Лекція №6 Правила проведення технічного нагляду та атестації виробництв 2 страница

Умови інспекційного контролю для кожної конкретної лабораторії визначаються під час прийняття рішення щодо акредитації лабораторії, а його проведення оформлюється додатковою угодою до договору з акредитації або окремим договором.

Акредитація лабораторії може бути достроково зупинена або скасована в разі:

- невідповідності лабораторії вимогам, що ставляться до акредитованої випробувальної лабораторії;

- самостійного рішення акредитованої випробувальної лабораторії щодо дострокового закінчення дії акредитації.

Питання для самоконтролю

1. Що характеризує технічну компетентність випробувальної лабораторії?

2. Яку документацію повинна мати акредитована випробувальна лабораторія?

3. Система забезпечення якості.

4. Які права повинна мати акредитована лабораторія?

5. Які обов'язки має акредитована випробувальна лабораторія згідно статуту?

6. В яких випадках акредитація лабораторії може бути достроково зупинена або скасована?

Лекція №8 Сертифікація систем якості

Мета лекції – вивчення процедури перевірки та оцінки системи якості виробництва

Основні питання:

1. Загальний порядок сертифікації систем якості

2. Об’єкти оцінок при сертифікації систем якості

3. Результати перевірки

1. Загальний порядок сертифікації систем якості

Сертифікація систем якості виробництва продукції в системі УкрСЕПРО проводиться з метою засвідчення відповідності системи управління якістю вимогам ДСТУ ISO серії 9000 і забезпечення впевненості у тому, що виробник здатний постійно випускати продукцію, яка відповідає вимогам нормативних документів, а продукція незадовільної якості своєчасно виявляється, і, за необхідності, виробник має можливість вжити і вживає заходи для випуску продукції належної якості. Впроваджені вперше у 1987 р. в практику світової діяльності міжнародні стандарти ISO серії 9000 стали необхідною і бажаною нормою взаємовідносин на ринках усіх країн світу.

Сертифікація систем якості — перевірка, оцінка та посвідчення акредитованим органом сертифікації систем якості того, що система якості підприємства, яка перевіряється, відповідає вимогам державного або міжнародного стандарту з системи якості.

Сертифікат на систему якості підприємства — документ, виданий згідно з правилами системи сертифікації, який посвідчує, що система якості перевірюваного підприємства відповідає вимогам державного або міжнародного стандарту з системи якості. Сертифікат на систему якості видається на певний вид або групу продукції.

За окремих обставин згідно з вимогами контрактів із зарубіжними фірмами сертифікація систем якості може виконуватись на відповідність національним стандартам інших країн.

Наявність сертифіката на систему якості виробника, яка підтверджує її відповідність ISO серії 9000, стала обов’язковою умовою при укладанні контрактів на постачання продукції, оскільки є своєрідним гарантом якості товарів.

Як сказано, починаючи з 1993 р., в Україні активно розробляють і впроваджують у практику державні стандарти, гармонізовані з відповідними їм міжнародними стандартами. Сьогодні в Україні діє більшість нормативних документів, що охоплюють основні положення міжнародних стандартів ISO серії 9000.

Сертифікація систем якості проводиться згідно з ДСТУ 3419-96 та ДСТУ EN45012-97 за активної участі підприємства-заявника. Підстави для проведення сертифікації систем якості представлені на рис. 8.1.

Рис. 8.1. Підстави для проведення сертифікації систем якості

Загальний порядок сертифікації систем якості наданий на рис. 8.2.

Рис. 8.2. Загальний порядок сертифікації систем якості

2. Об’єкти оцінок при сертифікації систем якості

Об’єктами оцінок при сертифікації систем якості є:

• діяльність з управління і забезпечення якості відповідно до вимог ДСТУ ISO 9001 (ДСТУ ISO 9002, ДСТУ ISO 9003) та іншої додаткової документації;

• стан виробництва з погляду можливості забезпечення стабільної якості продукції, яка підлягає сертифікації;

• якість продукції на підставі аналізу інформації з різних джерел.

