у чому ж полягає відмінність виявлених розмежувальних ознак.

Третій етап стадії вибору правової норми полягає в розмежуванні юридичних конструкцій – складів діянь, які було створено під час попереднього етапу.

Під час кримінально-правової кваліфікації здійснюють такі основні види розмежування:

1) злочину та інших (менш небезпечних) правопорушень;

2) окремих видів злочинів між собою;

3) різних видів одного й того ж злочину, виділених за ступенем суспільної небезпеки.

Об’єктами ж розмежування є:

1) диспозиції статей КК;

2) склади злочинів;

3) фактичні обставини, які підлягають кримінально-правовій оцінці.

Щоб розмежувати різні склади злочинів, потрібно:

1) встановити обов’язкові ознаки основного складу злочину, за якими відрізняються два чи більше посягання;

2) зіставити однойменні ознаки, які збігаються. При цьому відбувається порівняння одних і тих же ознак (наприклад, предмета, суб’єкта злочину) за змістом.

Видається, що за міжгалузевої конкуренції слід керуватися принципом кримінально-правової кваліфікації, відповідно до якого всі сумніви, неясності, суперечності законодавства тлумачать на користь особи, дії якої кваліфікують, і вбачають у скоєному не злочин, а адміністративний проступок.


ВИСНОВКИ З ТЕМИ:

Послідовно відбуваються три етапи:

1) спочатку законодавець диференціює відповідальність – встановлює кілька норм, які передбачають відповідальність за однорідне посягання;

2) на підставі диференційованих норм відбувається кваліфікація скоєного.

Без проведення кримінально-правової кваліфікації:

- диференціацію відповідальності не можна реалізувати, вона існує лише потенційно, як правова можливість;

- не може відбутися індивідуалізація відповідальності, оскільки яка саме з багатьох норм підлягає застосуванню встановлюють через проведення кваліфікації;

3) на підставі кваліфікації скоєного, за певною статтею Особливої частини КК, відбувається диференціація кримінальної відповідальності в межах санкції цієї статті чи через використання інших інститутів Загальної частини КК.

Можна виділити такі правові засоби диференціації кримінальної відповідальності:

1) використання в диспозиціях статей Особливої частини КК кваліфікуючих чи привілеюючих ознак, і відповідно, виділення різних видів складів злочину за ступенем суспільної небезпеки;

2) встановлення підстав для звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з позитивною посткримінальною поведінкою;

3) визначення змісту малозначності як обставини, за якої певні діяння не визнають злочином.

За ступенем суспільної небезпеки склади злочинів прийнято поділяти на:

1) прості;

2) кваліфіковані;

3) особливо кваліфіковані;

4) привілейовані.

Так званий основний (або, як його ще називають, простий, або ж вчинений без кваліфікуючих та привілеюючих ознак) склад злочину – це склад, який містить мінімальну кількість ознак, достатніх для того, щоб визнати діяння злочином. Кваліфікований склад злочину – це склад, який містить ознаки основного складу і одну чи кілька додаткових ознак, які підвищують суспільну небезпеку посягання. Ці ознаки можуть бути альтернативними або ж становити собою обов’язкове поєднання (комбінацію) кількох ознак.

Особливо кваліфікований склад злочину передбачає наявність ознак, обов’язкових для основного чи кваліфікованого складу злочину та особливо кваліфікуючих ознак.

Привілейований склад злочину звичайно утворюється за рахунок додавання ознак, які зменшують суспільну небезпеку злочину, порівняно з небезпекою основного складу, а тим більше кваліфікованого чи особливо кваліфікованого.

Між складами злочину – основним, кваліфікованим, особливо кваліфікованим, привілейованим – існує співвідношення частини і цілого. При цьому основний склад злочину є „частиною” для кваліфікованого; основний або кваліфікований становлять частину особливо кваліфікованого; основний, кваліфікований або особливо кваліфікований становлять собою частину стосовно привілейованого складу злочину.

