Л.3 Зєднання та посадки, типи посадок. Граничні зазори і натяги. Допуск посадки

Різниця розмірів отвору і вала до складання визначає характерз'єднання деталей або посадку, тобто більшу або меншу свободу відносного переміщення деталей або ступінь опору їх взаємному переміщенню.

Три типи зєднань (нерухомі нерознімні, нерухомі рознімні і рухомі) одержують за допомогою трьох груп посадок: посадок з зазором, перехідних посадок та посадок з натягом.

1. Посадки із зазором, або рухомі посадки при яких забезпечується зазор у зєднаннях. Різниця розмірів отвору і вала, якщо розмір отвору більше розміру вала, називається зазором (S) (рис.4,а).

Посадки із зазором забезпечуються тоді, коли складають вали з неосновними полями допусків а, б, с, сd, d, e, еf, f, fg,g, h з основ­ним отвором Н або основний вал h з отворами з неосновними поля­ми допусків А, В, С, СD, D, Е, ЕF, F, FG,GС,Н. Значення значення яких наведенно в довідниках (л.5).

При виготовленні взаємозамінних деталей дійсні розміри у більшості деталей знаходяться між найбільшим і найменшим гранич­ними розмірами або збігаються з ними, тому значення зазорів при складанні партії деталей із застосуванням певної рухомої посадки можуть також змінюватися від найбільшого до найменшого.

Рис.4 Посадки з зазором (а) та натягом (б)

Найбільший зазор буває тоді, коли з'єднують отвір, дійс­ний діаметр якого дорівнює найбільшому граничному розміру, з валом, дійсний діаметр якого дорівнює найменшому граничному роз­міру (рис. 5):

S_max = D_max – d_min = (D_н + ES) – (d_н + ei) = ES – ei

S_max = ES – ei

Найменший зазор S_min матимемо при умові, що з'єднується отвір, дійсний діаметр якого дорівнює найменшому граничному роїміру, з валом, діаметр якого дорівнює найбільшому граничному розміру:

S_min = D_min – d_max = (D_н + EI) – (d_н + es) = EI – es

S_min = EI – es

Найбільший і найменший зазори - величини додатні. Якщо ж одержемо від'ємне число, то це буде означати, що у цьому випадку в зєднанні можливий не зазор, а натяг.

Різницю між найбільшим і найменшим зазорами називають до­пуском зазору ТS або допуском посадки. Ця різниця дорівнює також сумі допусків отвору і вала (рис.5). При посадці з зазором поле допуску отвору розташовується над полем допуска валу.

TS = S_max – S_min = (ES – ei) – (EI – es) = ES – ei –EI + es = (ES – EI) + (es – ei) = TD + Td

Рис. 5. Основні параметри та характеристика зєднання з зазором та його схема

Значення S_min, називається гарантованим зазором. До посадок з зазором відносять і такі, в яких S_min = 0.

Таким чином, зміна величини зазору залежить від величини до­пусків отвору і вала. Чим вони більші, тобто чим менша точність миготовлення деталей, тим більш можлива зміна величини зазору і, навпаки - чим менші допуски отвору і вала, тим менше змінюється величина зазору в даній посадці. Для зменшення коливання величин зазорів у реальних з'єднаннях треба збільшувати точність виготов­лення деталей, які входять у з'єднання.

2. Посадки з натягом. Або пресові посадки характерні тим, що при їх застосуванні завжди забезпечується певна величина натягу.

Натяг N – це додатня різниця між розмірами вала і отвору до складання цих деталей (>) (рис.4,б). Посадки з натягом забезпечуються тоді, коли складають вали з неосновними полями допусків від р до zc: р,r, s, t, и,v, х, у, z, zа, zb, zc, з основним отвором Н, або основні вали hз отворами з неосновними полями допусків від Р до ZC: Р,R, S, Т, U, V, X,Y,Z, ZA, ZВ і ZС.

У такій посадці поле допуску отвору розташовано під полем допуску вала (Рис.5).

При виготовленні взаємозамінних деталей дійсні розміри знахо­дяться між найбільшим і найменшим граничними розмірами або збі­гаються з ними, тому натяги при складанні партії деталей із застосу­ванням певної посадки з натягом можуть також змінюватись від найбільшого до найменшого значення.

