Характеристика основних видів стандартних посадок

Посадки із зазором вірніше характеризувати за середньоймовірним зазором, за який в рухомих з’єднаннях беруть зазор, що отримується при середніх значеннях виконавчих розмірів валу і отвору. Зазор повинен бути достатньо широким для розміщення мастильного матеріалу, компенсації помилок монтажу, температурних та пружних деформацій. Нижче зазначені приблизні галузі застосування стандартних посадок із зазором.

Посадки H / h встановлені в квалітетах 4...12. Їх застосовують переважно для з’єднань з точним центруванням деталей, коли відносне переміщення цих деталей служить для установки, переключення, регулювання, наладки виробу та цого складових частин (піноль в корпусі задньої бабки, швидкозмінні кондукторні втулки, муфти переключення на направляючій шпонці).

Ці посадки з додатковим кріпленням іноді використовують для нерухомих з’єднань при необхідності їх особливо частої розборки (змінні деталі) або при “грубих” квалітетах, починаючи з 8-го, замість перехідних посадок (центруючи буртики фланців і корпусів, кришки сальників, зірочки тяглових ланцюгів на валах, тощо). В окремих випадках ці посадки призначають для з’єднань, в яких рух відбувається хоч і неприривно, але з низькою швидкістю або невеликою амплітудою (підшипники ковзання ходових винтів станків, з’єднання шатуна з поршневим пальцем і т. п.).

Посадки H / g, G / h: призначенні лише для відносно точних деталей (вали квалітетів 4...6, отвори 5...7). Вони мають мінімальні гарантовані зазори й використовуються в основному для забезпечення точного й розмірного зворотно-обертального руху (штовкачі клапанів і стержні самих клапанів у відповідних втулках, повзуни направляючих довбальних верстатів, шпінделі розподільних головок та інш.).

Посадки H / f, F / h встановлені в найбільш часто застосовуваних квалітетах 6...9, забезпечують помірні гарантовані зазори, достатні для вільного обертання в підшипниках ковзання при легких і середніх режимах роботи (підшипники валів в коробках передач різноманітних верстатів, електромашин, центр обіжних насосів, вільно обертових на валах зубчатих коліс і шківів, інш.). Ці посадки в квалітетах 8...9 застосовують в аналогічних випадках, але у виробах важкого машинобудування, при валах з декількома опорами, а також для поршнів деяких насосів, різноманітних штоків у сальниках і т.д.

Посадки H / e, E / h, H / d, D / h передбачені у квалітетах нормальної та зниженої точності. Вони характеризуються збільшеними гарантованими зазорами і застосовуються при напружених режимах роботи, довгих з’єднаннях l ≥ D, а також землерийних, будівельних, транспортних, сільськогосподарських та інших машинах, де рухомість з’єднань повинна надійно зберігатися при забрудненнях.

Посадки H / а, H / b, H / c, A / h, B / h, C / h передбаченні в квалітетах 11...12. Вони характеризуються більшими гарантованими зазорами і призначенні для з’єднань деталей двигунів внутрішнього згоряння, компресорів, турбін та інших теплових машин в яких робоча температура різко відрізняється від навколишньої чи теплові деформації сполучених деталей значно відрізняються в силу різних властивостей їхніх матеріалів або із-за різниці робочих температур (наприклад, із-за водяних рубашок навколо циліндра). Їх застосовують також у конструкціях низької точності, де великі зазори необхідні для компенсації відхилень розміщення поверхонь сполучених деталей або використання в з’єднаннях необроблених холоднотягнутих матеріалів.

Перехідні посадки призначенні переважно для нерухомих з’єднань, що підлягають розбору при оглядах механізма, його регулюванні, промивці чи ремонті. Для забезпечення нерухомості використовують додаткові деталі (шпонки, штифти, стопорні болти або інш.).

Для нормальної роботи з’єднань припускаються тільки незначні коливання параметрів, тому що ці посадки встановленні лише в точних квалітетах. При перехідних посадках в з’єднанні можливий лише деякий натяг, або невеликий зазор. При великій кількості зборок розсіювання параметрів з достатнім степенем наближення підпорядковується закону нормального розподілу. Площі під кривими розподілу, що опинилися в зоні натягів або в зоні зазорів, відповідають ймовірності отримання при зборці з’єднань відповідно натягам або зазорам.