При кваліфікації злочинів вказане співвідношення потрібно враховувати так:

1) злочини, які мають основний та кваліфікований, особливо кваліфікований, привілейований склади не можуть утворювати ідеальну сукупність. Злочини, передбачені різними частинами однієї і тієї ж статті Особливої частини, можуть утворювати таку сукупність, якщо вони передбачають склади різних злочинів;

2) при конкуренції між вказаними видами злочинів пріоритет мають норми, які передбачають такі склади:

- кваліфікований – перед основним;

- особливо кваліфікований – перед основним і кваліфікованим;

- привілейований – перед основним, кваліфікованим і особливо кваліфікованим;

3) якщо в діянні встановлена наявність кількох кваліфікуючих, особливо кваліфікуючих ознак одного і того ж складу злочину, які альтернативно передбачені в одній і тій же частині статті чи окремій статті Особливої частини, або різних частинах статті, то має місце не сукупність злочинів, а один злочин з кваліфікованим, особливо кваліфікованим складом.

У формулі кваліфікації посилання роблять:

1) на частину статті, яка містить наявні ознаки, з урахуванням яких диференційовано кримінальну відповідальність – якщо всі такі ознаки передбачено однією і тією ж частиною;

2) якщо кваліфікуючі, особливо кваліфікуючі ознаки передбачено різними частинами статті, то скоєне кваліфікують за частиною статті, яка передбачає найбільш тяжкий вид злочину.

Неприпустимо кваліфікувати один злочин, вчинений при кваліфікуючих ознаках, передбачених різними частинами статті КК, за їх сукупністю.

Конкуренція ознак, з урахуванням яких диференційовано кримінальну відповідальність існує у кількох формах:

1. Конкуренція кваліфікуючих чи особливо кваліфікуючих ознак з одного блоку і привілеюючих – з іншого. Якщо діяння одночасно вчинено при ознаках, з урахуванням яких відповідальність посилюється, і при ознаках, наявність яких веде до пом’якшення відповідальності, то перевага віддається останнім, скоєне кваліфікують за нормою про привілейований вид злочину.

2. Конкуренція привілеюючих ознак між собою. Перевагу слід віддати статті, яка встановлює найбільш привілейований вид злочину.

3. Кваліфікуючих, особливо кваліфікуючих ознак між собою. Кваліфікуючі, особливо кваліфікуючі ознаки конкурують між собою тоді, коли вони:

- виключають одна одну. Це, зокрема, має місце при конкуренції мотивів. У такому випадку виникає конкуренція частини і цілого, а скоєне кваліфікують за нормою, яка передбачає ознаку ширшу за змістом;

- поглинають одна одну. При цьому виникає конкуренція норм, одна з яких передбачає загальну, а інша – спеціальну ознаку. Скоєне належить кваліфікувати за нормою, яка передбачає кваліфікуючу або особливо кваліфікуючу ознаку вужчу за змістом, але ширшу за обсягом.

Щоб розмежувати, потрібно:

1) знайти спільне – те, що об’єднує порівнювані об’єкти. Проблема розмежування виникає лише щодо споріднених – суміжних злочинів чи інших правопорушень;

2) вивести ознаки, за якими порівнювані об’єкти відрізняються між собою;

3) встановити, у чому ж полягає відмінність виявлених розмежувальних ознак.

Третій етап стадії вибору правової норми полягає в розмежуванні юридичних конструкцій – складів діянь, які було створено під час попереднього етапу.

Під час кримінально-правової кваліфікації здійснюють такі основні види розмежування:

1) злочину та інших (менш небезпечних) правопорушень;

2) окремих видів злочинів між собою;

3) різних видів одного й того ж злочину, виділених за ступенем суспільної небезпеки.

Об’єктами ж розмежування є:

1) диспозиції статей КК;

2) склади злочинів;

3) фактичні обставини, які підлягають кримінально-правовій оцінці.

Щоб розмежувати різні склади злочинів, потрібно:

1) встановити обов’язкові ознаки основного складу злочину, за якими відрізняються два чи більше посягання;

2) зіставити однойменні ознаки, які збігаються. При цьому відбувається порівняння одних і тих же ознак (наприклад, предмета, суб’єкта злочину) за змістом.

Видається, що за міжгалузевої конкуренції слід керуватися принципом кримінально-правової кваліфікації, відповідно до якого всі сумніви, неясності, суперечності законодавства тлумачать на користь особи, дії якої кваліфікують, і вбачають у скоєному не злочин, а адміністративний проступок.





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-14; Просмотров: 405; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.01 сек.