Лекція №3 Національна система сертифікації України

Мета – вивчення структури Української державної системи сертифікації продукції (УкрСЕПРО)

Основні питання:

1. Основні стандарти, що регламентують сертифікацію в Україні

2. Українська державна система сертифікації продукції (УкрСЕПРО)

1. Основні стандарти, що регламентують сертифікацію в Україні

У 1992 року відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» в Україні розпочались роботи з сертифікації продукції та послуг, які очолив Держстандарт України.

З 1993 р. в країні створено декілька систем обов’язкової і добровільної сертифікації, об’єктом діяльності яких є закріплена за ними номенклатура товарів або послуг. Найвизначнішою системою сертифікації серед них є національна Система сертифікації УкрСЕПРО, створена Держстандартом і керована його правонаступником — Держспоживстандартом України.

Сертифікація в Україні регламентується низкою таких основоположних стандартів:

· ДСТУ 3410-2004. Система сертифікації УкрСЕПРО. Основні положення.

· ДСТУ 3411-2004. Система сертифікації УкрСЕПРО. Вимоги до органів з сертифікації та порядок їх акредитації.

· ДСТУ 3412-96. Система сертифікації УкрСЕПРО. Вимоги до випробувальних лабораторій та порядок їх акредитації.

· ДСТУ 3413-96. Система сертифікації УкрСЕПРО. Порядок проведення сертифікації продукції.

· ДСТУ 3414-96. Система сертифікації УкрСЕПРО. Атестація виробництва. Порядок здійснення.

· ДСТУ 3415-96. Система сертифікації УкрСЕПРО. Реєстр системи.

· ДСТУ 3416-96. Система сертифікації УкрСЕПРО. Порядок реєстрації об’єктів добровільної сертифікації.

· ДСТУ 3417-96. Система сертифікації УкрСЕПРО. Процедура визнання результатів сертифікації продукції, що імпортується.

· ДСТУ 3418-96. Система сертифікації УкрСЕПРО. Вимоги до аудиторів та порядок їх атестації.

· ДСТУ 3419-96. Система сертифікації УкрСЕПРО. Сертифікація систем якості. Порядок проведення.

· ДСТУ 3498-96. Система сертифікації УкрСЕПРО. Бланки документів. Форма та опис.

· ДСТУ 2296-93. Національний знак відповідності. Форма, розміри, технічні вимоги та правила застосування.

Прискоренню розвитку національної системи сертифікації сприяє активне міжнародне співробітництво України в галузі технічного регулювання, безпосередня участь у роботі міжнародних і регіональних організацій та їх технічних комітетів. Зокрема, Держспоживстандарт України представляє Україну в 9 міжнародних та регіональних організаціях.

2. Українська державна система сертифікації продукції (УкрСЕПРО)

На сьогодні роботи з сертифікації в Україні забезпечують 118 органів сертифікації продукції (послуг) (ОС) та близько 700 випробувальних лабораторій (центрів), акредитованих в системі Української державної системи сертифікації продукції (УкрСЕПРО) та занесених до Реєстру Системи.

Організаційну структуру системи УкрСЕПРО визначає ДСТУ 3410-2004 «Система сертифікації УкрСЕПРО. Основні положення», згідно з яким загальне керівництво системою, організація та координація робіт з сертифікації здійснюються Національним органом з сертифікації — Держспоживстандартом України (рис. 3.1).

Органами з сертифікації в системі УкрСЕПРО можуть бути організації та підприємства державної форми власності. Випробувальними лабораторіями (центрами) можуть бути акредитовані організації та підприємства будь-яких форм власності. Останні створені на базі організацій, підпорядкованих НАН України, Мінпромполітики, Держбуду, Академії наук України, МВС, Держспоживстандарту, Міносвіти та інших міністерств і відомств.

Така кількість ОС повністю задовольняє потреби вітчизняних суб’єктів підприємницької діяльності в сертифікації будь-якої номенклатури продукції.

