План заняття. 1. Основні поняття економічної інформації

1. Основні поняття економічної інформації

2. Структура інформації

3. Особливості перетворення економічної інформації

4. Застосування комп'ютерної техніки для розв'язування економічних задач

1. Основні поняття економічної інформації

Вираз «економічна інформація» розуміють як сукуп­ність даних (відомостей), які використовуються під час здійснення функцій управління економікою та її ланками. До найважли­віших властивостей економічної інформації належать:

— переважання алфавітно-цифрової форми подання;

— висока питома вага вхідних даних, які підлягають обробці;

— значний обсяг умовно-постійної інформації;

— висока точність результатів розв'язання задач; дослідження таких інформаційних одиниць, як обліково-планові показники;

широке використання документної форми носіїв даних; - переважання дискретної форми числових величин.

2. Структура інформації

У процесі обробки даних на комп'ютері використовується поняття структури інформації. Структурою визначається виділення елементів інформації (частин), які називаються одини­цями інформації. Одиниці інформації поділяють на прості та складні. До простих одиниць відносять такі елементи, які не мо­жна поділити на частини. Складні одиниці інформації утворю­ються з інших інформаційних одиниць — як простих, так і склад­них. У багаторівневій структурі економічної інформації одиницею найнижчого рівня є реквізит, який є простою одиницею інформа­ції, тобто це можуть бути слова або числа. Реквізити, що якісно характеризують об'єкт управління, називаються ознаками, а рек­візити, що кількісно характеризують об'єкт — основами. Кожен реквізит окремо не забезпечує всебічну характеристику явища в економіці, тому вони поєднуються в таку одиницю інформації, як показник. Показник, у свою чергу, також може бути простим (складатися з однієї основи та одної ознаки) чи складним (налі­чувати кілька ознак). В управлінні також використовуються такі одиниці інформації, які складаються з одних реквізитів — ознак. Такі одиниці інформації прийнято називати інформаційними по­відомленнями. Інформаційне повідомлення — власне показник, роль основи в якому відіграє провідний реквізит — ознака.

Більш високий рівень інформаційної одиниці — це набір да­них, який є сукупністю однорідних показників і реквізитів — ознак на зовнішньому запам'ятовуючому пристрої. Набір даних також називається файлом.

Файл, у свою чергу, поділяється на частини, що не збігаються з одиницями інформації; сукупність наборів даних, що належить до однієї ділянки управлінської роботи, часто називають інформацій­ним потоком. Будь-які складені інформаційні одиниці (від окремих показників до інформаційної системи в цілому) можна розкласти на реквізити і, таким чином, підрахувати кількість мінімальних оди­ниць інформації, що лежить в основі її структурної будови.

3. Особливості перетворення економічної інформації

Розв'язання економічних задач зводиться до виконання інформаційних процедур (від збирання та обробки вхідних даних до використання отриманих результатів). Сукупність усіх інформаційних процедур утворює інформаційний процес, який є основою

управлінської діяльності. Інформація, що надходить з інформацій­ного середовища, має відношення до того, що заведено називати системою управління. Ця інформація пов'язана з подіями, рішеннями, непередбаченими обставинами тощо. При цьому послідовність про­процедур перетворення інформації не є фіксованою — вона може не містити певних процедур взагалі, а деякі, навпаки, можуть бути по­вторені. Але, як правило, економічна інформація проходить через усі інформаційні процедури перетворення, до яких належать:

а) відбір показників оцінки поточного стану об'єкта управління;

б) збирання та реєстрація;

в) кодування і декодування;

г) передання;

д) збереження; є) обробка;

є) оформлення та розмноження результативної інформації;

ж) прийняття рішення про подальше функціювання об'єкта управління.

Використовуючи процедури обробки економічної інформації, технологічний процес обробки інформації можна визначити як послідовність процедур б—є, а систему, що реалізує вказаний процес, визначити як систему обробки даних.

