Природна рослинність техногенних земель Донбасу

Сучасна екологічна обстановка

Донецьку область відносять до найбільш екологічно напружених регіонів України.

Самими гострими проблемами області є забруднення повітряного й водного басейнів, нагромадження відходів.

Щільність викидів від стаціонарних джерел забруднення розраховуючи на квадратний кілометр території склала 61,8 т шкідливих речовин, а на душу населення - 352,7 кг, що в 8,4 і 3,7 рази перевищили середній рівень по країні відповідно.

У структурі промислового потенціалу області по обсягах реалізованої продукції більш ніж 82 % випадає на екологічно небезпечні виробництва - металургійну (48,3 %), що добуває (11,7 %) промисловості, виробництво електроенергії (9,6 %), хімічну й нафтохімічну промисловості й виробництво коксу (12,8 %).

У воді рік має місце висока концентрація солей. Однією з основних причин цього є скидання в них високомінералізованих шахтово- рудних вод, з якими у води попадає близько 1 млн. т різноманітних солей.

Однією із самих гострих екологічних проблем в області є проблема обігу з відходами.

Масштабність використання ресурсів й енерго- сировинна спеціалізація економіки регіону приведуть до значних утворень і нагромаджень відходів. Найнебезпечніші містять важкі метали, нафтошлами й гальванічні розчини.

Відходи є одним із самих вагомих факторів забруднення навколишнього середовища й негативного впливу на всі компоненти навколишнього середовища [8].

У загальній системі екологічного захисту навколишнього природного середовища у високорозвинених промислових регіонах важливу роль грають зелені рослини. Вони виступають як універсальні природні фільтри в доочищенні атмосфери, води, ґрунту; як продуценти кисню; як продуценти корисної біомаси на планеті.

Прогресуючий антропогенний вплив на рослинний покрив привело до глибоких змін і зниження його біологічної стійкості й продуктивності, особливо в техногенних екосистемах. Тому виникає необхідність пізнання закономірностей формування й розвитку фітоценозів на порушених промисловістю територіях, а також з'ясуванні ролі й можливості використання аборигенних видів рослин при їхній фіторекультивації.

Головною особливістю природної рослинності техногенних екосистем є сукцессіонна динамічність із вираженою перевагою процесів сингенезу.

Техногенні землі різняться своїм походженням, складом почвообразуючих і гірських порід, ступенем метаморфізації ґрунтів, характером освоєння, рослинністю. М.Л.Ревою була почата спроба всі форми техногенних земель згрупувати в кілька категорій залежно від характеру й виразності первинної структури поверхні територій.

До 1-ой категорії техногенних земель віднесені території, на яких порушений тільки ґрунтовий шар і частково почвообразуючі породи або іллювіальний обрій, тобто змінені землі утворилися внаслідок переміщення ґрунтів, являючи собою суміш гумусированих обріїв з верхніми шарами материнських порід і іллювіального обрію. Звичайно їх називають переміщеними ґрунтами.

У Донбасі найпоширеніші переміщені ґрунти, що утворилися на типових звичайних чорноземах з ліссовидними, глинистими й суглинними материнськими породами. Найчастіше переміщені почвоґрунти присвячені до дорожніх насипів, накопичувачам зрошувальних систем, рекультивируемым площам після вироблення нерудних копалин, різним канавам, греблям ставків і прісноводних штучних морів, водоймищ, площам міської й промислової забудови [6].

Для техногенних земель першої категорії звичайні мятлики вузьколистяний і сплюснений, полинь повзуча, коров`як фіолетовий, бур'яни: в'юнок польовий, дурнишник звичайний.

До другої категорії техногенних земель у Донбасі можуть бути віднесені утворення, що виникли внаслідок відкритих розробок різних копалин: руди, доломітів, піску, глин, будівельного каменю, вапняків. У першу чергу, це кар'єри й відвали розкривних порід. У Донбасі досить звичайні кар'єри шириною в кілька десятків - сотень метрів довжиною більш кілометра. Відвали формуються висотою в кілька десятків метрів і займають більші площі. Найбільш великі відвали є біля міст Докучаєвська, Новотроїцька, Дружковки, Годин Яру, Слов'янська. Складаються відвали з корінних гірських порід: доломітних розробок (піщаників, глауконітових глин, суглинків). Загальною ознакою відвалів є хрящуватість порід, що складаються, строкатість і розмаїтість фракцій, що відсипаються, схильність до цементування, розвиток поверхневої ерозії, висока дренированість, порушений водний режим, бідність живильними речовинами.