Рис. 3.1 - Структурна схема системи сертифікації УкрСЕПРО

Правила та процедури системи, кваліфікація фахівців відповідають міжнародним нормам і забезпечують достатній рівень надійності та достовірності результатів. Доказом цього є укладення угод про взаємне визнання результатів робіт з сертифікації з багатьма країнами згідно із положеннями статті 6 угоди ТБТ. Укладення угод стало свідченням визнання української національної системи сертифікації УкрСЕПРО іноземними країнами — торговими партнерами України.

Роботи з сертифікації в системі УкрСЕПРО здійснюється органами з сертифікації згідно з вимогами Системи з урахуванням правил чинних міжнародних систем сертифікації.

Основні функції учасників сертифікації:

Національний орган з сертифікації — Держспоживстандарт України розробляє стратегію розвитку сертифікації в Україні; організує, здійснює та координує роботи щодо забезпечення функціонування системи сертифікації УкрСЕПРО; організує розробку та удосконалення організаційно-методичних документів; встановлює основні принципи, правила та структуру системи сертифікації УкрСЕПРО, проводить державну реєстрацію систем сертифікації, знаків відповідності, веде їх Державний реєстр; затверджує переліки продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації.

ДСТУ 3410-2004 «Система сертифікації УкрСЕПРО. Основні положення» визначає основні функції, які здійснює Держспоживстандарт України зі створення і робіт систем сертифікації однорідної продукції: організує роботи з сертифікації продукції в разі відсутності органу з сертифікації певного виду продукції; акредитує органи з сертифікації та випробувальні лабораторії (центру), атестує аудиторів, здійснює інспекційний контроль за діяльністю цих органів та осіб.

Науково-технічна комісія з питань сертифікації створюється та затверджується Національним органом з сертифікації для розгляду перспективних напрямків розвитку і розробки пропозицій Держспоживстандарту з проблем сертифікації продукції з метою реалізації Законів України «Про захист прав споживачів» та «Про охорону праці».

Науково-технічна комісія розглядає пропозиції щодо:

· принципів єдиної політики в галузі сертифікації;

· проектів основоположних організаційно-методичних документів з сертифікації продукції, атестації виробництв, сертифікації систем якості, акредитації органів з сертифікації і випробувальних лабораторій та ін.;

· основних напрямків досліджень у галузі сертифікації продукції, а також акредитації випробувальних лабораторій, органів з сертифікації продукції (послуг) і систем якості;

· напрямків міжнародного співробітництва в галузі сертифікації, у тому числі в рамках ISO, IEC та інших міжнародних організацій;

· приєднання до міжнародних систем та угод з сертифікації;

· питань взаємодії з національними органами з сертифікації інших

· держав, що здійснюють діяльність з сертифікації, визнання результатів випробувань, сертифікатів та знаків відповідності;

· переліку продукції, що буде підлягати обов’язковій сертифікації.

Орган з сертифікації продукції (рис. 3.2) виконує такі основні функції:

Рис. 3.2 - Організаційна структура органу з сертифікації

· здійснює сертифікацію закріпленої за ним номенклатури продукції та несе відповідальність за дотримання правил Системи;

· розробляє організаційно-методичні документи з сертифікації закріпленої продукції;

· визначає схему та порядок здійснення сертифікації закріпленої продукції;

· організує та проводить обстеження та атестацію виробництв;

· здійснює технічний нагляд за сертифікованою продукцією та атестованим виробництвом;

· видає сертифікати відповідності на продукцію та атестати виробництв;

· забезпечує розподіл функцій, відповідальності, взаємодію персоналу при реалізації всіх функцій органу;

· розробляє пропозиції щодо розширення галузі акредитації органу з сертифікації;

· формує та актуалізує фонд нормативних документів, які використовуються під час сертифікації продукції в галузі акредитації;

· реєструє сертифікати відповідності;

· проводить інспекційний контроль за сертифікованою продукцією (за схемою сертифікації);

· взаємодіє з випробувальними лабораторіями, іншими органами з сертифікації (також в інших країнах), Національним органом з сертифікації;

