Скандинавсько-Англійський пояс

Корисні копалини.

Історія геологічного розвитку.

Геологічна будова.

Острів Північна Земля

Селенгіно-Яблонева гірськоскладчаста область

Ця область охоплює долину р. Селенга та Яблоневий хребет. На півночі вона межує з складчастими спорудами байкальського віку (Прибайкалля, частина Забайкалля), а на півдні з герцинідами Монголії.

Геологічна будова області подібна до геологічної будови Алтайсько-Саянської області.

Серед корисних копалин відомі залізні, мідні, алюмінієві руди.

Острів розташований північніше від півострову Таймир.

Найбільш давні протерозойські відклади відомі на островах Північної Землі. Це в основному гнейси і кристалічні сланці, які прорвані гранітними інтрузіями, загальною товщиною до 15 км.

Нижній палеозой представлений метаморфізованими теригенними відкладами кембрію (7 км), вапняками і глинистими сланцями ордовика і силуру (більше 7 км). Верхній палеозой складається із червонуватих пісковиків, сланців з прошарками доломітів і мергелів. Товщина відкладів біля 2 км (девон і карбон).

Пермські та мезозойсько-кайнозойські утворення в межах області практично відсутні. Відклади палеозою в багатьох місцях перекриті четвертинними морськими, льодовиковими та алювіальними осадами.

В тектонічному відношенні Північна Земля являє собою частину складчастої дуги, зверненої випуклістю на схід. В будові цієї дуги беруть участь верхньопротерозойські та нижньопалеозойські комплекси, зім’яті в лінійні складки і прорвані гранітними інтрузіями.

Геосинклінальний режим розвитку повністю припинився в результаті проявлення пізньокаледонської фази складчастості. Виникла епікаледонська гірськоскладчаста область, яка відділилась глибинним розломом від Південнотаймирської області.

В пізньому палеозої формувались червоноколірні моласи, які заповнювали міжгірські западини. В мезокайнозої область зазнала висхідних рухів, в її межах переважаючий розвиток одержали процеси ерозії та денудації.

Зараз серед корисних копалин Північної Землі відомі мусковіт, молібден та поліметали.

Каледонський геосинклінальний складчастий пояс в межах Скандинавії займає більшу частину території Норвегії (північно-західну), включаючи острови архіпелагу Шпіцберген. На південному сході він межує з докембрійським Балтійським щитом.

В межах Великобританії каледонський складчастий пояс включає Шотландію, Північну Англію і Уельс, а також Лондонсько-Брабантський масив. На півночі межує з виступами докембрію Гібридських островів і на півдні з герцинським складчастим поясом.

Дата добавления: 2014-11-06