Природне заростання відвалів розкривних порід протікає повільно, проходячи ряд стадій, загалом подібних для сукцесій при заростанні природних оголень корінних порід.

Землі, що утворилися на площах розробок по видобутку мелу, мергелю, доломітів, піщаників, будівельного каменю, інтенсивно заростають. Характер і швидкість сингенетичних сукцесій визначається особливостями рельєфу, хіміко - мінералогічним і механічним складом порід. Піонерами звичайно є рудеральні й польові бур'яни широкої екологічної амплітуди.

Рослинний покрив кар`єрно-відвальних комплексів відрізняється фрагментарністю, рослини розміщені групами й одинично, покриваючи в середньому 15-20 % поверхні. Ділянки, складені брилами скельних порід, де вищі рослини зустрічаються одинично, служать місцем розвитку лишайників і мохів.

У результаті підземних розробок спостерігається так званий промисловий карст.

У третю категорію техногенних земель варто віднести різні оголення гірських порід внаслідок ерозії ґрунтів, обумовленої антропогенними факторами. Значне поширення такі землі придбали в результаті безсистемної оранки земель, неправильного нерегульованого випасу худоби, вирубки лісів.

У четверту категорію техногенних земель входять площі, що утворилися на акумулятивних формах антропогенного рельєфу - відвалах кам'яновугільних шахт і збагачувальних фабрик, шахт видобутку рідкоземельних металів (ртуті, цирконію) - залишки стародавніх розробок кам'яного вугілля, золовідвали теплових електростанцій, смітника побутового й будівельного сміття, жужільні відвали металургійних заводів.

Порода териконів кам'яновугільних шахт і збагачувальних фабрик відрізняється високою фітотоксичністю й напруженістю екологічних факторів. Заростання відбувається досить повільно й починається через 30-40 років після закінчення експлуатації відвала [9].

У Донецьку, що є високорозвиненим індустріальним районом, сучасний стан і розвиток рослинного покриву у великому ступені обумовлені антропогенними факторами, чим природними. У цілому в розвитку рослинного покриву Донецька намітилися дві тенденції, обумовлені антропогенним впливом, з одного боку, скорочення корінної рослинності, формування антропогенних рослинних угрупувань, а з іншого боку - прагнення заповнити природний покрив, що витісняється, культурфітоценозами.

У сучасних ландшафтах Донецька значне місце належить культурній рослинності. Розширилися площі рослинності кам'янистих оголень, природна лісова рослинність поступається першістю штучним лісонасадженням, відбувається остіпніння лугів, зональні лугові не збереглися, а різнотравно-типчаково- ковилові поширені лише на невеликих масивах, де відбуваються глибокі деструктивні процеси, перебудова рослинних формацій. Одержали розвиток азональні (природна рослинність, що зустрічається скрізь) види акліматизовані людиною, широко поширилися бур'янистий і адвентивні (орган рослини, що відбуває не з ембріональних тканин крапки зростання, а й з більше старих частин рослин, а також рослини, занесені людиною в місцевість, де воно раніше не виростало).

У зв'язку з вираженим і різноманітним впливом антропогенних факторів на рослинний покрив Донбасу питання розробки наукових основ раціонального використання й охорони рослинності здобувають особливу актуальність і вимагають невідкладного рішення [6,7].

Поряд із творчими заходами (лісонасадження, рекультивація, озеленення, боротьба з ерозією, організація місць масового відпочинку) важливе місце в системі охорони природи повинне бути відведене класичним захисним мірам - розширенню заповідних і охоронюваних ділянок (пам'ятників природи) з метою найбільш повного збереження рослинного генофонду [9].

Дата добавления: 2014-11-06