Глосарій

Загальне керівництво науковими дослідженнями здійснює Кабінет Міністрів України.

Управління наукою, наукові кадри.

Класифікація наук має важливе практичне значення, так як вона являється теоретичною основою багатьох галузей діяльності.

Вона сприяє вирішенню питань, пов'язаних з формуванням структури наукових установ на різних рівнях організації.

Координуючим органом наукових досліджень являється Академія наук України (АНУ) (див. табл.).

Ефективність наукової роботив значній мірі залежить від складу наукових працівників, які мають вищу освіту.

Науковим співробітникам творчо працюючим присуджується наукова ступінь та присвоюються вчені звання.

Присуджуються наукові ступені:

- доктор наук

- кандидат наук

Вони присуджуються вченим при успішному захисті дисертації, яка містить наукові дослідження.

Присвоюються такі вчені звання в Україні:

- старший і молодший науковий співробітник, асистент, доцент, професор, академік, член кореспондент,

Вчені звання присвоюються тим науковим співробітникам, які займають посади, відповідаючі званням та успішно виконують обов'язки.

Питання для самоконтролю

1. Що називається наукою? Основні підходи розуміння сітності науки.

2. Які цілі науки?

3. Що є ії предметом та об’єктом науки, в чому їх взаємозв’язок?

4. Назвіть критерії науковості.

5. Охарактеризуйте головні функції науки.

6. З’ясуйте суть понять «абсолютне наукове знання» і «відносне наукове знання».

7. Дати визначення основним поняттям науки.

8. Що таке знання?

9. Що являє собою наукове пізнання?

10. Що таке наукова ідея?

11. З’ясуйте суть понять «гіпотеза», «наукова концепція».

12. Що таке науковий факт і яка його роль у пізнанні?

13. Що таке наукознавство? Які є його основні завдання?

14. Які основні задачі наукознавства?

15. Яким чином відбувалася класифікація наук у різні історичні періоди розвитку суспільства?

16. Назвіть групи знань, які виділяють при класифікації наук.

17. Які є інституційні характеристики науки?

18. Дайте характеристику структури науки.

19. Виділіть основні галузі сучасної науки.

20. Назвіть етапи розвитку науки. Охарактеризуйте їх.

Наука – це сфера людської діяльності, спрямована на вироблення нових знань про природу, суспільство і мислення.
Наукознавство – спеціальна дисципліна, яка вивчає закономірності функціонування та розвитку науки, структури і динаміки наукового знання та наукової діяльності, взаємодії науки з іншими соц. Інститутами і сферами матеріального й духовного життя суспільства.

Знання – перевірений практикою результат пізнання дійсності, адекватне її відбиття у свідомості людини.

Пізнання – процес руху людської думки від незнання до знання.

Наукове пізнання – це дослідження, яке характерне свохми особливими цілями і задачами, методами отримання і перевірки нових знань.
Відносне знання – це знання, яке, будучи в основному адекватним відображенням дійсності, відрізняється певною неповнотою збігу образу з об’єктом.

Абсолютне знання – це повне, вичерпне відтнворення узагальнених уявлень про об’єкт, що забезпечує абсолютний збіг образу з об’єктом.

Наукова ідея – інтуїтивне пояснення явища (процесу) без проміжної аргументації, без усвідомлення всієї сукупності зв’язків, на основі яких робиться висновок.

Гіпотеза – наукове припущення, висунуте для пояснення будь-яких явищ або причин, які зумовлюють даний наслідок.

Закон – внутрішній суттєвий зв’язок явищ, що зумовлює їх закономірний розвиток.

Судження – думка, в якій за допомогою зв’язку понять стверджується або заперечується що-небудь.

Умовивід – розумова операція, за допомогою якої з певної кількості заданих суджень виводиться інше судження, яке певним чином пов’язане з вихідним

Теорія – вчення, система ідей, поглядів, положеня, тверджень, спрямованих на тлумачення того чи іншого явища.

Наукова концепція – система поглядів. Теоретичних положень, основних думок щодо об’єкта дослідження, які об’єднані певною головною ідеєю.

Концептуальність – це визначення змісту, суті, смислу того, про що йде мова.

Поняття – це думка. Відбита в узагальненій формі.

Науковий факт – подія чи явище. Яке є основою для висновку або підтвердження.

Рекомендована література

1. Головій В.М., Кузькін Є.Ю. Основи наукових досліджень: методологія, організація, оформлення результатів. Навчальний посібник / В.М. Головій, Є.Ю. Кузькін. – Харків: ХІФ УДУФМТ, 2009. – С. 8-25 (294 с.)

2. Головій В.М. та інш. Основи наукових досліджень: методологія, організація, оформлення результатів. Навчальний посібник / В.М. Головій та інші. – К.: «Хай-Тек Прес», 2010. – С. 9-23 (344 с.)

3. Лудченко А.А. Основы научных исследований. Учебное пособие / А.А. Лудченко, Я.А. Лудченко, Т.А. Примак; под ред. А.А. Лудченко. – К.:
О-во «Знання», КОО, 2000. – С. 11-16 (114 с.)

4. Стеченко Д.М., Чмир О.С. Методологія наукових досліджень. Підручник / Д.М. Стеченко, О.С. Чмир. – К.: Знання, 2005. – С. 11-15 (309 с.)

5. Шейко В.М., Кушнаренко Н.М. Організація та методика науково-дослідницької діяльності. Підручник / В.М. Шейко, Н.М. Кушнаренко. – 2-ге вид. перероб. і доп. – К.: Знання-Прес, 2002. – С. 11-18 (295 с.)

Дата добавления: 2014-11-06