Фінансові послуги на ринку дорогоцінних металів

Історично дорогоцінні метали виконували роль грошей, тому послуги, які пов’язані з обігом цього виду активів можна віднести до послуг на грошовому ринку.

До дорогоцінних металів належать золото, срібло й паладій. Попит на вказані метали формується з двох аспектів:

- з безпосередньої потреби у металах з боку їх споживачів таких, як ювеліри, підприємства радіоелектроніки та інші подібні компанії;

- зі спекулятивної потреби з боку гравців на різниці курсів металів.

Фінансові послуги, що стосуються дорогоцінних металів спрямовані на забезпечення інвестицій, результатом чого є отримання доходу у вигляді різниці між ціною купівлі та продажу металів. Відзначені послуги містять наступні: купівля/продаж металевих злитків та монет, депозити у дорогоцінних металах, відкриття та ведення металевих рахунків, інші послуги, пов’язані з обігом дорогоцінних металів (рис. 6.1).

Рис. 6.1 – Фінансові послуги на ринку дорогоцінних металів

Постачальниками фінансових послуг виступають банки, які мають ліцензію на здійснення відповідних операцій, споживачами – фізичні та юридичні особи, що володіють достатньою сумою фінансових ресурсів і мають намір інвестувати наявні кошти.

Однією з фінансових послуг на ринку дорогоцінних металів України є купівля/продаж металевих злитків та монет. Вказаний варіант інвестицій є найбільш простим і, в той же час, найбільш ризикованим.

Ціна злитків в українських банках на 4-6% вище, ніж на світових біржах. Ці зайві відсотки включають націнку за виготовлення і транспортування злитка, а також маржу. Коли ж інвестор вирішить зафіксувати прибуток і продати золото, банк зможе викупити дорогоцінний метал тільки по його чистій вартості. Крім того, не усі банки, що продають золоті злитки, їх назад викуповують. Також при продажі злитків необхідна їхня оцінка, що вимагає додаткових витрат коштів. Наприклад, різниця між ціною покупки і продажу 1 тройскої унції золота в ПриватБанку перевищує 720 гривень.

У зв'язку з ростом вартості дорогоцінних металів, і золота зокрема, усе більше число банків розширює лінійку власних продуктів і пропонують своїм клієнтам як інструменти інвестування монети.

На відміну від злитків, монети — не тільки інструмент вкладення: вони самі по собі можуть служити платіжним засобом. Правда, собівартість таких грошей набагато вище номіналу.

Монети з дорогоцінних металів у залежності від технології їхнього карбування підрозділяють на два види: інвестиційні і пам'ятні (колекційні). При цьому останні, як правило, коштують у 1,5-2 рази дорожче, але і зовні виглядають значно привабливійші. Таким чином, вони мають велику нумізматичну цінність. Для ефективного вкладення засобів у пам'ятні монети необхідно знати їх тираж (чим він менше, тим швидше буде рости ціна на дану монету), враховувати художню привабливість оформлення реверса і їх тематику. Звичайно монети випускають серіями, тобто одноразово у світло виходять декілька їхніх найменувань, зв'язаних одною темою. До складу серій, присвячених пам'ятним датам, історичним подіям і ін., можуть входити монети декількох номіналів і з різних дорогоцінних металів. У рамках же довгострокових серій щорічно випускається кілька найменувань монет.

Вкладати в монети доцільніше на кілька років, тому що їхня ціна знаходиться в прямої залежності від цін на світовому ринку. Маючи монети у своєму розпорядженні, можливо грати на зміні вартості металу, але це ускладнюється недостатнім числом підрозділів банків, що купують монети у клієнтів. Тираж інвестиційних монет, як правило, складає від декількох сотень тисяч до декількох мільйонів екземплярів, а ціни їхньої покупки і продажі розрізняються приблизно на 15-20%.

