Психоневрологічні розлади при НС

Дії при виникненні паніки

Серед способів нейтралізації паніки – категоричні команди, жагуче переконання у відсутності небезпек.

Найкращий засіб боротьби з панічними настроями - це достовірна, переконлива і досить повна інформація населення про те, що трапилося, нагадування про правила поведінки і періодичні розповіді про заходи, які починають проводити, які очікуються. Треба із самого початку надзвичайної ситуації розповісти людям усю правду про те, що сталося. Інформація повинна періодично повторюватися, нарощуватися.

Необхідно не тільки розповідати про хід рятувальних робіт і давати роз'яснення, а обов'язково звертатися до них із проханнями, втягувати їх у загальну справу ліквідації наслідків стихійного лиха або аварії. Кожна людина повинна почувати себе причетним до цих важливих подій.

Якщо паніка виникла, то її потрібно негайно і рішуче припинити, чим раніш, тим краще, поки вона носить ще поверхневий характер і не охопила великі маси людей і може піддатися ліквідації. Для цього в першу чергу варто відвернути, хоча б на нетривалий час увагу людей від джерела страху або збудника паніки. Дати можливість людям хоч на мить позбутися страху і спробувати взяти керування на себе. Постаратися переключити увагу людей від дій "лідера" панікерів на людину, яка „тверезо” і реально мислить, яка веде себе холоднокровно. Тут повинні знайти місце владні і голосні команди людей з вольовим характером. Як тільки це відбудеться, треба всіх негайно втягнути в боротьбу з небезпекою, її наслідками. Звичайно, коли проходить перше почуття страху, у більшості людей у такій ситуації спостерігається підвищена активність, прагнення як би загладити свою провину. Це і варто використовувати для залучення усіх до рятувальних робіт, доручивши кожному конкретну ділянку.

Коли паніка охопила значну кількість людей, тоді їх необхідно якомога раніше розділити на більш дрібні групи, з кожної з яких справитися буде значно легше.

І ще одна важлива деталь - це постійне спілкування керівників усіх рангів місцевої адміністрації, керівництва, відомих і шановних людей з населенням того району, міста, колектива, де відбулися стихійні лиха, аварії чи катастрофи.

Бесіди з людьми, роз'яснення обстановки, грамотні розпорядження, підтримка порядку і, нарешті, особисті приклади мужності в критичних ситуаціях роблять часом вирішальний вплив на поводження людей, на їхню активність і стійкість у надзвичайних ситуаціях.

Негативні наслідки Н.С. зв’язані не тільки із ураженням специфічними фізичними факторами, але із супутніми психотравматичними обставинами. Це називається стресовими ситуаціями:

Ÿ безпосередня загроза життю;

Ÿ вплив загрози на її реалізацію;

Ÿ інші фруструючі ситуації (емоціональної, соціальної, сенсорної, рухової).

Ці ситуації зв’язані із змінами умов життя, розлукою із близькими, рідними, втратою роботи, місця проживання, навчання. Переживання про свої неприємні відчуття, втрата фізіологічних функцій.

Із патологічних невротичних станів розрізняємо:

1. Аферектично-шокові реакції.

2. Затяжні реакції у вигляді психогенної депресії, шизофренічних реакцій, астенічного синдрому, істеричних реакцій, епілептиформні припадки та ін.

У окремих потерпілих спостерігалися розлади свідомості, емоцій, галюцинації, манії, психомоторне збудження, ступор.

Явища психопатології можуть бути перехідні або хронічні. Вони можуть бути також і наслідком органічних уражень головного мозку.

Стресові психотравматичні фактори вступають в дію іноді в перші години або на 3-4 добу, рідше – на 12-14 день. На фоні баченого і пережитого та перевтоми і виснаження організму накопичується психоемоційний потенціал, знижується працездатність, з’являються психологічні зриви і психопатологічні реакції.

Наприклад в Спітаці, де були груди домовин, руїни, понівечені трупи, збуджені горем юрби людей, які розмовляють на чужій мові (синдром “мовної ізоляції”), навіть у рятувальників.

Перераховані вище психопатологічні явища можуть виникати через рік і пізніше.

Дата добавления: 2014-11-06