Форми і методи прокурорського нагляду за провадженням дізнання і досудового слідства

При здійсненні нагляду за досудовим слідством npoKV-рор використовує відповідні форми і методи.

Форми нагляду — це правові засоби реалізації повноважень прокурора. Вони визначені законом, а також наказами й інструкціями Генерального прокурора, якими на основі закону регулюється організація і діяльність органів прокуратури. Методи нагляду — це вироблені про-курорською практикою на основі науки і досвіду способи, прийоми, шляхи реалізації повноважень прокурора. Іншими словами, форми нагляду — це те, що повинен робити

прокурор, а методи нагляду — це те, яким чином він повинен виконувати покладені на нього функції¹.

Форми і методи прокурорського нагляду використовуються для виявлення, усунення і попередження порушень закону. Ці напрями прокурорської діяльності нерозривні, взаємо-обумовлені та являють собою ємний процес прокурорського нагляду в стадії досудового слідства. Однак у теоретичному плані ці види діяльності можуть бути розділені, тому розгляд форм і методів нагляду в кожному із вказаних напрямів доречно побудувати таким чином: передусім показати, як ці форми і методи використовуються з метою виявлення порушень закону при розслідуванні злочинів, а потім — як вони використовуються для їх усунення.

Отже, для виявлення порушень закону при розслідуванні злочинів прокурор застосовує такі форми нагляду і методи їх здійснення:

1) ознайомлення з матеріалами розслідування, що може здійснюватись: шляхом заслуховування доповіді слідчого про здійснення розслідування як у цілому по справі, так і по окремих епізодах (план і тактика розслідування тощо); при ознайомленні з наглядовим провадженням по справі, в якому повинні знаходитись копії важливих документів; з допомогою безпосередньої перевірки, вивчення кримінальної справи.

2) безпосередня участь у розслідуванні злочинів.

Прокурор, беручи участь у здійсненні дізнання і досудового слідства, може бути присутнім при виконанні важливих слідчих дій або брати активну і безпосередню участь в їх проведенні. Активна участь прокурора у проведенні процесуальної дії може полягати в постановці ним питань допитуваному, пред'явленні обвинуваченому документів, інших речових доказів тощо.

В обох випадках прокурор слідкує за тим, щоб слідчий точно додержувався вимог кримінально-процесуального закону. Своїми порадами і вказівками прокурор допомагає слідчому провести слідство тактично правильно і більш ефективно.

Слід мати на увазі, що участь прокурора в слідчій дії не підсилює доказового значення його результатів, не є додатковою формою закріплення отриманих показань обвинувачених, потерпілих, свідків.

¹ Бакаев Д. М. Надзор прокурора за расследованием уголовных дел. М., 1979. — С. 24—41.

Безпосередня участь прокурора в розслідуванні злочинів може полягати і в самостійному провадженні слідчих дій по справам, що перебувають у провадженні слідчого. Наприклад, якщо по справі необхідно виконати кілька слідчих дій одночасно, найважливіші може проводити прокурор. Іноді прокурор проводить слідчу дію, що раніше її виконував слідчий. Найчастіше це буває тоді, коли прокурор сумнівається в правильності проведення слідчої дії або хоче уточнити найбільш важливі деталі. Прокурор нерідко здійснює слідчі дії, від результатів яких, на його думку, залежить встановлення істини по справі.

Необхідність провадження слідчої дії особисто прокурором виникає й у разі, якщо обвинувачений або інші особи з тих чи інших причин відмовляються давати показання слідчому.

Як часто і за яких обставин прокурору слід особисто брати участь у розслідуванні злочинів — залежить від ситуацій, що конкретно склалися в процесі слідства.

3) розгляд скарг на дії та акти слідчого і органів дізнання. Відповідно до статей 227 і 228 КПК прокурор зобов'язаний розглядати скарги на дії та акти слідчих і органів дізнання. Перевіряючи їх, прокурор ознайомлюється з кримінальними справами, опитує заявників, інших осіб, отримує пояснення від працівників органів дізнання і слідчих. При цьому прокурор виявляє порушення закону і вживає заходів до їх усунення.

4) вимога провадження вищестоящими органами перевірок діяльності органів ОВС з розслідування злочинів. За наявності даних про серйозні недоліки в роботі з попередження, розкриття і розслідування злочинів у ОВС на відповідній території прокурор має право вимагати від керівників вищестоящого органу проведення глибокої перевірки у відповідному підрозділі внутрішніх справ. Може бути проведено перевірку повноти реєстрації та законності вирішення заяв і повідомлень про злочини, додержання законності та активності в діяльності ОВС з попередження, розкриття, розслідування злочинів і розшуку зниклих злочинців.

