Платежі за забруднення довкілля

До економічних методів управління природокористуванням належать також платежі за екологічні збитки. Екологічний збиток – це зміна корисності довкілля внаслідок його забруднення. Він оцінюється як витрати суспільства, пов’язані зі зміною природного середовища, і складається з таких витрат:

† додаткові витрати суспільства у зв’язку зі змінами в навколишньому природному середовищі;

† витрати на повернення довкілля в попередній стан;

† додаткові витрати майбутнього суспільства у зв’язку з безповоротним використанням частини дефіцитних природних ресурсів.

Для оцінки збитків довкіллю використовують такі базові величини:

† витрати на зменшення забруднень;

† витрати на відновлення якості навколишнього середовища;

† ринкову ціну;

† додаткові витрати, зумовлені зміною якості навколишнього середовища;

† витрати на компенсацію ризику для здоров’я людей;

† витрати на додатковий природний ресурс для розбавляння скидуваного стоку до безпечної концентрації забруднювальної речовини.

Збиток суспільству внаслідок забруднення довкілля позначається на діяльності окремих об’єктів, що перебувають під його дією: населення, об’єктів житлово-комунального та промислового господарства, водних, лісових і земельних ресурсів тощо.

Плата за забруднення навколишнього природного середовища встановлюється за:

† викиди в атмосферу забруднювальних речовин стаціонарними та пересувними джерелами забруднення;

† скиди забруднювальних речовин у поверхневі водойми, територіальні та внутрішні морські водойми, а також у підземні горизонти та систему комунальної каналізації;

† розміщення відходів виробництва у навколишньому середовищі.

Розміри платежів визначають на підставі лімітів забруднювальних речовин, які встановлюються для підприємств з урахуванням гранично допустимих викидів і скидів кожного інгредієнта в тоннах за рік. Ліміти розміщення відходів у навколишньому середовищі визначають для підприємств як фізичний обсяг відходів залежно від класу токсичності. Розміри їх установлюють органи Мінекоресурсів України у формі видачі дозволів на викиди й скиди забруднювальних речовин та розміщення відходів. За понадлімітні викиди і скиди (понад ГДС і ГДВ) забруднювальних речовин і розміщення відходів установлюють платежі в 5 разів вищі порівняно з базовими нормативами плати.

Наднормативні викиди полютантів в атмосферне повітря можуть статися внаслідок:

† неефективної роботи установок очищення газу;

† роботи технологічного обладнання при несправних установках очищення газу або їх невикористанні;

† порушення технологічних режимів;

† невиконання в установлені терміни заходів для досягнення нормативів ГДВ;

† аварійних викидів полютантів у атмосферне повітря;

† залпових викидів забруднювальних речовин в атмосферне повітря, які не передбачені технологічними регламентами виробництв;

† використання непроектних сировини й палива в технологічних процесах. Ці самі фактори можуть призвести до понаднормативних скидів полютантів у водойми.

Нормативи збору за забруднення навколишнього природного середовища, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 р. № 303 встановлюють як фіксовані суми в гривнях за одиницю маси основних забруднювальних речовин та розміщених відходів (табл. 11.1-11.3). За розміщення відходів, на які не встановлено клас небезпечності, беруть норматив збору, встановлений за розміщення відходів першого класу небезпечності. За викиди забруднювальних речовин, які не ввійшли до

Таблиця 11.1. Нормативи збору за викиди основних забруднювальних речовин стаціонарними джерелами забруднення

Забруднювальна речовина	Норматив збору, грн/т		Забруднювальна речовина	Норматив збору, грн/т
Аміак			Пентаоксид ванадію
Ацетон			Ртуть та її сполуки
Бензпірен	67 871		Свинець та його сполуки
Бутилацетат			Сірчистий ангідрид
Вуглеводні			Спирт н-бутиловий
Газоподібні сполуки флуору			Сполуки кадмію
Гідрогенсульфід			Стирол
Карбондисульфід			Тверді речовини
Манган та його сполуки			Фенол
Нікель та його сполуки			Формальдегід
Озон			Хлорид гідрогену
Оксид карбону			Хром та його сполуки
Оксид нітрогену

Таблиця 11.2. Нормативи збору за скиди основних забруднювальних речовин у водні об’єкти, у тому числі в морські води

Забруднювальна речовина	Норматив збору, грн/т	Забруднювальна речовина	Норматив збору, грн/т
Амонійний нітроген Завислі речовини Нафтопродукти Нітрати Нітрити		Органічні речовини (за показниками БСК5) Сульфати Фосфати Хлориди

Таблиця 11.3. Нормативи збору за розміщення відходів

Клас небезпечності відходів	Ступінь небезпечності відходів	Норматив збору, грн/т
І II III IV	Надзвичайно небезпечні* Високонебезпечні Помірно небезпечні Малонебезпечні	0,5 0,2

* Норматив збору для: обладнання та приладів, що містять ртуть, елементи з йонізуючим випромінюванням, – 55 люмінесцентних ламп – 1 грия за одиницю.

табл. 11.1, слід застосовувати нормативи збору залежно від установленого класу небезпечності певної забруднювальної речовини за табл. 11.4. За викиди, на які не встановлено класи небезпечності (табл. 11.4), слід застосовувати нормативи збору залежно від установлених орієнтовно безпечних рівнів впливу за табл. 11.5.

За викиди, на які не встановлено клас небезпечності (див. табл. 11.4) та орієнтовно безпечні рівні впливу (див. табл. 11.5), слід застосовувати нормативи збору, як за викид забруднювальної речовини першого класу небезпечності за табл. 11.4.

За скиди забруднювальних речовин, які не ввійшли до табл. 11.2, слід застосовувати нормативи збору, наведені в табл. 11.6.

Для скидів, на які не встановлено гранично допустимі концентрації (див. табл. 11.6) або орієнтовно безпечні рівні впливу, за гранично допустимі концентрації беруть найменше значення гранично допустимих концентрацій, наведене у табл. 11.6. У разі скидання забруднювальних речовин в озера, ставки та інші непроточні водні об’єкти нормативи збору збільшуються у 1,5 раза.

Таблиця 11.4. Нормативи збору за викиди забруднювальних речовин стаціонарними джерелами забруднення залежно від класу небезпечності

Клас небезпечності	Норматив збору, грн/т	Клас небезпечності	Норматив збору, грн/т
І II		III IV	13 3

Таблиця 11.5. Норматив збору за викиди забруднювальних речовин стаціонарними джерелами забруднення залежно від установлених орієнтовно безпечних рівнів впливу

Орієнтовно безпечні рівні впливу сполук, мг/м^3	Норматив збору, грн/т	Орієнтовно безпечні рівні впливу сполук, мг/м^3	Норматив збору, грн/т
Менш як 0,0001 0,0001-0,001 (включно) 0,001-0,01 (включно)		0,01-0,1 (включно) 0,1-понад 10

Таблиця 11.6. Нормативи збору за скиди забруднювальних речовин у водні об’єкти

Дата добавления: 2014-11-06