Сертифікація систем якості здійснюється у чотири етапи (рис. 8.3):

Рис. 8.3. Загальна схема сертифікації системи якості

Попередня (заочна) оцінка системи якості запроваджується з метою визначення доцільності продовження робіт із сертифікації систем якості підприємства. Вона Здійснюється Комісією органу з сертифікації з включенням не менше одного аудитора, атестованого у Системі. Орган призначає головного аудитора. Під час попередньої оцінки системи якості проводиться:

• аналіз документів та вихідних даних матеріалів (опитної анкети та інше), наданих підприємством;

• збір та аналіз додаткових відомостей про якість продукції (дані територіальних органів Держстандарту, товариств споживачів, окремих споживачів тощо).

При позитивному рішенні Орган надсилає заявнику:

• висновок і проект господарчого договору на проведення остаточної перевірки й оцінки системи якості;

• програму остаточної перевірки системи якості;

• методики перевірки і оцінки стану виробництва.

При негативному рішенні Орган надсилає заявнику Орган у своєму висновку наводить причини, усі невідповідності.

Якщо всі невідповідності швидко будуть усунені, підприємство може подати заявку на повторну попередню оцінку.

У разі необхідності головний аудитор може направляти свого представника для неофіційного відвідування підприємства.

Специфіка остаточної перевірки та оцінки системи якості виробництва у тому, що вона здійснюється комісією, що проводила попередню оцінку або іншою комісією, до якої входять експерти, що виконували попередню оцінку. До складу КОМІСІЇ обов’язково включають експерта-фахівця з розробки та (або) технології виробництва відповідної продукції.

Програма (план) перевірки та оцінки системи якості виробництва представлена на рис. 8.4.

Рис. 8.4. Програма (план) перевірки та оцінки системи якості виробництва

Робочі документи для реалізації програми (розробляються аудиторами під керівництвом Головного аудитора):

• переліки контрольних питань, які використовуються для оцінки елементів системи якості;

• форми для реєстрації спостережень під час перевірки;

• форми для документування допоміжних даних, які підтверджують висновки аудиторів.

Загальна процедура перевірки надана в табл. 8.1.

Таблиця 8.1

Загальна процедура перевірки та оцінки системи якості виробництва

Етапи	Зміст
Проведення попередньої наради	Організатор — підприємство та Головний аудитор. Учасники — члени Комісії, персонал підприємства
Проведення попередньої наради	Питання, які вирішуються: • інформування про мету, завдання, програму, методи, процедуру перевірки; • встановлення офіційних способів спілкування між аудиторами та персоналом підприємства; • графік перевірок Результат — протокол наради та розподіл обов’язків між аудиторами (додаток до протоколу)
Проведення обстеження	Мета: • надати керівництву зауваження, складені за результатами перевірки та оцінки; • зробити попередні висновки щодо можливості (неможливості) видачі сертифіката відповідності системи якості підприємства вимогам нормативних документів. Результат — протокол, який підписується всіма членами комісії Забезпечується конфіденційність результатів перевірки
Підготовка звіту	Готує комісія Кожний аудитор подає звіт про стан тих елементів системи, які він перевіряв. Підписують усі члени Комісії: • загальні відомості про підприємство та Орган з сертифікації; • підстави для проведення перевірки; • перелік документів, на відповідність яким здійснювалась перевірка; • програма перевірки; • характеристика фактичного стану об’єктів перевірки; • зауваження щодо невідповідності; • висновки Комісії; • висновок про можливість (неможливість) видачі сертифіката. Термін підготовки — місяць після заключної наради

3. Результати перевірки

Під час оформлення результатів перевірки системи якості виробництва робляться висновки щодо відповідності системи якості нормативній документації (див. рис. 8.5).

Термін дії сертифіката на систему якості не перевищує 3 роки. Не продовжується. Реєструється згідно з вимогами ДСТУ 3415-96.