Посадки H /n, N /h – переважно з натягом. Їх застосовують для з’єднань, які або зовсім не розбирають, або розбирають лише при капітальному ремонті. Вони придатні в з’єднаннях при передачі великих зусиль, при вібраційних та ударних навантаженнях, а також у випадках тонкостінних деталей, що не дозволяє застосовувати додаткове кріплення (постійні кондукторні втулки і установочні штирі в пристосуваннях, втулки підшипників ковзання та інш.). Ці посадки забезпечують високу ступінь соосності.

Посадки H /m, M /h характеризуються середньоймовірних натягом. Для зборки й розборки з’єднань з такими посадками необхідні значні зусилля. Ці посадки застосовують для розбірних з’єднань, що несуть великі статичні або невеликі динамічні навантаження.

Посадки h / k, K / h забезпечують в середньому нульові значення характеристик, а отже, при хорошому центруванні достатню легку зборку і розборку з’єднання. Ці посадки часто застосовують для зубчатих коліс, шківів, муфт, ричагів.

Посадки H / js, Js / h переважно із зазором. Їх застосовують, коли зборка (розборка) деталей проводиться у важко доступних місцях виробу чи при відносно великій довжині сполучення, а також для з’єднань, що підлягають часто зборці розборці, наприклад, для змінних деталей. При відсутності зміщуючи сил і ударів ці посадки забезпечують досить високу ступінь центрування.

Посадки з натягом призначенні для отримання нероздільних з’єднань з високим ступенем центрування, в яких відносна нерухомість деталей при роботі механізма забезпечується тільки за рахунок сил тертя, що виникають на контактних поверхнях під дією пружніх деформацій, що створюються натягом. Посадки з натягом зручніше характеризувати групами в залежності від середньо відносного натягу. Під відносним натягом (зазором) розуміють величину натягу (зазора), що припадає на кожний міліметр номінального розміру з’єднання, мкм/мм: N_відн=N / D; S_відн=S / D.

Середні відносні натяги підраховують як частку від ділення значення середньоймовірного натягу тієї чи іншої посадки в даному інтервалі розмірів на середнє значення розміру того чи іншого інтервалу. Для розмірів 18...180 мм N_{m відн} зростає із збільшенням значення основного відхилення (тобто при переході від р к r і майже до z), а в межах кожного найменування основних відхилень спадає в міру зростання розмірів.

Посадки при N_{m відн}> 1,5 використовують при напружених режимах роботи, коли на з’єднання діють великі, у тому числі динамічні навантаження (вагонні колеса на осях, бронзові вінці із стальними ступінями червячних коліс, складені колінчаті вали і т.п.).

Зборка деталей, як правило, здійснюється тепловим методом (втулку нагрівають, вал охолоджують). Якщо при нагріванні получається околиня, то з’єднання є абсолютно не роздільним. Із розглянутих посадок отримали найбільше застосування H7 / u7 і особливо H8 / u8.

Посадки при 1,5 ≥ N_{m відн} > 0,8 застосовують при помірних відносно стійких навантаженнях (втулки підшипників ковзання в отворах зубчатих колес, шківів, різноманітних ричагів, головках шатунів, поршневих насосах та інш.). У деяких випадках їх використовують з додатковим кріпленням для з’єднань, що приймають важкі навантаження, коли інші посадки не допустимі за умовами міцності деталей. Ці посадки передбачені для деталей високої точності (вали квалітетів 5...7, отвори – 6...7), переважні із них є H7 / r6 та H6 / js6.

В разі крайньої необхідності (аварійні поломки) з’єднання можно розпресувати і знову запресувати, але одну із деталей (за звичаєм вал) виготовляють знову.

Посадки при N_{m відн} ≤ 0,8 характеризуються мінімальними гарантованими натягами і встановлені в найбільш точних квалітетах. Їх застосовують, коли обертові моменти чи осьові зусилля невеликі, переважно при статичних навантаженнях (опорні штирі, установочні пальці в застосуваннях, втулки, кільця, клапанні сідла в корпусах і т.п.). Переважними є посадки Н7 / p6, P7 / h6. Вони забезпечують високий ступінь центрування деталей. У відповідальних випадках використовують додаткове кріплення (штифти, шпонки то інш.). При особливій необхідності такі з’єднання можно розібрати і знову запресувати ті ж деталі.

Дата добавления: 2014-10-15