З.4.1. Безпосередня адресація

Способи адресації операндів

Я к вже вказувалось, команда може включати від одного до чотирьох полів, які вказують адреси операндів. Варіанти інтерпретації бітів (розрядів) поля адреси з метою знаходжен­ня операнда називаються способами адресації. Коли команда вказує на операнд, він може знаходитись в самій команді, в основній або зовнішній пам’яті чи в регістровій пам’яті процесора. За роки існування комп’ютерів була створена своєрідна технологія адресації, яка передбачає реалізацію різних способів адресації, чому послужило ряд причин:

- забезпечення ефективного використання розрядної сітки команди;

- забезпечення ефективної апаратної підтримки роботи з масивами даних;

- забезпечення задання параметрів операндів;

- можливість генерації великих адрес на основі малих.

Існує велика кількість способів адресації. Розглянемо основні та найвживаніші спосо­би адресації: безпосередню, пряму, непряму, відносну, базову, індексну, автоінкрементну та автодекрементну, сторінкову, стекову. Практично у всіх існуючих комп’ютерах ви­користовується один або декілька з цих способів адресації. Тому в команду потрібно вводити спеціальні ознаки з тим, щоб пристрій керування міг розпізнати використаний спосіб. Це можуть бути додаткові розряди в команді, або для різних типів команд за­кріплюватись різні способи адресації. Варіант формату команди з полями для розпізна­вання типу адресації представлено на рис. 3.21, де ТА1 - поле, яке вказує тип адресації, який використано в полі А1, а ТА2 - поле, яке вказує тип адресації, який використано в полі А2.

КОП

ТА1

А1

ТА2

А2

Рис. 3.21. Формат команди з полями для розпізнавання типу адресації

Оскільки адреса підлягає обробці, розрізняють поточну Ат та виконавчу Ав адреси. Остання отримується як результат обробки (модифікації) поточної адреси Ат: Ав = Fі (Ат). Функція Fі задає спосіб модифікації поточної адреси залежно від способу адресації.

При безпосередній адресації операнд знаходиться безпосередньо в адресній частині команди (рис. 3.22), розрядність якої рівна розрядності операнда.

Рис. 3.22. Безпосередня адресація

Це найшвидший спосіб знаходження операнда, оскільки для його отримання потріб­не лиш одне звернення до пам’яті. Він використовується для задания констант, наперед відомих чисел або початкових значень змінних. Недоліком є те, що розрядність операнда обмежується розрядністю поля адреси в команді, яке в більшості випадків є значно мен­шим розрядності даних.

Дата добавления: 2014-11-06