Абсолютні, відносні та середні величини у фінансовому аналізі

Економічні явища, які вивчаються у фінансовому аналізі, мають кількісну визначе­ність, що виражається в абсолютних величинах. Абсолютні величини показують кількісні розміри економічного явища в одиницях міри, ваги, обсягу, площі, вартості безвідносно до розміру інших явищ. Абсолютні величини поділяються на моментні, що характеризу­ють економічне явище на певний момент часу (наприклад, наявність власних оборотних коштів на початок або кінець року) та інтервалові (періодичні). Розрізняють абсолют­ний ріст та абсолютний приріст певного економічного явища.

Абсолютний ріст дорівнює величині аналізованого показника. Наприклад, із даних балансу аптеки “Здоров’я” балансовий прибуток склав у минулому році 11450 гри, у звітному році - 15000 гри, тобто абсолютний ріст дорівнюватиме 15 000 гри.

Абсолютний приріст характеризує, па скільки одиниць змінився (збільшився зменшився “-”) аналізований показник щодо базисного. Щоб його розрахувати, треба від аналізованого показника відняти базисний, тобто 15 000 грн. - 11 450 гри. = 3550 грн.

Поряд з абсолютними показниками часто застосовуються середні величини, які пока­зують загальну ступінь певної ознаки у досліджуваній сукупності, тобто одним числом характеризують усю сукупність величин. Вони використовуються в аналізі для узагаль­нення кількісної характеристики сукупності однорідних явищ за визначеною ознакою. Використовують середню арифметичну, середню хронологічну, середню квадратичну, середню геометричну тощо.

Середня арифметична проста застосовується, коли всі варіанти трапляються один раз або мають однакові частоти в досліджуваній сукупності. Розраховують її діленням підсумку всіх показників на загальне число показників::

де X - середня арифметична проста; х_ґ х₂,х_п - показники; п - кількість показників.

Середня арифметична зважена застосовується тоді, коли варіант у досліджуваній сукупності повторюється неоднакову кількість разів. Її знаходять множенням кожного варіанта на число його повторень (частоту вагу), додають добутки і підсумок ділять на суму повторень показників. Розраховується середня арифметична зважена за форму­лою.

де X - середня арифметична зважена; х_г х₂,х_п - варіанти; /_;, /₂,/_я - частоти.

Середня хронологічна визначається за показниками, що змінюються в часі. При обчисленні її крайні показники ряду ділять на два, а решту беруть цілими. Обчислю­ється середня хронологічна за формулою:

де X - середня хронологічна; х_г х₂,х_п - показники на окрему дату; п - кількість дат.

Порядок їх обчислення, а також використання в економічній роботі ґрунтовно роз­глядаються в курсах теоретичної та галузевої статистики.

Абсолютні величини слугують базою для розрахунку відносних величин, узагаль­нюючих показників, які дають ступінь співвідношення двох порівнюваних абсолютних величин, одна з яких береться з базового рівняння (називається базовою величиною), а та, яку порівнюють з базовою, - порівнювальна. За формою відносні величини поділя­ються на коефіцієнти (к), відсотки (%), індекси (І).

Коефіцієнти використовують для зіставлення двох взаємозв’язаних показників, один з яких беруть за одиницю (наприклад, коефіцієнт фінансової незалежності - від­ношення власного капіталу до валюти балансу організації).

Відсотки є необхідними для характеристики співвідношення величин, одну з яких беруть за 100. Вони можуть бути використані для розрахунку структури суми реалізації товару, активів, пасивів тощо.

Індекси використовуються для вивчення показників у динаміці. Розрізняють базові та ланцюгові індекси. У розрахунку базових індексів перший (базовий) показник дина­мічного ряду береться за 100 %, а наступні величини розраховуються у відсотковому співвідношенні до базового. У розрахунку ланцюгових індексів кожний показник дина­мічного ряду зіставляється не з базовим, а з попереднім.

За економічною сутністю відносні показники поділяються на такі основні види:

Відносна величина виконання плану - співвідношення між фактичним та плановим рівнями показників, і зазвичай воно виражається у відсотках.

Відносні величини структури - це відсоткове відношення окремого показника з агре- гованим, тобто питома вага (відносна частка) окремої частини в загальному (цілому), яка виражається, як правило, у відсотках.

Відносні величини інтенсивності - показники, що характеризують ступінь поши­рення, розвитку якогось явища у відповідному середовищ (наприклад, сума реалізації товару на одного працівника).