5) участь у судовому розгляді кримінальних справ. Ця форма діяльності прокурора формально перебуває за межами нагляду за розслідуванням. Разом з тим, вона є ефективним засобом виявлення порушень закону, що допускаються органами дізнання і слідчими при розслідуванні кри-

мінальних справ. У ході судового розгляду кримінальної справи виявляються процесуальні помилки і порушення, що були допущені в стадії досудового слідства. Про ці недоліки прокурор доводить до відома відповідного органу дізнання і досудового слідства.

Виявити недоліки досудового слідства прокурор може і шляхом ознайомлення з рішеннями суду про порушення закону в цій стадії, а також шляхом ознайомлення з виправдувальними вироками, рішеннями суду про припинення справи або направлення її на додаткове розслідування.

6) узагальнення практики розслідування злочинів. Узагальнюючи практику розслідування за відповідний період або за окремими категоріями кримінальних справ, прокурор виявляє типові помилки і порушення закону, що допускаються слідчими та органами дізнання. Матеріали узагальнення використовуються для вироблення заходів із вдосконалення якості розслідування.

7) вказівки органам дізнання і досудового слідства.

Відповідно до ст. 227 КПК прокурор, здійснюючи нагляд за виконанням законів при розслідуванні злочинів, може в межах своєї компетенції давати вказівки органу дізнання і досудового слідства по будь-якій кримінальній справі, що перебуває в їх провадженні.

До них належать вказівки: про розслідування злочинів, про обрання, зміну або скасування запобіжного заходу, кваліфікації злочину, проведення окремих слідчих дій та розшук осіб, які вчинили злочини. Крім того, прокурор має право доручити органам дізнання виконання постанов про затримання, привід, проведення обшуку, виїмки, розшук осіб, які вчинили злочини, виконання інших слідчих дій, а також дає вказівки про вжиття необхідних заходів для розкриття злочинів і виявлення осіб, які їх вчинили, по справах, які перебувають у провадженні прокурора або слідчого прокуратури.

Вказівки прокурора даються в письмовій формі, вони повинні бути чіткими і конкретними. Письмові вказівки прокурора є процесуальними документами і тому додаються до кримінальної справи, а їх копії зберігаються в наглядовому провадженні¹.

¹ Грєчуха В. Письменные указания прокурора следователю // Социалистическая законность. — 1989. — № 6. — С. 41—44.

Слідчий зобов'язаний виконати вказівки прокурора, однак з основних питань слідства, як зазначалось (ч. 2 ст. 114 КІШ), він може оскаржити ці вказівки вищестоящому прокурору, не приступаючи до їх виконання. Це право слідчого не можна розглядати як обмеження повноважень прокурора. Навпаки, це право є не лише гарантією процесуальної самостійності слідчого, а й гарантією прийняття прокурором законного й обумовленого рішення по справі.

Прокурор повинен враховувати думку слідчого, критично зважуючи його висновки. Зі свого боку, слідчий зобов'язаний глибоко вивчити і проаналізувати вказівки прокурора. Такий підхід до спірних питань, що виникають, повинен сприяти швидкому усуненню протиріч. Вважається, що надання справи вищестоящому прокурору в порядку ч. 2 ст. 114 КПК повинно бути не правилом, а винятком, і має місце тоді, коли слідчий, не зважаючи на обговорення спірного питання, твердо переконаний у правоті своєї позиції.

Що ж до органів дізнання, то для них всі вказівки прокурора обов'язкові, оскарження їх вищестоящому прокурору не може зупинити виконання отриманих від прокурора вказівок.

8) відміна незаконних і необумовлених постанов слідчого та осіб, які здійснюють дізнання.

Постанови слідчого та осіб, що здійснюють дізнання, повинні бути законними й обумовленими. Постанови цих осіб, що не відповідають закону, не можуть лишатися в силі, прокурор зобов'язаний відмінити їх своєю мотивованою постановою. В постанові прокурора вказуються причини відміни постанови слідчого, конкретизується, що і в який термін необхідно виконати для усунення допущених помилок і порушень закону.

9) відсторонення слідчого або особи, що здійснює дізнання, від подальшого розслідування, якщо вони допустили порушення закону.

Питання про те, за які порушення законів особа, що здійснює дізнання, або слідчий підлягає відстороненню, прокурор вирішує в кожному конкретному випадку, виходячи з конкретних обставин справи і характеру порушення. Однак, очевидно, що відсторонення особи від провадження дізнання або досудового слідства може мати місце лише у випадках грубого порушення закону. Для

відсторонення особи від провадження розслідування прокурор виносить мотивовану постанову, в якій повинен бути описаний факт грубого порушення закону, що послужив підставою для прийняття прокурором такого рішення.

Крім того, прокурор відсторонює слідчого у разі його відводу або самовідводу за підставами, передбаченими законом (ст. 60 КІШ).