Найбільший натяг N_max буде тоді, коли складають вал, вигото­влений з дійсним діаметром, що дорівнює найбільшому граничному розміру, з отвором, дійсний діаметр якого дорівнює найменшому граничному розміру:

N_max = d_max – D_min = (d_н + es) – (D_н + EI) = es – EI

N_max = es – EI

Найменший натяг N_min утворюється тоді, коли з'єднується вал, виготовлений з дійсним діаметром, що дорівнює найменшому гра­ничному розміру, з отвором, який має найбільший граничний розмір (рис.6):

N_min = d_min – D_max = (d_н + ei) – (D_н + ES) = ei – ES

N_min = ei – ES

Рис. 6. Основні параметри та характеристика зєднання з натягом та його схема

Найбільший і найменший натяги - величини завжди додатні. Якщо, віднімаючи від діаметра вала діаметр отвору, маємо від'ємну величину, то це означає, що замість натягу у цьому з'єднанні мож­ливий зазор.

Допуском посадки для пресових посадок, або допуском натягу TN називають різницю між найбільшим і найменшим натягами, яка також дорівнює сумі допусків отвору і вала:

TN = N_max – N_min = (es – EI) – (ei – ES) = es – EI – ei + ES= (es – ei) + (ES – EI) = Td + TD

Допуск посадки визначає, як може змінюватись натяг під час складання великої партії деталей. При даній посадці він залежатиме тільки від точності виготовлення деталей, що з'єднуються (валів і отворів).

3. Перехідні посадка. Займають проміжне положення між пресовими і рухомими посадками.

Перехідною посадкою називається посадка, при якій можливе одержання як зазору, так і натягу. У такій посадці поля допусків отвору і вала цілком або частково перекривають один одного (Рис.7).

Якщо з'єднаємо вал, виготовлений з найбільшим граничним розміром, з отвором, який має найменший граничний розмір, то матимемо най­більший натяг. І навпаки, якщо з'єднаємо вал, виготовлений з най­меншим граничним розміром, з отвором, який має найбільший гра­ничний розмір, то дістанемо найбільший зазор. Перехідні посадки одержують, коли складають вали з неосновними полями допусків js, j, k, т і п з основним отвором Н, або основні вали hз отворами з не­основними полями допусків Js, J, К, М, N.

Рис.7 Основні параметри та характеристика перехідного зєднання та його схема

Різні перехідні поса­дки забезпечують різну ймовірність одержання зазорів і натягів.

S_max = D_max – d_min = (D_н + ES) – (d_н + ei) = ES – ei

S_max = ES – ei

N_max = d_max – D_min = (d_н + es) – (D_н + EI) = es – EI

N_max = es – EI

Найбільший зазор перехідної посадки часто представляють у вигляді негативного найменшого натягу, тобто

N_min = – S_max = ei –ES

Допуск посадки (допуск натягу або допуск зазору) для перехідної посадки:

TN = TS = N_max – N_min = S_max – S_min = (es – EI) – (ei – ES) = (ES – ei) – (EI – es) = TD + Td

Таким чином, для будь-якої посадки, незалежно від її типу, допуск посадки є сума допусків отвору і вала, що складають з'єднання.

Внаслідок коливання розмірів деталей під час виготовлення, значення зазорів або натягів під час складання вузлів із деталей будуть коливатися.

Дійсним зазором і дійсним натягом називають відповідний зазор або натяг, який визначає різницю дійсних розмірів отвору і валу.

В з'єднаннях, де необхідним є зазор, дійсний зазор повинен коливатися між двома граничними зазорами, які називають найбільшим і найменшим зазорами (S_max, S_min) вони визначаються виходячи з службового призначення з'єднання.

Відповідно в з'єднаннях, де необхідним є натяг, дійсний натяг повинен знаходитися між найбільшим і найменшим натягом, які визначаються з службового призначення деталі.

Конструктор призначає посадку у вигляді визначених поєднань полів допусків отвору і вала. Граничні зазори і натяги кресленнями не встановлюються.

Таким чином допуск посадки, незалежно від 3-х типів, дорівнює сумі допусків отвору і вала.

Середні зазори:

Середній натяг:

В перехідній:

Рис.8 Приклад зображення посадок

а) з зазором; б) перехідна; в) з натягом

а) б)

в)

Рисунок 4 – Типы посадок

Дата добавления: 2014-10-15