Для отримання сертифіката на новий термін за 3 місяці до закінчення терміну дії підприємство надсилає до Органу з сертифікації систем якості заявку.

Результати перевірки, висновки та рекомендації оформлюють у вигляді акта про результати перевірки системи якості, на основі якого на заключній нараді членами комісії із сертифікації надається висновок про відповідність системи якості вимогам стандартів та видається сертифікат відповідності. Орган із сертифікації після видачі сертифіката упродовж усього терміну його дії проводить інспекційний контроль сертифікованої системи якості.

Рис. 8.5. Можливі висновки про відповідність системи якості нормативній документації.

Питання для самоконтролю

1. З якою метою проводять сертифікацію систем якості виробництва?

2. Підстави для проведення сертифікації систем якості.

3. Яка специфіка етапів загальної процедури перевірки системи якості?

4. Можливі висновки про відповідність системи якості нормативній документації.

Лекція № 9 Сертифікація будівельних матеріалів, виробів та конструкцій

Мета лекції – вивчення стану сертифікації будівельних матеріалів, виробів та конструкцій

Основні питання:

1. Обов’язкові вимоги до груп будівельної продукції за Директивою ЄС.

2. Сертифікація будівельних виробів у системі УкрСЕПРО.

1. Обов’язкові вимоги до груп будівельної продукції за Директивою ЄС.

Якість будівельних матеріалів в ЄС регламентується Директивою ЄС 89/106 ЄЕС «Зближення діючих у державах-членах законів, регламентів і адміністративних положень відносно будівельних виробів», прийнятою в грудні 1988 р. Директива відрізняється від інших Директив «нового підходу» тим, що її основні вимоги не застосовуються безпосередньо до продукції, а мають функціональний характер і належить до будівельних споруд, в яких використовується дана продукція. Директивою передбачено новий підхід у зближенні законів, правил і адміністративних приписів держав-членів стосовно будівельної продукції.

Директива спрямована на усунення технічних бар’єрів у торгівлі.

У нормативних документах на продукцію залежно від призначення встановлюються конкретні показники (характеристики), що забезпечують виконання основних вимог Директиви до будівельних споруд. Шлях до досягнення поставленої мети вказаний у «Глобальній концепції з сертифікації і контролю», яка є інструментом для досягнення якості під час виробництва продукції (затверджена Радою ЄС 25.12.89). На її базі Рада прийняла постанову від 13.12.90 «Про модулі, які використовуються в технічних інструкціях з гармонізації для різних фаз засобів оцінки відповідності», в якій йдеться, що залежно від ступеня небезпеки продукції застосовуються різноманітні модулі від А до В+Е (сертифікація типу + забезпечення якості продукції ISO 9003).

Комісія ЄС прийняла рішення стосовно системи оцінки відповідності для різноманітних сімей (груп) продукції. Технічна інформація, яка була опублікована у різних рішеннях Комісії за процедурою оцінки відповідності будівельної продукції згідно зі статтею 20 (2) Директиви, зведена в документі, названому Компіляція (зведення)рішень Комісії.

Особливою відмінністю під час сертифікації будівельної продукції в Європі є те, що вимоги застосовуються не безпосередньо до виробів, а до споруд, в яких застосовуються будівельні вироби.

Згідно з Директивою, усі вироби рішенням Комісії ЄС розподіляються на певні групи продукції (рис. 9.1).

Рис. 9.1. Групи будівельної продукції за Директивою ЄС

До груп будівельної продукції ставляться такі обов’язкові вимоги (залежно від застосування) (рис. 9.2).

Рис. 9.2. Обов’язкові вимоги до груп будівельної продукції за Директивою ЄС

Під час сертифікації будівельних матеріалів, виробів та конструкцій використовується модульний підхід. Виробник декларує відповідність продукції, що випускається, основним вимогам безпеки під свою відповідальність або під відповідальність третьої сторони і ставить знак СЄ.