Відносні величини ефективності - це співвідношення ефекту з ресурсами або витра­тами, наприклад, прибутковість активів, прибутковість продажу, витрати на 1 гривню товарної продукції.

Відносні величини динаміки - характеризують зміни показників за певний проміжок часу. їх визначають діленням величини показника поточного періоду на його рівень у попередньому періоді (місяці, кварталі, році). Вони бути базовими й ланцюговими: у першому випадку кожний рівень динамічного ряду порівнюється з базовим роком, а в другому - з попереднім. Розрізняють:

· коефіцієнт росту (к_р) - показує, у скільки разів аналізований показник більший або менший за показник, обраний для порівняння;

· темп росту (Т) - це коефіцієнт росту, виражений у відсотках;

· темп приросту (Т) - показує, на скільки процентів величина показника поточ­ного періоду відхилилася від його значення в попередньому періоді (табл.19.2).

Таблиця 19.2

Відносні величини та способи їх визначення

Показник	Характеристика
Коефіцієнт (індекс) росту або темп росту	Показує, у скільки разів аналізований показник більший або меншин за базисний. Темп росту - це коефіцієнт росту, виражений у відсотках. Приклад: коефіцієнт росту: 15 000: 11450 = 1,31; теми росту: 15 000: 11450 х 100 % = 131 %.
Теми приросту	Показує, на скільки відсотків аналізований показник відхилився від базисного. Можна розрахувати у три способи: · від аналізованого показника відняти базисний і отриманий результат поділити на базисний показник та помножити па 100 %: (15000 - 11450): 11450 х 100 % = 31 %; · якщо розраховано абсолютне відхилення, то його треба поділити на базисний рівень показника і помножити на 100 %: 3550:11450 х 100% = 31 %; · якщо розраховано темп росту, та від нього треба відняти 100 %: і 31 %- 100% = 31 %.

Інформаційна база фінансового аналізу

Однією із складових фінансового аналізу аптек є належна інформаційна база, докладно описана у змістовому модулі № 4, тема 10.

Фінансова звітність аптек складається з балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух коштів, звіту про власний капітал і приміток до звітів. Фінансові звіти міс­тять статті, склад і зміст яких визначається відповідними Положеннями (стандартами)

бухгалтерського обліку. Стаття подається у фінансовій звітності, якщо відповідає таким критеріям:

· існує ймовірність надходження чи вибуття майбутніх економічних вигод, пов’яза­них з даною статтею;

· оцінка статті може бути вірогідно визначена.

Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Баланс аптеки складається на кінець останнього дня звітного періоду. Проміжна (місячна, квар­тальна) звітність охоплює визначений період і складається наростаючим підсумком від початку звітного року.

Фінансова звітність повинна надавати можливість користувачам порівнювати:

· фінансові звіти аптек за різні періоди;

· фінансові звіти різних аптек.

Передумовою порівнянності є подання відповідної інформації попереднього пері­оду і розкриття інформації щодо облікової політики та її змін.

Фінансова звітність повинна містити тільки доречну, зрозумілу і розраховану на однозначне тлумачення інформацію, яка впливає на прийняття рішень користувачами, дає можливість вчасно оцінити минулі, дійсні та майбутні події, а також підтвердити і скорегувати їх оцінки, зроблені в минулому (табл. 19.3).

Таблиця 19.3

Призначення основних компонентів фінансової звітності

№ з.п.	Компоненти фінансової звітності	Зміст	Використання інформації
	Баланс (форма № 1)	Наявність економічних ре­сурсів на дату балансу	Оцінка структури ресурсів, їх ліквідності і платоспроможності аптеки; оцінка і прогнозування змін в економічних ресурсах
	Звіт про фінансові результати (форма № 2)	Доходи, витрати і фінансові результати діяльності аптеки за звітний період	Оцінка і прогноз прибутковості діяльності аптеки, структури доходів і витрат
	Звіт про рух грошових коштів (форма № 3)	Генерування і використання коштів протягом звітного періоду	Оцінка і прогноз операційної, фінансової діяльності аптеки
	Звіт про власний капітал (форма № 4)	Зміни у складі власного капіталу протягом звітного періоду	Оцінка і прогноз змін у власно­му капіталі
	Примітки	Додатковий аналіз статей звітності з метою забезпечен­ня її розуміння	Оцінка і прогноз: облікової по­літики; ризиків, що впливають на аптеку

Фінансова звітність повинна бути достовірною. Інформація, наведена у фінансовій звітності, є вірогідною, якщо вона не містить помилок і перекручень, здатних вплинути на рішення користувачів звітності.