Розглядаючи заяву про відвід або самовідвід, прокурор повинен детально перевірити мотиви таких заяв, що надійшли. Для цього він відбирає у слідчого й інших осіб пояснення, вимагає необхідні документи, вивчає матеріали кримінальної справи тощо. За результатами перевірки прокурор виносить мотивовану постанову про відсторонення слідчого від подальшого розслідування або про відмову в задоволенні заяви про відвід або самовідвід. Про прийняте рішення повідомляється заявнику.

10) затребування з органів дізнання кримінальної справи і передача й'слідчому або передача справи від одного слідчого іншому.

З метою забезпечення найбільш повного й об'єктивного розслідування прокурор наділений правом вилучати будь-яку справу від органу дізнання і передавати її слідчому, а також передати справу від одного органу досудового слідства іншому і від одного слідчого іншому.

Рішення прокурора про направлення справи для розслідування в той чи інший слідчий орган або про передачу справи для розслідування тому або іншому слідчому обов'язкове для виконання.

Слідчим органів прокуратури прокурор може передати справу про будь-який злочин.

Прокурор не повинен допускати випадків закінчення слідчими ОВС кримінальних справ, підслідних слідчим прокуратури. Таке порушення закону тягне повернення судом кримінальної справи на додаткове розслідування. Тому, якщо справа, підслідна слідчому прокуратури, перебуває в провадженні слідчого ОВС, прокурор вилучає її і передає слідчому прокуратури.

11) відповідно до ч. 1 п. 11 ст. 227 КПК, здійснюючи нагляд за досудовим слідством, прокурор в межах своєї компетенції порушує кримінальну справу або відмовляє в її порушенні; зупиняє або призупиняє провадження по кримінальним справам; дає згоду на припинення кримі-

нальних справ слідчим або органам дізнання в тих випадках, коли це передбачено законом; затверджує обвинувальні висновки і направляє кримінальні справи в суд.

Ці права прокурора підтверджують сформульоване вище положення про те, що повноваження прокурора мають владно-розпорядчий характер і остаточне рішення по кожній справі приймає прокурор. При цьому він або затверджує відповідний процесуальний акт слідчого чи особи, що провадить дізнання, або погоджується з даним актом, якщо закон не вимагає його затвердження прокурором, або відміняє будь-яке рішення по справі, винесене органом розслідування, і приймає власне кінцеве рішення.

12) для попередження порушень законів при розслідуванні кримінальних справ важливе значення має така форма прокурорської діяльності, як згода прокурора на провадження слідчих і процесуальних актів органів дізнання і слідчого. Відповідно до ч. 1 пунктів 6, 7 і 7^і ст. 227 КПК, згода прокурора обов'язкова для усунення обвинуваченого від посади, продовження строку розслідування, обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, а також для продовження строку тримання під вартою, проведення обшуку (з санкції прокурора), крім обшуку житла чи іншого володіння особи, де прокурор лише дає свою згоду для його проведення.

Відмовляючи в провадженні вказаних дій за мотивами їх необумовленості, невідповідності закону, прокурор тим самим попереджає порушення закону. До прийняття рішення про відмову в санкціонуванні він зобов'язаний ретельно вивчити матеріали справи; вислуховує особу, що проводить дізнання, або слідчого про те, чому він прийняв рішення, з якими не може погодитись прокурор. За необхідності прокурор дає вказівку особі, яка веде розслідування, про провадження додаткових слідчих дій.

13) у разі необхідності прокурор може внести начальнику слідчого підрозділу подання про порушення законів при розслідуванні злочинів і вимагати усунення причин і підстав, що сприяли цим порушенням. Прокурор зобов'язаний добиватись того, щоб внесені ним подання не тільки розглядались відповідними органами, а й щоб останні вживали відповідні заходи, спрямовані на усунення вказаних недоліків.

14) вжиття заходів про притягнення до відповідальності слідчих і посадових осіб органів дізнання.

Встановивши факти порушення законності при розслідуванні злочинів слідчими або посадовими особами органів дізнання, прокурор може порушити питання про притягнення їх до дисциплінарної відповідальності.

Слідчі та посадові особи органів дізнання можуть притягуватись до дисциплінарної відповідальності не тільки за відповідні дії, а й за бездіяльність, в результаті якої допущено порушення законності, наприклад, тяганина в розслідуванні кримінальних справ, невиконання важливих слідчих дій тощо. Дисциплінарне переслідування проти вказаних осіб прокурор порушує як винесенням постанови про притягнення до дисциплінарної відповідальності, так і шляхом вказівки у поданні, що він вносить за фактами порушення законності при розслідуванні злочинів. Якщо слідчим чи посадовою особою органу дізнання при розслідуванні кримінальної справи вчинено злочин, прокурор притягує таку особу до кримінальної відповідальності у встановленому законом порядку.

Отже, нагляд за додержанням законності в діяльності органів дізнання та досудового слідства в процесі розслідування кримінальних справ — один із важливих напрямів у діяльності прокурора, важлива галузь вищого нагляду за точним виконанням законів у державі.

Дата добавления: 2014-11-06