В Україні обов’язкову сертифікацію будівельних матеріалів, виробів та конструкцій введено у 1997 р. відповідним наказом Держстандарту України «Правила обов’язкової сертифікації будівельних матеріалів, виробів та конструкцій» від 11.04.97 р. № 192.

2. Сертифікація будівельних виробів у системі УкрСЕПРО.

Сертифікація будівельних виробів у системі УкрСЕПРО здійснюється випробувальним центром Українського науково-дослідного інституту будівельних матеріалів (ВЦ НДІБМВ). Протягом кількох десятиліть НДІБМВ виконував функції Головної науково-технічної організації в будівельній галузі України. На його базі створено випробувальний центр (ВЦ) та скомплектовано фонди науково-технічної літератури і нормативних документів (НД) за основними напрямками діяльності інституту.

ВЦ НДІБМВ у 1998 р. було повторно акредитовано у Системі УкрСЕПРО. Галузь його акредитації містить усі види будматеріалів (понад 150 найменувань) за винятком виробів з металу, скла та деревини. За час роботи ВЦ видав понад 1000 протоколів сертифікаційних випробувань продукції вітчизняного та іноземного виробництва.

На частині підприємств корпорації «Укрбудматеріали», продукція яких підлягає обов’язковій сертифікації (понад 200 підприємств), з технічними службами проведено семінари та підготовлено заводські лабораторії до їх акредитації на технічну компетентність у Системі УкрСЕПРО, актуалізовано технологічну та нормативну документацію. Проведення комплексу організаційно-технічних заходів у рамках підготовки до сертифікації сприяло забезпеченню стабільності технологічного процесу виробництва і, як наслідок, підвищенню якості продукції.

Будівельні матеріали — один з видів виробів, що масово завозяться з-за кордону в Україну. Це теплоізоляційні матеріали на основі мінеральної та скляної вати, пінополістирольні вироби, м’які покрівельні матеріали, керамічна плитка різного призначення, покриття з ПВХ для підлоги (лінолеум), сухі суміші на основі цементу та гіпсу, гіпсокартонні вироби тощо.

З введенням сертифікації з’явилася можливість оцінити рівень вітчизняного виробництва, зіставляючи його з аналогічним виробництвом провідних західних фірм. При цьому виявилося, що деякі вироби вітчизняного виробництва за фізико-технічними показниками дуже близькі до зарубіжних, які імпортуються (покриття з ПВХ для підлоги на теплозвукоізолюючій підоснові, пінополістиролові утеплювачі, одержані способом термоудару, пресування та екструзії; рулонні покрівельні матеріали на основі модифікованих бітумів), але програють на ринку через малу номенклатуру виробів, відсутність інструкцій з використання виробів, погане пакування (пінополістирол), неякісну та неефективну рекламу, відсутність у вітчизняних виробників досвіду донести відомості про свій матеріал до покупця.

Але виробництво деяких видів будматеріалів, зокрема теплоізоляційних, потреба в яких останнім часом зросла, в Україні або не існує зовсім (скловолокнисті вироби), або відстало на багато років (мінераловатні вироби на синтетичному в’яжучому) від розвинених країн світу. Імпорт цих матеріалів в Україну на сьогодні вимушений. І сертифікація, хоча вона для цих виробів добровільна, допомагає потенційним покупцям не тільки підтвердити якість матеріалів, їх відповідність вітчизняним нормам, але й зорієнтуватися у широкому виборі матеріалів, що пропонуються на ринку.

Питання організації вітчизняного виробництва будівельної продукції, що не виробляється в Україні, але на яку є попит, має вирішуватися, зокрема у випадку теплоізоляційних

волокнистих матеріалів, за рахунок створення вітчизняного обладнання або придбання технології та обладнання за кордоном.

До України ввозиться до 70 % імпортних м’яких покрівельних матеріалів — різних видів євроруберойдів, які користуються попитом серед населення. Водночас в Україні з’явилися такі вітчизняні підприємства, як Славутський руберойдовий завод, МНВП «Присадки» (м. Кременчук), фірма «Акваізол» (м. Харків), Київське підприємство «Фібребіт», що розпочали випуск євроруберойду з модифікацією в’яжучого полімерами, який за якістю не поступається імпортним.

