Мета, функції та принципи контролю навчальних досягнень учнів

Поняття діагностики й контролю, їх взаємозв’язок

ПЛАН

Діагностика і контроль навчальних досягнень

1. Поняття діагностики й контролю, їх взаємозв’язок.

2. Мета,Функції, та принципи педагогічного контролю.

3. Види, методи й форми контролю.

. 4. Оцінювання знань. Застосування різних шкал оцінювання.

5. Тестовий і рейтинговий контроль

6. Педагогічні умови ефективності контролю знань, умінь і навичок учнів

ЛІТЕРАТУРА

Діагностика – це виявлення всіх обставин перебігу дидактичного процесу, точне визначення його результатів. Без діагностики неможливе ефективне управління дидактичним процесом, досягнення оптимальних для даних умов результатів. Діагностування розглядає результати у зв’язку з шляхами, способами їх досягнення, виявляє тенденцію, динаміку формування результатів навчання. В діагностику вкладається більш широкий і глибокий смисл ніж в традиційний контроль знань, умінь, навичок. Діагностування включає в себе контроль, накопичення статистичних даних, їх аналіз, виявлення динаміки, тенденцій, прогнозування подальшого розвитку учня.

Контроль як складова діагностики включає в себе виявлення, вимірювання і оцінювання знань,умінь і навиків.

Виявлення і вимірювання – це складові перевірки. Тому можна говорити, що контроль – це перевірка і оцінювання навчальних досягнень учнів. Основна дидактична функція перевірки – забезпечення зворотнього зв’язку, отримання об’єктивної інформації про рівень засвоєння знань, умінь, навичок, своєчасне виявлення недоліків у навчальних досягненнях учнів.

Таким чином, діагностика ширше поняття ніж контроль, який є її компонентом.

Контроль здійснюється для того, щоб встановити:

· рівень готовності учнів до сприйняття нових знань;

· рівень якості вже засвоєних знань, умінь, навичок;

· напрями стимулювання навчально-пізнавальної діяльності учнів.

·

Процес контролю навчальної діяльності учнів передбачає реалізацію таких функцій (рис. 1.1): навчальної, виховної, розвивальної, діагностичної, стимулюючої, коригувальної, прогностичної, контролюючої.

Рис. 1.1. Функції контролю навчальних досягнень учнів

Навчальна функція виявляється в забезпеченні зворотного зв’язку як передумови підтримання дієвості й ефективності процесу навчання, в якому беруть участь два суб’єкти – викладач і учень.

Тому система навчання може функціонувати ефективно лише за умов дії прямого і зворотного зв’язків. У переважній більшості у процесі навчання добре проглядається прямий зв’язок (викладач знає, який обсяг має сприйняти й усвідомити учень), але складно, епізодично здійснюється зворотний зв’язок (який обсяг знань, умінь та навичок і як засвоїв учень).

Виховна функція полягає у впливі аналізу й оцінки навчальної діяльностіна розвиток у учнів волі, характеру, навичок систематичної самостійної праці, на формування низки соціально-психологічних якостей: організованості, дисциплінованості, відповідальності, сумлінності, працьовитості, дбайливості й охайності, наполегливості та ін.

Розвивальна функція виявляється в тому, що учень, отримавши оцінку, відчуває бажання і потребу в активізації пізнавальної діяльності. Це стимулює особистість до розвитку психічних властивостей і процесів – пам’яті, інтересів, мовленнєвої культуриучнів, уваги, мислення, та ін.

Діагностична функція контролю знань, умінь та навичок передбачає виявлення прогалин у знаннях учнів.

Процес учіння має форму концентричної спіралі. Якщо на нижчих рівнях учіння трапилися прогалини, то буде порушена закономірність спіралевидної структури учіння. Тому так важливо своєчасно виявити прогалини, працювати над їх усуненням і лише потім рухатися далі.

