Тема № 8. 1

„Емоційно-вольова сфера особистості”

Підготував:

Заступник начальника кафедри ППтаП

підполковник служби ц.з.

Слободяник В.І.

План:

Вступ.

Основна частина

1. Визначення психологічного поняття „емоції”.

2. Фізіологічні механізми емоцій.

3. Форми емоцій. Вищі почуття.

4. Характеристика емоцій.

5. Поняття волі як психологічної категорії.

6. Функції волі.

7. Фізіологічні основи вольових актів.

8. Процес волі.

9. Стрес та його властивості

Література

Визначення психологічного поняття „емоції”.

Діяльність людини, її поведінка завжди викликає емоції та почуття – позитивне або негативне відношення до неї. Відношення до дійсності відображається у мозку і переживається людиною у формі задоволення чи незадоволення, радості, смутку, гніву, тощо. Емоції та почуття здійснюють сигнальну та регуляторну фукції, заставляють людину діяти, регулюють вчинки.

Емоції та почуття органічно повязані між собою, але не тотожні: вони відрізняються по формі та складу. Емоції – це загальна активна форма переживання організмом своєї життєдіяльності (задоволення від їжі, бадьорості, переживання насолоди при прослуховуванні музики.) Почуття носять більш предметний характер, повязуються з уявленням або ідеєю про якійсь предмет. В почуттях проявляється відношення людини до роботи, події, до інших людей, до себе.

Фізіологічні механізми емоцій.

Емоції та почуття являють собою складну реакцію організму, де приймають участь майже всі відділи нервової системи. Фізіологічною основою емоцій є діяльність підкоркових нервових центрів: гіпоталамусу, лімбічної истеми, ретикулярної формації. Але кора великих півкуль мозку відіграє ведучу роль у прояві емоцій та почуттів: вона регулює діяльність підкоркових процесів. Між корою і підкорковими процесами постійно проходить взаємодія: підкорка позитивно впливає на кору великих півкуль як джерело сили, посилає сильні потоки подразнення; а кора регулює збудження і під її дією одні з цих збуджень реалізуються в діяльності та поведінці, а другі – тормозяться в залежності від обставин.

Форми емоцій. Вищі почуття.

Багатство емоційних станів проявляється у різноманітних формах:

Настрій.

Афект.

Стрес

Фрустрація

Потяг

У людини особливе місце займають і вищі почутя: моральні, естетичні, інтелектуальні та праксичні (відношення до діяльності). Одни мз вщих почуттів є кохання. Давньоіндійська мудрість: «Єдність розуму порожує повагу, єдність душі – дружбу, єдність тіл – секс. А все разом- це і є кохання».

Характеристика емоцій.

Емоції характеризуються:

1. Якістю – прості і складні.

2. Полярністю – кожна емоція у людини може проявлятися з протилежних сторін: любов-неневисть, радість-смуток, тощо.

3. Активністю- яким чином емоції впливають на ативність: стенічні ат астенічні емоції.

4. Інтенсивністю – вони можуть бути довготривалими або короткотривалими.

Поняття волі як психологічної категорії.

Воля — регуляція діяльності індивідом, що забезпечує досягнення мети за відсутності актуальної потреби чи утримування від бажаної дії в ситу­ації вибору; це активність особистості всупереч наявним обмеженням.

На філософському етапі історії психології тема волі формулюва­лась як проблема свободи волі — здатності або нездатності людини дія­ти незалежно від життєвих обставин, і довкола неї точилася гостра бо­ротьба між представниками детермінізму та індетермінізму. Перші вважали волю причинново зумовленим явищем (Гоббс, Спіноза), другі -самочинним актом, джерелом людської активності (Платон, Фіхте, Шопенгауер).

На науковому етапі історії психології інтерес до проблеми волі по­мітно зменшився: цим поняттям практично не користуються ні біхевіо­ризм, ні психоаналіз, ні когнітивна психологія.

Дата добавления: 2014-01-14