· взаємодіє з виробниками (продавцями) продукції, організаціями, які здійснюють державний контроль та нагляд за продукцією, споживачами та громадськими організаціями;

· здійснює внутрішню перевірку та забезпечення своєї відповідності вимогам даного документа та вимогам, встановленим у системах сертифікації однорідної продукції;

· веде документацію за всіма питаннями своєї діяльності та забезпечує доступність до цієї документації органів, які проводять інспекційний контроль його діяльності;

· забезпечує інформацією про результати сертифікації, в тому числі про продукцію, яка не пройшла сертифікацію або про виявленні порушення та невідповідності продукції встановленим вимогам, усі зацікавлені сторони.

Основні правила організації, напрями діяльності вимоги до органу сертифікації продукції та порядок його акредитації визначені у ДСТУ 3411:2004.

Акредитація органів з оцінки відповідності проводиться національним органом з акредитації відповідно до Закону України «Про акредитацію органів з оцінки відповідності» 17.05.2001 р. № 2407-ІІІ з урахуванням вимог міжнародних та європейських стандартів з акредитації.

Організація може бути акредитована як орган сертифікації (орган з оцінки відповідності), якщо вона є не залежною від розробника, виробника, постачальника, споживача і має компетентність, яка дозволяє їй проводити сертифікацію у заявленій галузі сертифікації (рис. 3.3).

Рис. 3.3 - Умови, за яких можлива акредитація організації в органі сертифікації

До обов’язків органу з сертифікації систем якості належать: розробка організаційно-методичних документів з сертифікації систем якості; сертифікація систем якості; організація та здійснення за пропозицією органу сертифікації продукції та атестації виробництв; здійснення технічного нагляду за сертифікованими системами якості та атестованими виробництвами; видача сертифікатів на системи якості.

Органи з сертифікації продукції та систем якості акредитуються Держспоживстандартом України (органом з акредитації). Вимоги до органу сертифікації систем якості та порядок його акредитації встановлені в ДСТУ 3420-96.

До складу Ради органу з сертифікації, як правило, входять представник Національного органу з сертифікації, представники виконавчих груп, та випробувальної лабораторії (центру), можуть залучатися органу з сертифікації систем якості, державних органів, що здійснюють наглядові функції (Держнаглядохоронпраці, Держкоматомнагляд та ін.) та взаємодіють з органом з сертифікації, а також представники товариств (спілок) споживачів та інших зацікавлених організацій.

До функцій Виконавчої групи належить:

• розробка та ведення організаційно-методичних документів органу з сертифікації;

• приймання та розгляд заявок на сертифікацію продукції, підготовка рішень за ними та взаємодія із заявниками під час проведення сертифікації;

• відбір та ідентифікація зразків продукції для випробувань, здійснення нагляду за проведенням випробувань продукції, що сертифікується, проведення аналізу наданих документів та протоколів випробувань;

• проведення обстеження та атестації виробництв, організація проведення технічного нагляду за виробництвом та випробуваннями сертифікованої продукції;

• оформлення та видання сертифікатів відповідності, атестатів виробництва, ведення обліку сертифікованої продукції та сертифікатів відповідності;

• підготовка рішення про скасування або припинення дії виданих сертифікатів відповідності та інформування Національного органу з сертифікації, територіальних центрів стандартизації, метрології та сертифікації Держстандарту України і заявників щодо прийнятих органом рішень;

• погодження коригувальних заходів з усунення причин невідповідностей та порушень встановлених вимог, що виявлені під час проведення технічного нагляду за виробництвом сертифікованої продукції;

• проведення експертизи нормативних документів на продукцію, що сертифікується, та змін до них; інформування виробників та постачальників сертифікованої продукції щодо запланованих змін нормативних документів на цю продукцію;

• участь у роботі технічного комітету з стандартизації продукції в галузі акредитації;

• прийняття до розгляду апеляції з питань сертифікації продукції в галузі акредитації органу;

• підготовка звітів про результати діяльності органу з сертифікації для Національного органу з сертифікації та «Настанову з якості».

