Методика оцінки інвестиційної привабливості підприємства, заснована на аналізі фінансових показників

Методика, заснована на аналізі фінансових показників, є найбільше відомою з усієї сукупності приведених на рис. 5.2 методик. Відповідно до цієї методики аналіз інвестиційної привабливості підприємства здійснюється в послідовності, приведеної на рис. 5.3.

	Загальна характеристика підприємства, дотримання правил обліку і облікової політики
	Оцінка фінансової стійкості підприємства на основі розрахунку відповідних показників, оцінка динаміки показників фінансової стійкості, ідентифікація типу фінансової стійкості
	Оцінка ліквідності балансу підприємства (характеристика складу, динаміки ліквідних активів і короткострокових зобов'язань; розрахунок показників ліквідності й аналіз її чинників; аналіз взаємозв'язку динаміки показників, що забезпечують ступінь платоспроможності підприємства - обсягу продажів, потреби в оборотних коштах (короткострокових зобов'язаннях), наявності чистих мобільних коштів)
	Розрахунок і аналіз грошових потоків підприємства (характеристика елементів загального грошового потоку і їх динаміки, операційні грошові потоки, інвестиційні грошові потоки, грошові потоки від фінансових операцій)
	Аналіз рентабельності підприємства (розрахунок і оцінка динаміки показників рентабельності продукції, рентабельності капіталу або рентабельності акціонерного капіталу (у залежності від форми власності); аналіз взаємозв'язку показників рентабельності і їхні динаміки)
	Аналіз ринкової вартості підприємства
	Заключний етап аналізу - узагальнююча оцінка інвестиційної привабливості підприємства (для одержання комплексної оцінки визначається пріоритет показників, що відповідає задачам суб'єкта аналізу; використовуються методи бальної оцінки, визначається зведений рейтинг підприємства)
Рис. 5.3. Послідовність аналізу й оцінки інвестиційної привабливості підприємства на основі аналізу фінансових показників

Аналіз і оцінки інвестиційної привабливості підприємства на основі аналізу фінансових показників передбачає дослідження фінансово-економічних процесів на підприємстві (табл. 5.1).

Для оцінки інвестиційної привабливості використовують різноманітні фінансові коефіцієнти. Їхній склад визначається виходячи з цілей і глибини аналізу, а також із врахуванням інтересів трьох основних груп користувачів (табл. 5.2). Варто підкреслити, що коефіцієнти несуть найбільший зміст у тому випадку, коли можна простежити їх динаміку за певний час, наприклад, 3-5 років, або провести порівняльний аналіз, наприклад, до і після реалізації інвестиційного проекту.

Таблиця 5.1
Цілі аналізу фінансово-економічних процесів на підприємстві
Фінансовий облік й аналіз фінансового стану	Аналіз інвестиційної привабливості
Оцінка фінансових результатів	Інтерпретація фінансової інформації для оцінки і прогнозу розвитку бізнесу
Оцінка вартості активів	Порівняльний аналіз для галузевої оцінки положення підприємства
Аналіз впливу системи оподатковування на фінансові результати	Аналіз і прогноз ціни акцій акціонерного товариства у взаємозв'язку з тенденціями на фондовому ринку

Але навіть у цьому випадку до їхнього тлумачення необхідно підходити з відомою обережністю.

Таблиця 5.3
Система фінансових коефіцієнтів
Підсистема коефіцієнтів	Показник
Відбиває інтереси короткострокових кредиторів (інвесторів)	Оборотний (робочий) капітал Коефіцієнт поточної ліквідності Швидкий коефіцієнт поточної ліквідності Оборотність дебіторської заборгованості Оборотність товарно-матеріальних коштів
Відбиває інтереси довгострокових кредиторів (інвесторів)	Коефіцієнт покриття процентних платежів Співвідношення між позиковим і власним капіталом Відношення позикового капіталу до загальної суми активів
Відбиває інтереси акціонерів (інвесторів)	Норма прибутку на акцію Норма прибутку акціонерного капіталу Коефіцієнт котування акції Показник виплати дивідендів Прибутковість акцій Відношення ціни до норми прибутку на акцію Коефіцієнт стійкості росту

Для аналізу інвестиційної привабливості підприємства використовується така система фінансових показників.