Стимулююча функція аналізу й оцінювання навчальної діяльності учнів зумовлюється психологічними особливостями людини, що виявляється в бажанні особистості отримати оцінку результатів своєї діяльності, зокрема навчальної. Це викликано ще й тим, що під час навчання учні щоразу пізнають нові явища і процеси. Значна частина учнів не може (або не бажає) об’єктивно оцінити рівень, якість оволодіння знаннями, вміннями та навичками. Викладач же зобов’язаний допомогти учням усвідомити якість і результативність навчальної праці, що психологічно стимулює їх до активної пізнавальної діяльності.

Коригувальна функція полягає у тому, що на основі виявленого рівня знань, умінь і навичок, утруднень, недоліків, причин неуспішності вживаються заходи щодо усунення прогалин у знаннях і компетенціях.

Прогностична функція – викладач отримує дані для оцінки результатів своєї праці, запровадження методики викладання, шляхів подальшого вдосконалення навчання. Оцінювання результатів навчальної діяльності учня допомагає йому скоригувати, поліпшити свою навчальну роботу.

Контролююча функція дає можливість визначити рівень знань, умінь, навичок і компетенцій учня, забезпечити об’єктивність оцінювання, підготуватися до засвоєння нового навчального матеріалу, виставити оцінки учням [15].

На думку таких вчених, як І.Б. Васильєв, К. Устєміров, Н.Р. Шамєтов, існує ще і організаційна функція контролю знань, умінь і навичок учнів.

Організаційна функція педагогічного контролю проявляється залежно від прийняття рішень про проведення тих або інших педагогічних і адміністративних заходів. Отут найважливішим організуючим моментом стає така діяльність викладача, що буде спрямована на розробку й використання засобів і форм навчання, здатних підвищити інтерес і творчу самостійність суб’єктів навчання в освоєнні знань, умінь і навичок [20].

Аналіз оцінювання навчальної діяльності учнів має здійснюватися з дотриманням певних педагогічних вимог. Окремі дидакти (А.М. Алексюк та ін.) називають їх принципами. Виділимо такі принципи (рис. 1.2).

Рис. 1.2. Принципи контролю навчальних досягнень учнів

Сутність означених принципів полягає:

v в плановості: аналіз і оцінювання мають здійснюватися не стихійно, а з дотриманням певного плану;

v систематичності й системності: поурочна перевірка знань, умінь і навичок здійснюється систематично, повсякденно і повсякчасно, якщо не дотримуватись цього принципу контролю і проводити перевірку знань, умінь і навичок від випадку до випадку, епізодично, то в знаннях учнів виникають прогалини [11];

аналіз і оцінювання мають відповідати структурним компонентам змісту вивченого матеріалу;

v об’єктивності: аналіз і оцінювання мають бути науково обґрунтованими і базуватися на засадах гуманізму і демократизму; оцінки успішності аж ніяк не повинні залежати від тих чи інших особливостей поведінки учнів або особистих непорозумінь з викладачами;

v відкритості й прозорості: учні мають знати свої оцінки й оцінки однокурсників, що давало б змогу порівнювати успіхи, стимулювало б до підвищення активності;

v економічності: методи, прийоми, зміст завдань мають бути співвідносними з наявним бюджетом часу учнів, а методи – ще й доступними і зрозумілими;

v тематичності: перевірка якості знань учнів з окремих тем, розділів проводиться за темами (блоками, модулями);

v врахування індивідуальних можливостей учнів: необхідно перевіряти знання, уміння, навички кожного учня, не можна задовольнятися загальними даними і враженнями про роботу групи; при перевірці успішності слід враховувати індивідуальні особливості учнів: характер, здібності, темперамент, нахили, особливості психіки, мислення [11];

у процесі підготовки дидактичних завдань для перевірки треба враховувати рівень навченості учнів та їхні інтелектуальні можливості;

v єдності вимог: врахування загальнодержавних стандартів змісту освіти відповідно до кваліфікаційних характеристик спеціальностей.

Дата добавления: 2014-01-14