Автомобільним транспортом

Вид пального	Норматив збору, грн/т	Вид пального	Норматив збору, грн/т
Дизельне Бензин: етильований неетильований		Зріджений нафтовий газ Стиснений природний газ
Таблиця 11.8. Нормативи збору за викиди в атмосферу забруднювальних речовин морськими та річковими суднами	Таблиця 11.9. Нормативи збору за викиди в атмосферу забруднювальних речовин залізничним транспортом
Вид пального	Норматив збору, грн/т	Вид пального	Норматив збору, грн/т
Бензин Дизельне пальне Мазут		Дизельне пальне

Суму збору за викиди пересувними джерелами забруднення (П_вп) обчислюють відповідно до кількості фактично використаного пального та його виду на підставі нормативів збору за ці викиди та коригувальних коефіцієнтів, наведених у табл. 11.10 і 11.11, і визначають за формулою

(11.9)

де М _і, – кількість використаного пального і- говиду, т; Н_{б і} – норматив збору за 1 т і -го виду пального, грн/т; К_нас – коригувальний коефіцієнт, що враховує чисельність жителів населеного пункту (див. табл. 11.10); К_ф – коригувальний коефіцієнт, що враховує народногосподарське значення населеного пункту (див. табл. 11.11).

Суму збору за скиди (П_с) обчислюють на підставі затверджених лімітів, виходячи з фактичних обсягів скидів, нормативів збору та коригувального коефіцієнта, наведеного в табл. 11.12, і визначають за формулою

(11.10)

Таблиця 11.10. Коефіцієнт, що встановлюється залежно від чисельності жителів населеного пункту

Чисельність населення, тис. чол.	Коефіцієнт		Чисельність населення, тис. чол.	Коефіцієнт
До 100 100,1-250 250,1-500	1,2 1,55		500,1-1000 Понад 1000	1,55 1,8

Таблиця 11.11. Коефіцієнт, що встановлюється залежно від народногосподарського значення населеного пункту

Тип населеного пункту	Коефіцієнт
Організаційно-господарські та культурно-побутові центри місцевого значення з переважанням аграрно-промислових функцій (районні центри, міста районного значення, селища та села) Багатофункціональні центри, центри з переважанням промислових і транспортних функцій (республіканський* та обласні центри, міста державного, республіканського*, обласного значення)** Населені пункти, віднесені до курортних	1,25 1,65

* Автономної Республіки Крим.

** Якщо населений пункт одночасно має промислове значення та віднесений до курортних, застосовують коефіцієнт 1,65.

де М_лі – обсяг скиду і -ї забруднювальної речовини в межах ліміту, т; М_{п і} – обсяг понадлімітного скиду (різниця між обсягом фактичного скиду й ліміту) і -ї забруднювальної речовини, т; Н_{б і} , – норматив збору за тонну і -ї забруднювальної речовини, грн/т; К_рб – регіональний (басейновий) коригувальний коефіцієнт, що враховує територіальні екологічні особливості, а також еколого-економічні умови функціонування водного господарства (див. табл. 11.12); К_п – коефіцієнт кратності збору за понадлімітні скиди забруднювальних речовин, К_п = 5.

Таблиця 11.12. Регіональні (басейнові) коефіцієнти

Басейни морів і річок	Коефіцієнт
Азовське море
Чорне море
Дунай	2,2
Тиса
Прут
Дністер	2,8
Дніпро (кордон України – до м. Києва)	2,5
Дніпро (м. Київ включно – до Каховського гідровузла)	2,2
Дніпро (Каховський гідровузол включно – до Чорного моря)	1,8
Прип’ять	2,5
Західний Буг та ріки басейну Вісли	2,5
Десна	2,5
Південний Буг та Інгул	2,2
Ріки Кримського півострова	2,8
Сіверський Донець	2,2
Міус	2,2
Кальміус	2,2

Таблиця 11.13. Коефіцієнт, який встановлюють залежно від місця (зони) розміщення відходів у навколишньому середовищі

Місце (зона) розміщення відходів	Коефіцієнт
В адміністративних межах населених пунктів або на відстані менш як 3 км від них За межами населених пунктів (на відстані більш як 3 км від їх меж)

Таблиця 11.14. Коефіцієнт, що встановлюється залежно від характеру влаштування місця розміщення відходів

