Систематизація ринку фінансових послуг

Для нормального розвитку економіки постійно потрібна мобілізація тимчасово вільних коштів фізичних і юридичних осіб, їх розподіл і перерозподіл на комерційній основі між різними секторами економіки. Аналіз функціонування ринків фінансових послуг припускає визначену їх сегментацію, розчленовування, виділення окремих функціонуючих складових правилами ринків. У залежності від цілей аналізу, а також від особливостей розвитку окремих сегментів ринків фінансових послуг існують різні точки зору щодо їх систематизації. Проте, всі систематизаційні ознаки є дуже схожими з ознаками фінансового ринку. Це пояснюється близькістю, а іноді і однаковістю, сфер і напрямків діяльності фінансового ринку і ринків фінансових послуг. Отже, основні систематизаційні ознаки ринків фінансових послуг можна представити наступним чином (табл. 1.2).

Таблиця 1.2 – Систематизаційні ознаки ринку фінансових послуг

Систематизаційні ознаки	Типи ринків

1. За терміном обігу фінансових активів, що можуть бути в обігу на ринку	Грошовий ринок, де здійснюється короткострокове інвестування коштів і надання короткострокових фінансових послуг. На ринку перебувають в обігу фінансові активи, термін обігу яких не перевищує 1 року: короткострокові казначейські зобов'язання, ощадні та депозитні сертифікати, векселі, різні види короткострокових облігацій тощо. Ринок капіталів – ринок, призначений для довгострокового інвестування коштів в основний капітал і надання довгострокових фінансових послуг. На ринку надаються середньо - та довгострокові кредити, перебувають в обігу середньо - та довгострокові боргові цінні папери, а також інструменти власності - акції, для яких термін обігу не встановлюється.


2. Залежно від місця, де відбувається процес купівлі - продажу та обігу фінансових активів	Біржовий ринок - особливий спосіб організованого ринку, що сприяє збільшенню мобільності капіталу та виявленню реальних ринкових цін активів. В більшості випадків на цьому ринку відбувається торгівля емітованими раніше фінансовими активами. Позабіржовий ринок - ринок, де діють торгово-інформаційні системи, учасниками яких являються фінансові посередники, що мають змогу ознайомитись з попитом (пропозицією) на фінансові активи та укласти угоди з тими посередниками, пропозиції яких їх зацікавлять.
3. За умовами передачі фінансових ресурсів у користування	Ринок позикового капіталу – ринок, де ресурси передаються на умовах позики на визначений термін та під процент за допомогою боргових цінних паперів або кредитних інструментів. Ринок акціонерного капіталу – ринок, де кошти вкладаються на невизначений термін. При цьому інвестор отримує право на частину прибутку у вигляді дивіденду, право співвласності на активи емітента і повністю поділяє підприємницькі ризики з іншими акціонерами.
4. Залежно від того, чи нові фінансові активи пропонуються для продажу, чи емітовані раніше	Первинний ринок - ринок перших та повторних емісій, на якому здійснюється початкове розміщення фінансових активів серед інвесторів та початкове вкладення капіталу в різні галузі економіки. Вторинний ринок – ринок, де обертаються емітовані раніше фінансові активи. Операції на вторинному ринку не збільшують загальної кількості фінансових активів і загального обсягу інвестицій в економіку.
5. За інституціональною структурою	Банківська система, яка представлена НБУ, спеціалізованими та універсальними комерційними банками; Небанківські кредитні установи – кредитні союзи, факторингові компанії, лізингові компанії та ін; Контрактні фінансові установи, до складу яких входять інвестиційні трасти, інвестиційні фонди, інвестиційні компанії, пенсійні фонди, страхові компанії, фінансові компанії.
6. За сегментарною структурою	- грошовий ринок; - валютний ринок; - ринок позик; - фондовий ринок; - ринок з перейняття ризику; - ринок дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння.

Формування ринку фінансових послуг в Україні безпосередньо пов'язано з розвитком фінансових інститутів. Цей процес здійснювався і здійснюється при відсутності досконалої законодавчої бази. Безумовно, така ситуація негативним образом впливає на формування і розвиток окремих його сегментів. Всі учасники цього ринку беруть участь у створенні його інформаційного забезпечення. Суттєва роль в цьому процесі належить державним органам влади, які створюють належні умови для його дійового використання.

Таким чином, основна задача розвитку фінансово-кредитного сектору економіки – це створити ефективний ринок фінансових послуг, який би зміг задовольнити у найкоротший час різноманітні потреби його учасників в отриманні фінансових послуг.