1. Структура джерел формування активів підприємства.

Фінансовий стан підприємства в більшості випадків залежить від того, які кошти має підприємство, відкіля вони взялися і куди вкладені. Від опрацьовування правильної політики формування джерел коштів дозволить підприємствам підвищити не тільки ефективність своєї діяльності, але й інвестиційну привабливість.

Оцінка структури джерел фінансових ресурсів здійснюється на підставі даних, приведених у пасиві балансу підприємства. При цьому спочатку встановлюється, за рахунок яких джерел сформовані кошти підприємства, структура цих джерел, динаміка її зміни протягом ряду років, а також причини змін окремих джерел, а потім дається оцінка цим змінам за аналізований період.

Структура джерел коштів характеризується трьома показниками:

коефіцієнт фінансової незалежності (коефіцієнт автономії, коефіцієнт власності), що розраховується як відношення власного капіталу до загальної суми капіталу (валюті балансу):

Кфн= (5.1)

Особливе значення цей показник має для інвесторів і кредиторів. Його граничне значення складає 0,6-0,7. Якщо значення коефіцієнта менше 0,6-0,7, то рівень фінансової незалежності є низьким;

коефіцієнт фінансової залежності, що характеризує частку боргу в загальному капіталі підприємства, і розраховується як відношення позикового капіталу до загального капіталу (валюти балансу):

Кфз = (5.2)

Цей показник тісно пов'язаний із попереднім і може бути розрахований іншим способом - відніманням з одиниці коефіцієнта власності.

Аналітику дуже важливо мати уявлення про частку боргу підприємства, тому що підприємства з високим рівнем боргу мають більш високий прибуток лише в тому випадку, коли економічні умови нормальні, і їхня норма прибутку вище відсотків по кредиту. Але підприємства ризикують одержати збитки, коли економіка знаходиться в стані застою. Підприємства з нульовим боргом менше ризикові, проте, у період економічного росту в країні вони недоодержують прибуток;

коефіцієнт фінансового ризику (плече фінансового важеля, коефіцієнт обов'язковості), що розраховується відношенням позикового капіталу до власного:

Кфр = (5.3)

Співвідношення між позиковим і власним капіталом доповнює попередні показники, характеризуючи структуру капіталу. Протягом багатьох років Всесвітній банк застосовував максимальне співвідношення власних і позикових коштів - 40:60. Для підприємств із стабільною прибутковістю іноді використовувалося співвідношення 30:70. Для підприємств, що мають значні коливання в розмірі грошових надходжень, використовувалися менші співвідношення. Для фінансових посередників показники можуть знаходиться в межах від 25:75 для нових підприємств до 10:90 для "старих", що мають добру репутацію.

У фінансовій науці за критичне значення даного показника прийнята одиниця. Якщо показник перевищує цю межу, то фінансова стійкість підприємства викликає сумнів.

Таким чином, чим вище рівень першого показника і нижче рівні другого і третього, тим стійкіше фінансовий стан підприємства.

2. Структура активів підприємства.

Аналіз структури активів, що дозволяє оцінити виробничий потенціал підприємства, здійснюється на підставі даних активу бухгалтерського балансу (ф. №1 фінансової звітності).

Для характеристики структури активів використовують такі показники:

наявність, динаміка і питома вага виробничих активів у загальній вартості майна;

наявність, динаміка і питома вага основних засобів у загальній вартості майна;

коефіцієнт зносу основних засобів, тобто відношення суми зносу основних засобів і нематеріальних активів до їхньої початкової вартості; наявність, динаміка і питома вага капітальних вкладень і їхнє співвідношення з фінансовими вкладеннями;

наявність, динаміка, структура і питома вага запасів у загальній вартості майна;

стан, динаміка, структура і питома вага дебіторської заборгованості в загальній вартості майна;

коефіцієнт мобільності коштів, тобто відношення вартості оборотних коштів до вартості всіх засобів підприємства;

коефіцієнт мобільності оборотних коштів, тобто відношення вартості найбільше мобільної частини оборотних коштів до їхньої загальної вартості.

На підставі отриманих розрахунковим шляхом даних здійснюються висновки про виробничу і фінансову політику підприємства.

Дата добавления: 2014-01-11