Згідно з вітчизняним законодавством сертифікація більшості будматеріалів в Україні добровільна — це покрівельні теплоізоляційні полімерні матеріали (окрім лінолеуму, вікон та дверей ПВХ), в’яжучі, сухі суміші, частина керамічної плитки. Однак жорстка конкуренція на ринку змушує практично всіх вітчизняних та зарубіжних виробників проводити сертифікацію своєї продукції.

У ВЦ НДІБМВ сертифікаційні випробування пройшли майже усі теплоізоляційні матеріали (волокнисті та полімерні); усі види перлітових виробів, включаючи перлітову сировину І спучений перліт, м’які покрівельні матеріали як у вигляді рулонів, так і у формі плиток «шинглз»; більшість покриттів з ПВХ для підлоги (лінолеуму), керамічної плитки, сухих сумішей, силікатних та бетонних виробів тощо. Це стосується, насамперед, виробів вітчизняного виробництва. Але оскільки Україна останнім часом імпортує у великих обсягах покриття з ПВХ для підлоги, мінераловатні та скловолокнисті утеплювачі, домішки до сухих сумішей, бетону, гіпсу, ВЦ бере участь у роботах з сертифікації цих виробів зарубіжного виробництва за схемами з обстеженням виробництва та сертифікацією системи якості.

ВЦ НДІБМВ працює з такими відомими у світі фірмами, як «Saint-Gobain Isover OY» (Фінляндія), «Paros Polska» (Польща), «UAB Paros» (Литва), «Tarkett-Sommer GmbH» (Німеччина). Тому невідповідностей при випробуванні їх продукції, як правило, не виникає. Існують випадки, коли для реклами зарубіжні постачальники представляють покрівельні матеріали з показниками, які відповідають стандарту, але при масових поставках показники реальних матеріалів не відповідають тим, що було рекламовано. Пов’язано це з тим, що фірми-постачальники не завжди дотримуються технологічних параметрів (частіше це стосується кількості полімеру-модифікатора).

Подібні дії негативно впливають на фізико-технічні характеристики готового матеріалу — його теплостійкість, гнучкість на брусі при низьких температурах і, як результат, на довговічність.

У таких випадках запобігти імпортному браку можливо тільки шляхом проведення сертифікації продукції фірми за схемою з обстеженням виробництва або, якщо можливо, за схемою з сертифікацією системи якості. Професійне обстеження виробництва підтвердить (або ні) стабільність технологічного процесу, виявить наявність процедур, що унеможливлюють його порушення. Сертифікація системи якості дозволяє досконально обстежити дію системи, яка забезпечує якість продукції та стабільність показників якості. Після проведення такої сертифікації можна бути впевненим у тому, що продукція, яка завозиться, завжди буде відповідати вимогам нормативних документів України.

Дуже важливим є питання узгодження методів випробувань за вітчизняною та зарубіжною НД. Невідповідність методів та умов випробувань одного й того ж показника призводить інколи до великих непорозумінь. Це не тільки ускладнює порівняння вітчизняних та імпортних матеріалів, але вносить розлад у визначення умов використання матеріалів.

Велику роботу ВЦ НДІБМВ проводить з питань випробування волокнистих теплоізоляційних матеріалів. Взагалі методи випробування теплоізоляційних матеріалів з мінеральної вати та штапельного скловолокна дуже специфічні. Досліджуючи технологію виробництва та методологію випробувань цих матеріалів понад тридцять років, ВЦ НДІБМВ має досвід та необхідне обладнання для проведення сертифікаційних випробувань повним обсягом за всією номенклатурою цієї продукції.