Більш простим варіантом інвестування є відкриття депозитного рахунка в золоті. Для цього потрібно внести мінімум 50-100 грамів металу (приблизно 8-16 тисяч гривень). Термін такого депозиту - від 6 до 18 місяців. Після закінчення терміну внеску клієнт може забрати свої злитки і зароблений відсоток — у нацвалюте або в золоті. У Надра Банці, наприклад, річні доходи виплачуються золотом, якщо накопиченого металу вистачає на двадцатиграммовый злиток. Тобто поклавши на рахунок 400 грамів золота, через рік вкладник одержує 420 г. (при 5% річних). Якщо маса внеску менше, банк розраховуться з клієнтом гривнями. Прибутковість таких внесків набагато менше валютних депозитів - вона коливається в межах 0,5-5% річних, у залежності від обраного банку і розміру внеску. Основний заробіток приходиться на ріст ціни металу за період дії депозиту.

Внески в банківських металах популярні в Європі й у Росії, однак в Україні такі послуги надають поки лише декілька фінустанов. Різні види золотих внесків пропонують Надра Банк, Трансбанк, Правэкс-Банк, Укрсоцбанк і Брокбизнесбанк. Основними недоліками є високий розмір первісного внеску по депозиту, а також велика курсова різниця при покупці/продажу дорогоцінного металу.

Найбільш зручним видом вкладень у дорогоцінні метали є металевий рахунок, що являє собою поточний рахунок у платині, золоті, сріблі або палладієві, відкритий без фізичного надходження металу на рахунок. У будь-який момент можна поповнити рахунок — докупити ще метал за гривни або, навпроти, продати метал. Така інвестиція - не що інше, як гра на різниці курсів, при якій банки не нараховують відсотки по депозиті. Для відкриття рахунка клієнт вкладає в банк гроші, що „стають” обраним металом - розрахунок здійснюється за курсом НБУ на день відкриття внеску. Реально метал при цьому не поставляється. На гроші клієнта фінустанова здобуває золото на міжбанківському ринку, наприклад, у Швейцарії, але сам метал залишається в сховище банку-продавця (наприклад у Цюріху).

На рахунок зараховуються банківські метали:

- внесені клієнтом на рахунок з фізичною поставкою; куплені банком за дорученням клієнта;

- перераховані з власного поточного рахунку клієнта в банківських металах, відкритого в уповноваженому банку, або із власного депозитного рахунку клієнта в банківських металах, відкритого в уповноваженому банку, відповідно до депозитного договору (з урахуванням відсотків, нарахованих відповідно до депозитного договору);

- по операціях конвертації одного банківського металу в інший.

З рахунку за розпорядженням клієнта проводяться такі операції:

- видача клієнтові банківських металів;

- перерахування на власний поточний рахунок клієнта в банківських металах, відкритий в уповноваженому банку, або на власний депозитний рахунок клієнта в банківських металах, відкритий в уповноваженому банку, відповідно до депозитного договору;

- продаж банком банківських металів за дорученням клієнта;

- перерахування з метою здійснення клієнтом операції конвертації одного банківського металу в інший.

При операціях з металевими рахунками відсутня комісія за виготовлення злитків, також немає транспортних витрат і витрат, зв'язаних з розмитненням металу. Крім того, клієнт у будь-який момент може оперативно провести операцію з продажу металу, що знаходиться на його рахунку. На відміну від золотого депозиту, власник металевого рахунка в будь-який момент може поповнити його або продати метал.

При поповненні рахунку або переведенні його в готівкову форму банк бере за свої послуги комісію 0,5% від суми угоди, що розраховується за офіційним курсом НБУ, діючий на день здійснення угоди.

Наприклад, на дату купівлі та зарахування золота на металевий рахунок офіційний курс НБУ становить 158,87 грн. за 1 г., Лондонський курс – 980,88 $ за тройську унцію (31,1035 г.), за офіційним курсом НБУ 1 $ дорівнює 5,05 грн.. Якщо клієнт бажає купити 150 г. золота, йому необхідно сплатити банку суму 24008,15 грн., яка складається з курсу купівлі (980,88 * 5,05 / 31,1035 * 150 = 23889 грн.) та комісійних банку (158,87 * 150 * 0,5 / 100 = 119,15 грн.).

