Терміни для закріплення матеріалу. Таким чином, перше, що необхідно усвідомити, це те, що світ ще раз змінився

РЕЗЮМЕ

Таким чином, перше, що необхідно усвідомити, це те, що світ ще раз змінився. І цей раз буквально на наших очах. Небезпечне протистояння капіталістичного економічного ладу і соціалізму, що сформувалося у першій половині XX століття, завершилося перемогою капіталізму, найбільш ефективними інструментами якої виявилися випрацювані західним світом моделі ліберально-демократичної держави, громадянського відкритого суспільства і соціально-ринкова економіка.

Ці досягнення Західного світу, в свою чергу, є закономірним результатом розвитку давніх духовних традицій, що зародилися ще в античну епоху в Середземномор’ї, поширилася на всю Західну Європу і Північну Америку, а тепер поширюється у всьому світі. Прикладом останнього є сучасний Сінгапур, чи навіть Японія, які попри всю притаманну їм східну екзотику є все ж більшою мірою європейськими ніж пострадянська Україна. Можна зауважити, що сучасний світ є полікультурним в сенсі наявності множини національних культур. Більше того, в умовах інтенсивної міграції населення, ще більш інтенсивно зростаючого обміну інформацією, культурними здобутками, цінностями тощо, сучасна людина виростає і формується в певному (національному) розумінні як полікультурна.

Мова йде про те, що таке ємке слово, як «культура» і те, що ним позначається – а це все людське, бо культура – це спосіб життєдіяльності людини – нарешті стало предметом політичної свідомості і політологічного аналізу. І це виявляється більш вагомим, ніж введення в політологію, наприклад, концепту способу виробництва чи інших економічних категорій. Так формується культурополітика, що є більш глибокою порівняно з геополітикою і йде їй на зміну. Що торкається вітчизняного культурного простору, очевидно, що на початку 90-х рр. XX ст. в Україні відбуваються соціокультурні зміни. З проголошенням політичної незалежності починається розбудова самостійної держави і проводиться формування політики, спрямованої на забезпечення вільного розвитку національної культури та збереження культурної спадщини.

Суспільство звільнилось від ідеологічних штампів, розпочалися позитивні зрушення у галузі відродження історичної пам’яті. Національна культура покликана відкрити нову перспективу духовної консолідації української нації, відродити в масовій свідомості державницькі духовно-моральні принципи. Піднесення української культури в умовах незалежності, просування її до європейського просвітницького рівня неминуче тому, що український народ протягом віків створив самобутні цінності, які щедро вкладає в світову скарбницю цивілізації.

Постмодернізм, Демократія, Масова культура, Народна культура, Елітарна культура, Субкультура, Контркультура, Авангард, Абсурд, Неореалізм, Магічний реалізм, Неокласицизм, Екзистенціалізм, Сюрреалізм, Хеппенінг, Маргінальність

Дата добавления: 2014-11-06