Акредитовані випробувальні лабораторії (рис. 6.5) проводять випробування продукції, що сертифікується, відповідно до галузі акредитації та видають протоколи випробувань. За дорученням органу з сертифікації випробувальні лабораторії беруть участь у здійсненні технічного нагляду за виробництвом та в атестації виробництва продукції, що сертифікується, а за дорученням Держспоживстандарту України — у проведенні інспекційного контролю.

Рис. 3.3 - Функціонування органів сертифікації продукції:

а) випробувальна лабораторія у структурі органу сертифікації;

б) випробувальна лабораторія як самостійна структура

Вимоги щодо представлення результатів випробувань регламентує національний документ у сфері метрології — Закон України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 11.02.98 р. № 113/98-ВР (в редакції від 15.06.2004 р. № 1765-IV). Закон, зокрема, визначає правові основи забезпечення єдності вимірювань в Україні, регулює відносини у сфері метрологічної діяльності та спрямований на захист громадян і національної економіки від наслідків недостовірних результатів вимірювань.

Аудитори, які атестовані в системі та занесені до Реєстру Системи, за дорученням Національного органу сертифікації або органу сертифікації, виконують роботи, що пов’язані із сертифікацією продукції, процесів, послуг. Атестація аудиторів здійснюється згідно з ДСТУ 3418-96.

Організація, яка претендує на акредитацію як органу з сертифікації продукції (послуг, систем якості, персоналу) повинна:

• організаційну структуру, адміністративні та юридичні права для управління роботами з сертифікації в заявленій галузі акредитації;

• компетентний персонал, кваліфікація якого підтверджена документально за результатами атестації;

• актуалізований фонд нормативних документів на продукцію та методи її випробувань;

• систему двосторонніх зв’язків з виробниками або постачальниками сертифікованої продукції, яка забезпечує своєчасне їх інформування про заплановані зміни вимог нормативних документів на продукцію, зміни вимог нормативних документів на продукцію, що повинно бути документально підтверджено;

• договірні зобов’язання з акредитованими в системі випробувальними лабораторіями (центрами) для проведення випробувань продукції з метою сертифікації, а в разі необхідності — з органами сертифікації систем якості;

• штатний персонал, який веде технічний нагляд за виробництвом сертифікованої продукції;

• статут, що визначає її діяльність;

• настанову з якості;

• комплект організаційно-методичних та нормативних документів системи сертифікації продукції в заявленій галузі акредитації;

• документи, що встановлюють правила та порядок проведення технічного нагляду за виробництвом та випробуваннями сертифікованої продукції;

• досвід роботи з сертифікації, що підтверджується документально за результатами виконаних робіт.

Територіальні центри стандартизації, метрології та сертифікації Держспоживстандарту України виконують такі функції:

• здійснюють за дорученням органу з сертифікації продукції технічний нагляд за стабільністю показників сертифікованої продукції під час її виробництва;

• надають інформацію у сфері сертифікації й акредитації;

• надають на договірній основі методичну допомогу підприємствам у підготовці до акредитації їх випробувальних лабораторій, сертифікації продукції, систем якості та атестації виробництв.

Питання для самоконтролю

1. Розкрийте історичну динаміку створення національної системи сертифікації в Україні.

2. Поясність структуру законодавчої та нормативної бази сертифікації.

3. Поясніть завдання Державного Комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики» (Держспоживстандарту) в галузі сертифікації.

4. Розкрийте повноваження центральних органів виконавчої влади в системі оцінення відповідності України.

5. Яку роботу виконують територіальні центри зі стандартизації, метрології та сертифікації продукції (послуг)?

6. Наведіть приклади участі України у роботі міжнародних та регіональних організаціях з оцінення відповідності.

7. Зробіть аналіз структурної схеми сертифікації в системі УкрСЕПРО Та визначте його функції.

8. Визначте основні функції учасників сертифікації в системі УкрСЕПРО.

Дата добавления: 2014-11-06