Геологічна будова. Гірськоскладчасті області Центрального Казахстану і Північного Тянь-Шаню

Гірськоскладчасті області Центрального Казахстану і Північного Тянь-Шаню

ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА ОБЛАСТЕЙ КАЛЕДОНСЬКОЇ СКЛАДЧАСТОСТІ

ЛЕКЦІЯ 5

Корисні копалини.

В межах западин відкриті родовища нафти і газу. В межах масивів руди вольфраму, олова, золота, міді.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

1. Охарактеризуйте основні особливості складу і будови стратиграфічних комплексів порід.

2. Назвіть основні структурні елементи всіх областей байкальської складчастості.

3. Дайте порівняльну характеристику Тімано-Печорської плити та Байкальської гірськоскладчастої області.

4. Наведіть основні етапи в історії геологічного розвитку областей.

5. Назвіть основні корисні копалини областей.

Класичні каледоніди – каледонські структури Британських островів та Скандинавії, Північної та Східної Гренландії. Типові каледоніди розвинуті в Центральному Казахстані і Північному Тянь-Шані, Саянах, в Південно-Східному Китаї, в Північній Америці.

Каледонська область Центрального Казахстану у вигляді великої дуги випуклістю на захід простягається від Китаю і Монголії на північний захід з поворотом на схід. З усіх сторін ця область обмежена герцинідами Туранської, Західносибірської плит та Східного Казахстану і лише на півдні вона межує з каледонідами Північного Тянь-Шаню (рис. 5.1).

Найбільш давні породи відомі в ядрах крупних антикліноріїв і представлені кристалічними сланцями і гнейсами архейського віку. В центральних районах системи вендські відклади – теригенні, кембро-ордовицькі – кременисто-карбонатні, пізньоордовицькі – теригенні грубозернисті, рідше вулканогенні. Девон представлений в основному наземними кислими і основними вулканітами. Нижньопалеозойські і більш древні товщі сильно дислоковані. Гранітоїди розповсюджені переважно в антикліноріях. Пізньодевонські, кам’яновугільні і пермські відклади з покладами пісковиків, вапняків, конгломератів, аргілітів, солей, залізних руд, вугілля залягають полого і виконують накладені западини і мульди (рис. 5.2).

Рисунок 5.1 – Тектонічна схема Центральноказахстанської гірськоскладчастої області

Рисунок 5.2 – Схематичний геологічний розріз частини Центральноказахстанської гірськоскладчастої області

Тектонічна будова Центрального Казахстану визначається поєднанням великих антикліноріїв і накладених міжгірських западин. В межах останніх виділяють два структурних поверхи: каледонський фундамент та осадовий чохол, який розпочинається з осадків верхнього палеозою. Серед антикліноріїв найбільш крупними є Кокчетавський, Улутауський, Єрементауський, Чу-Ілійський та Заілійський.

Велике значення в тектонічній будові Центральноказахстанської області мають міжгірські западини - Тенізька, Джезказганська, Карагандинська, Ілійська та Ісиккульська.

Дата добавления: 2014-11-06