Кожний фінансовий звіт складається на певну дату, станом на яку наведені його показники або який відображає подана фінансова звітність.

Метою складання Балансу є надання користувачам повної, правдивої і неупередженої інформації стосовно фінансового стану аптеки на звітну дату У Балансі відображаються активи, зобов’язання і власний капітал аптеки. Згортання статей активів і зобов’язань є недопустимими, окрім випадків, що передбачені відповідними Положеннями (стандар­тами). Підсумок активів Балансу повинен дорівнювати сумі зобов’язань і власного капі­талу. Форма Балансу є додатком до діючого Положення (стандарту) бухгалтерського обліку. Для малих підприємств може передбачатися скорочена форма Балансу.

За зовнішньою формою бухгалтерський баланс складається з двох частин. Частина, яка відображає ресурси, контрольовані аптекою у результаті минулих подій, викорис­тання яких, як очікується, призведе до надходження економічних вигод, називається активом. Та частина балансу, в якій показано джерела утворення господарських засо­бів та їх цільове призначення, називається пасивом. Однорідні за економічним змістом статті об’єднуються в групи, а групи - у розділи активу і пасиву балансу.

Основною властивістю бухгалтерського балансу є рівність підсумків активу і пасиву балансу. Рівність підсумків обумовлена тим, що в обох його частинах показано ті самі господарські засоби, тільки в різних групуваннях -- в активі за їх складом і розміщенням, а в пасиві - за джерелами їх утворення і цільовим призначенням. Ця властивість бух­галтерського балансу має важливе контрольне значення і є одним із способів перевірки правильності балансу. Якщо немає такої рівності, це свідчить про помилки, допущені в бухгалтерських записах або при складанні балансу

Бухгалтерський баланс служить індикатором для оцінки фінансового стану аптек. Підсумок балансу має назву “валюта балансу” або “сукупні активи” і дає орієнтовну суму засобів, які є в розпорядженні аптеки (баланс аптеки “Здоров’я” наведено на с. 599-601).

Для оцінки фінансового стану аптек доцільно здійснити аналітичне групування ста­тей балансу, в якому об’єднують у групи однорідні статті. При цьому скорочується число статей балансу, що полегшує його представлення (табл. 19.4).

Таблиця 19.4

Аналітичне групування статей балансу аптеки “Здоров’я” (тис. грн.)

Активи	На початок періоду	На кінець періоду	Пасиви	На початок періоду	На кінець періоду
1. Необоротні активи	61,2	81,7	1. Власний капітал	41,3	49,0
2. Оборотні активи	85,3	86,5	2. Поточні зобов’язання	105,2	119,2
2.1. Товар	61,7	65,1	2.1. Короткострокові кредити банків	12,6	16,2
2.2. Дебіторська заборгованість	11,3	6,2	2.2. Кредиторська заборгова­ність за товари	78,8	97,8
2.3. Грошові кошти	3,9	0,9	2.3. Поточні зобов’язання за розрахунками	13,8	5,2
Всього	146,5	168,2	Всього	146,5	168,2

Вступну оцінку фінансового стану аптеки можна зробити на основі виявлення “хво­рих" статей балансу, які можна умовно поділити на дві групи:

· які свідчать про недоліки в роботі і можуть бути виявлені за даними статей “Дебі­торська заборгованість”, “Кредиторська заборгованість”;

· які свідчать про незадовільну роботу у звітному періоді за даними статей “Зобов’я­зання”.

Як видно з даних, наведених у таблиці 19.4, збільшення кредиторської заборгова­ності па 19 тис. грн свідчить про певні недоліки в роботі, зате є позитивна динаміка у зобов’язаннях (зменшення на 8,6 тис. грн).

У ході аналізу доцільно порівняти дані поточного балансу з балансом минулих років, а також з балансами інших аптек.

Для повнішої оцінки динаміки фінансового стану аптеки необхідно порівняти зміни підсумків балансу зі змінами показників фінансових результатів господарської діяль­ності, використовуючи Форму № 2 “Звіт про фінансові результати”.

Метою складання Звіту про фінансові результати є надання користувачам повної, правдивої і неупередженої інформації про доходи, витрати, прибутки і збитки від діяль­ності аптеки за звітний період.

Доходи і витрати наводяться у Звіті про фінансові результати з метою визначення чистого прибутку чи збитку звітного періоду (додаток 6).

Інформаційна база внутрішнього аналізу набагато ширша і включає будь-яку інфор­мацію, що циркулює всередині аптеки і може бути корисною для прийняття управлін­ських рішень.

Дата добавления: 2014-10-15