ВЦ НДІБМВ активно бере участь у міжнародних програмах. Скажімо, результати порівняльних випробувань, що стали наслідком участі ВЦ НДІБМВ у міжнародній програмі «THERMO-2000» підтвердили високу компетентність та професіоналізм співробітників ВЦ НДІБМВ.

Питання для самоконтролю

1. Групи будівельної продукції за Директивою ЄС.

2. Обов’язкові вимоги до груп будівельної продукції за Директивою ЄС.

3. Хто виконує сертифікацію будівельних виробів у системі УкрСЕПРО?

Лекція № 10 Якість та класифікація дорожньо-будівельної продукції

Мета лекції – вивчення аспектів якості доріг та класифікації дорожньо-будівельної продукції

Основні питання:

1. Поняття якості автомобільних доріг

2. Фактори, що обумовлюють якість продукції

1. Поняття якості автомобільних доріг

Під якістю продукції слід понімати сукупність властивостей, що обумовлюють її придатність задовольняти потреби відповідно до її призначення. Продукція представляє собою речовий результат діяльності системи чоловік - машина, призначеної для задоволення певних потреб.

У дорожньому будівництві якість продукції ототожнювали, як правило, з якістю застосовуваних матеріалів або закінчених конструктивних елементів. Таке подання не відповідає вимогам стандарту і не сприяє успішному вирішенню поставленої проблеми. У дорожньому будівництві кінцевою продукцією є дорога, яка призначена для задоволення вантажних і пасажирських перевозок. Таким чином під якістю дороги слідує розуміти сукупність властивостей, що обумовлюють її придатність задовольняти потреби народного господарства у вантажних і пасажирських перевезеннях із заданими швидкостями, навантаженнями і інтенсивністю руху по дорозі.

Проте якість дороги недостатньо характеризувати тільки придатність задовольняти перевезення з певними вимогами. При оцінці рівня якості доріг, враховуючи її високу вартість та тривалість використання, необхідно встановлювати найбільшу повноту задоволення пропонованих до неї вимог.

Суспільні потреби, які пред'являються до доріг, досить різноманітні: провізна і пропускна здатність, зручність користування дорогами, забезпечення високого психологічного клімату і працездатного стану водія і пасажирів (основних споживачів продукції), сприйняття переданої інформації, можливість ефективного функціонування дороги шляхом утримання та ремонтів мінімумом витрат, задоволення естетичних і духовних запитів водія і пасажира. Суспільні потреби безперервно зростають. Це обумовлюється науково-технічним прогресом, зростанням матеріального і культурного рівня населення. Тому вимоги до якості доріг безперервно підвищуються.

Велика розмаїтість все зростаючих суспільних потреб до доріг зумовило нове визначення якості доріг. Під якістю дороги необхідно розуміти сукупність властивостей, що визначають оптимальне функціонування системи водій-автомобіль-дорога-середовище (ВАДС). Система ВАДС включає в себе 12 зв'язків (підсистем) і дозволяє досить всебічно характеризувати якість дороги. Визначення якості, засноване на системному принципі, всебічно охоплює різні функції дороги. Воно дає можливість оцінити технічний стан власне дороги, умови взаємодії дороги з автомобілем, водія через автомобіль з середовищем і ін.

Суспільні потреби, які пред'являються до доріг, досить різноманітні: провізна і пропускна здатність, зручність користування дорогами, забезпечення високого психологічного клімату і працездатного стану водія і пасажирів (основних споживачів продукції), сприйняття переданої інформації, можливість ефективного функціонування дороги шляхом утримання та ремонтів мінімумом витрат, задоволення естетичних і духовних запитів водія і пасажира. Суспільні потреби безперервно зростають. Це обумовлюється науково-технічним прогресом, зростанням матеріального і культурного рівня населення. Тому вимоги до якості доріг безперервно підвищуються.