Характер улаштування місця розміщення відходів	Коефіцієнт
Спеціально створені місця складування (полігони), що забезпечують захист атмосферного повітря та водних об’єктів від забруднення Звалища, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря чи водних об’єктів

Суму збору за розміщення відходів (П_рв) обчислюють на підставі затверджених лімітів, виходячи з фактичних обсягів розміщення відходів, нормативів збору та коригувальних коефіцієнтів, наведених у табл. 11.13 і 11.4, і визначають за формулою

(11.11)

де М_{л і} -обсяг відходів і -го виду в межах ліміту, т; М_{п і} – обсяг понадлімітного розміщення відходів (різниця між обсягом фактичного розміщення відходів і лімітом) і -го виду, т; Н_{б і} – норматив збору за тонну відходів і- говиду в межах ліміту, грн/т; К_т – коригувальний коефіцієнт, що враховує місця розміщення відходів (див. табл. 11.13); К_о – коригувальний коефіцієнт, що враховує характер улаштування місця розміщення відходів (див. табл. 11.14); К_п – коефіцієнт кратності збору за понадлімітне розміщення відходів, К_п – 5.

Опрацювавши цей розділ, ви повинні вміти:

6.1. пояснити, як відбувалися еволюційні зміни економічних принципів у природокористуванні;

6.2. сформулювати суть економічного та еколого-економічного принципів природокористування;

6.3. визначити причини, що заважають на сучасному етапі розвитку науково-технічного прогресу повністю реалізувати еколого-економічний принцип природокористування;

6.4. перелічити основні засади еколого-економічного принципу природокористування на сучасному етапі розвитку суспільства;

7.1. пояснити, як здійснюється плата за природні ресурси;

7.2. оцінити збитки, заподіяні забрудненням довкілля.

Запитання і завдання для самостійної роботи

8.1. У чому полягає суть економічного принципу природокористування?

8.2. Чому економічний принцип природокористування замінили еколого-економічним?

8.3. У чому полягає відмінність між економічним і еколого-економічним принципами природокористування?

8.4. Що перешкоджає на сучасному етапі науково-технічного прогресу повною мірою реалізувати еколого-економічний принцип природокористування?

8.5. Назвіть основні засади еколого-економічного принципу природокористування в наш час.

8.6. Як здійснюється плата за відновні та невідновні природні ресурси?

8.7. Як оцінюють збитки, заподіяні забрудненням атмосферного повітря?

8.8. Як оцінюють збитки, заподіяні стічними водами?

8.9. Як оцінюють збитки, заподіяні відходами виробництва?

8.10.На хімічному підприємстві м. Києва на джерелі викиду № 17 зафіксовано середню концентрацію карбондисульфіду 38 мг/м³ при об’ємній витраті 193 м³/с. Тимчасово погоджений норматив викиду карбондисульфіду становить 6,3 г/с. В такому режимі джерело працювало90 діб. Визначте розмір платежу за викиди карбондисульфіду в атмосферне повітря.

8.11.На підприємстві з виробництва залізобетонних виробів м. Києва проектом нормативів ГДВ передбачено встановлення обладнання другого ступеня очищення викидних газів від технологічного обладнання приготування бетону з метою зменшення концентрації пилу цементу з0,36 г/м³ до 0,05 г/м³ при об’ємній витраті газопилового потоку30 000 м³/год (8,3 м³/с). Потужність дозволеного викиду цим джерелом становить 0,415 г/с. Установка працювала в такому режимі 180 діб упродовж 8 годин на добу при п’ятиденному робочому тижні. Визначте розмір платежів за понаднормативний викид в атмосферу пилу цементу.

8.12.На енергетичному підприємстві м. Києва на джерело № 1 працює4 котлоагрегати. Об’ємна витрата димових газів, що відходять від кожного агрегата, становить 140 м³/с. Граничний норматив утворення оксидів нітрогену в перерахунку на діоксид нітрогену для цього типу котлоагрегатів становить 200 мг/м³. Вимірами встановлено середню концентрацію оксидів нітрогену в перерахунку на NО _x 450 мг/м³. В такому режимі технологічне обладнання працювало цілодобово впродовж45 діб. Визначте розмір платежу за забруднення атмосферного повітря.

Дата добавления: 2014-11-06