У випадку якщо клієнт бажатиме продати наявний метал при Лондонському курсі 1005,60 $ за тройську унцію, офіційному курсу НБУ на визначену дату 161,87 грн. за 1 г., та курсу 1 $ 5,05 грн., клієнт отримає суму грошових коштів 24369,1 грн., яка буде складатися з курсу продажу (1005,60 * 5,05 / 31,1035 * 150 = 24490,5 грн.) за винятком комісійних банку (161,87 * 150 * 0,5 / 100 = 121,40 грн.).

Таким чином, прибуток від здійснення операції купівлі/продажу золота складе 482,35 грн.

Крім відзначених варіантів інвестування в дорогоцінні метали існують і інші інструменти: міжнародні золоті або срібні ETF (Exchange Trading Funds), секторальні ETF золотодобувної галузі, акції золотодобувних компаній і термінові контракти. Перевагою інвестицій на міжнародних фінансових ринках є їхня багаторічна історія, за якої накопичене досить практичних знань і висновків, твердий контроль з боку держав, єдині біржові котирування по усім світі, а отже, інтенсивний рух активів і можливість одержання високого прибутку.

Специфіка золотих і срібних ETF полягає у тому, що вони більш демократичні в порівнянні з вкладеннями в наявний метал, а саме менше інвестиційний поріг, більш дешеве збереження і велика ліквідність. З іншого боку, ці ETF цілком повторюють динаміку цін на відповідний метал.

Якщо необхідні більш низькі ризики інвестування і менш волатильний портфель, існують секторальні золотодобувні ETF. Незважаючи на залежність ціни окремих компаній галузі від ринкової вартості золота або срібла, кореляція між ними рідко буває вище одиниці. Таким чином, акції компанії менш волатильні, чим ціна виробленого нею металу. Крім того, ризики інвестування в окрему компанію згладжуються індексною природою секторальних ETF, оскільки до складу індексу входить кілька десятків різних компаній. Одні можуть падати, інші рости, але всі разом вони менш волатильны і відбивають динамікові галузі в цілому.

У свою чергу, найбільш сприятливим до волатильності світових цін, а отже, більш ризиковий і складним є терміновий ринок. Особливість термінових контрактів на дорогоцінні метали полягає в їх маржинальній природі. За рахунок використання фінансового плеча результат може значно відрізнятися від початкових вкладень, як у позитивну, так і в негативну сторону. Саме тому існує думка про надлишковий ризик подібних інвестицій. При роботі з золотими деривативами крім професійних знань необхідно розуміти деяку «економіку грошей». Наприклад, при покупці ф'ючерса на золото завжди прийдеться платити більше, ніж ціна металу на даний момент. Причина в тім, що «майбутнє» золото завжди дорожче «поточного» через зміну вартості грошей у часі (інвестор резервує не більш 5-7% від вартості всього золота у виді застави, інші ж 93-95% він може покласти, наприклад, на депозит) і витрат на збереження фізичного металу [8[.

Крім перерахованих послуг на ринку дорогоцінних металів надаються інформаційно-аналітичні послуги. Зокрема динаміка цін на міжнародних торговельних площадках, а також аналітичні коментарі приведені на сайте www.kitco.com.

В Україні також існує „Українська біржа дорогоцінних металів” - перша Українська консалтингова компанія, що надає професійну допомогу в придбанні (продажу) банківських металів. Ідея створення компанії і сайта народилася на самому початку 2004 року. З цього часу і донині будь-який бажаючий громадянин України або юридична особа, звернувшись на сайт www.gold9999.com.ua, безкоштовно одержує професійну консультацію. Для роботи „біржи дорогоцінних металів” запрошені кращі фахівці в області банківської діяльності, провідні експерти на ринку банківських металів, як міжнародних, так і українському.

Сайт компанії одержав визнання в банках Росії, Швейцарії й інших ведучих країн по торгівлі дорогоцінними металами. Завдяки роботі біржі, багато українських банків стали ведучими гравцями і найбільшими торговцями золота і срібла на фінансовому ринку України.

Слід також відзначити, що по операціях купівлі/продажу дорогоцінних металів встановлюються курси продажу (ask) та курси купівлі (bid). Різниця між вказаними курсами має назву спред.

Дата добавления: 2014-10-15