Велика розмаїтість все зростаючих суспільних потреб до доріг зумовило нове визначення якості доріг. Під якістю дороги необхідно розуміти сукупність властивостей, що визначають оптимальне функціонування системи водій-автомобіль-дорога-середовище (ВАДС). Система ВАДС включає в себе 12 зв'язків (підсистем) і дозволяє досить всебічно характеризувати якість дороги. Визначення якості, засноване на системному принципі, всебічно охоплює різні функції дороги. Воно дає можливість оцінити технічний стан власне дороги, умови взаємодії дороги з автомобілем, водія через автомобіль з середовищем і ін.

Якість доріг, комплексно охоплює всі аспекти створення дорожньо-будівельної продукції, становить найважливішу проблему дорожнього будівництва. Актуальність цієї проблеми встановлюється: безперервним зростанням інтенсивності руху та осьових навантажень, покращення якості автомобілів, що випускаються і можливістю розвивати велику швидкість; зростаючою кількістю дорожньо-транспортних пригод; відносно низькою середньою швидкістю руху автомобілів і порівняно високою собівартістю перевезень; зростаючою вартістю доріг; підвищеним вимогою пасажирів до естетиці доріг і комфортабельності руху (рис. 10.1).

Рівність, плавність розвилок і віражів

  Якість дороги

  Безпека руху

Довговічність  

Відповідність нормативам

Естетика, ландшафтне проектування

Екологічність, відсутність забруднення природи

Сервіс, кафе, заправки, ремонт, кемпінги

Ремонтопридатність, реконструкція, утилізація Ремонтопригодность, реконструкция, утилизация

Рис. 10.1. Складові якості

Якість доріг - проблема комплексна, наукова, технічна, економічна, соціальна. Ефективне її рішення вимагає корінних перетворень усього дорожньо-будівельного виробництва: поліпшення науково-дослідних і проектно-вишукувальних робіт; вдосконалення технології, організації і культури виробництва; застосування нових прогресивних конструкцій полотна і максимальної збірності конструкцій; належного контролю і випробування сировини, матеріалів, виробів та готової продукції; істотного поліпшення експлуатації доріг.

Виготовлення дорожньо-будівельної продукції на відміну від випуску виробів конвеєрного виробництва на стаціонарних підприємствах має ряд істотних особливостей, оскільки в будівництві доріг беруть участь різні організації (проектні, постачальницькі, що роблять напівфабрикати, будівельно-монтажні, субпідрядні, експлуатаційні), роз'єднані територіально і адміністративно. Тому проблема якості доріг обумовлює перехід від окремих локальних організаційно-технічних заходів забезпечення якості на тому чи іншому рівні виробництва продукції до науковообгрунтованої комплексної системи безперервно діючих заходів, з управління якістю.

Дорожньо-будівельну продукцію можна розділити на два класи: перший - продукція на стадії виробництва і другий - продукція на стадії використання.

Продукція на стадії виробництва, тобто та що витрачається при використанні, характеризується незворотним процесом переробки. Так, переробка бутового каменю на щебінь характеризується незворотним процесом. Продукцію дорожньо-будівельного виробництва першого класу можна поділяти на окремі групи: сировина (бутовий камінь, пісок, грунт і т. п.); матеріали (в'яжучі, метал, мінеральний порошок, деревина, щебінь і т. п.); витратні вироби (залізобетонні плити, бортові камені, ланки водопропускних труб і т. д.).

Продукція на стадії використання (експлуатації) - це та, у якої відбувається витрата ресурсу. До продукції другого класу відносяться різні елементи дороги (мости, будівлі тощо) і дорога в цілому. Ця продукція використовується за призначенням відповідно до суспільних потреб до технічного або морального зносу.

Наведена класифікація необхідна для розробки вимог і оцінки якості на різних етапах виробництва продукції підприємствами дорожньої галузі.

2. Фактори, що обумовлюють якість продукції

На якість продукції впливає значна кількість факторів, які діють як самостійно, так і в взаємозв’язку між собою, як на окремих етапах життєвого циклу продукції, так і на кількох. Всі фактори можна об’єднати в 4 групи: технічні, організаційні, економічні і суб’єктивні.

Дата добавления: 2014-11-06