За ступенем автоматизації процедури перетворення інформа­ції можна поділити на системи ручної обробки даних, автомати­зовані системи обробки даних за участю людини та системи ав­томатичної обробки даних з виключенням людини з процедури перетворення даних.

До останнього часу процедури відбору показників оцінки по­точного стану об'єкта управління та прийняття рішення про по­дальше функціювання об'єкта управління виконувалися тільки людиною, але використання систем управління, базованих на принципах штучного інтелекту (експертних систем), суттєво Розширили можливості застосування комп'ютера в дослідженні об'єктів і явищ, у процесі прийняття рішення.

4. Застосування комп'ютерної техніки для розв'язування економічних задач

Одним з основних напрямків застосування персональних комп'ютерів є створення програмно-апаратних комплексів, що забезпечують оперативне задоволення інформаційних та обчислювальних потреб спеціалістів, при цьому від користувача не вимагається спеціалізованих знань у галузі системного та приприкладного програмування. Такі апаратно-програмні комплекси на­зивають АРМами (автоматизованими робочими місцями), які на­цілені на роботу прикладних спеціалістів: бухгалтерів, планови­ків, кадровиків, технологів та ін. АРМи забезпечують:

— зручне введення проблемно-орієнтованої інформації;

— швидкий доступ до раніше введених даних;

— формування та обробку документів складної структури;

— створення особистих картотек, ділових записників тощо.

АРМи почали створюватися в міру накопичення досвіду роз­робки різних прикладних програмних продуктів типу інтегрова­ного пакета Microsoft Office, до складу якого входить потужний текстовий редактор Microsoft Word, процесор електронних таб­лиць Microsoft Excel, система управління базами даних Microsoft Access, процесор презентацій Power Point тощо.

В АРМах усі програмні компоненти взаємно узгоджені між собою і підтримують єдиний стиль взаємовідносин користувача з комп'ютером, який називається «дружнім» інтерфейсом (friendly interface). Такий інтерфейс передбачає мінімум операцій з клавіа­турою, наглядне відтворення інформації, просте управління хо­дом діалогу, швидке передавання даних різним компонентам.

Концепція АРМ передбачає, що подання даних і робота з ними з погляду користувача ґрунтуються на об'єктно-орієнтованому підхо­ді, тобто кожна логічно замкнена інформаційна одиниця розгляда­ється як окремий об'єкт, який може бути проаналізований користу­вачем у різних аспектах. При цьому одні об'єкти можуть бути пода­ні у вигляді таблиць, інші — як текстові документи, а також можна подавати об'єкти і їх характеристики у вигляді діаграм та графіків

Економісти, бухгалтери й інші працівники управління звичай­но працюють з плановими та звітними документами. Крім того, вони використовують різні відомості, довідки, картотеки, запис­ники та інші документи, які часто можуть представлятися у мат­ричному (табличному) вигляді. Для перегляду такої інформації використовується багатовіконний підхід, коли на робочому вікні комп'ютера одночасно в окремих вікнах може бути подана вся потрібна інформація з певною темою.

Користувач, отже, може виконувати такі базові операції:

1. Змінювати текстові або числові дані в окремих комірках довідкової таблиці чи в текстових документах, виведених на екран;

2. Переміщуватися по таблиці або тексту, відкриваючи для перегляду чи зміни інші документи і таблиці, в тому числі й ті яких у цей час на екрані не видно;

3. Розкривати окремі комірки таблиці чи позиції тексту в до­кументах, викликаючи на екран допоміжні таблиці, текстові до­кументи.

Також передбачається можливість використання графічного відображення даних. Засоби ділової графіки дають можливість <користувачеві просто виділити ті дані, які він хоче графічно представити, а комп'ютер сам відобразить їх у вигляді стовпчикових гістограм, лінійних та точечних графіків або кругових діа­грам — за бажанням користувача. Засоби ділової графіки підно­сять наочність відображення числової інформації й особливо часто застосовуються для проведення фінансових аналізів, скла­дання звітної та іншої документації.

Сучасні системи обробки інформації широко застосовують обчислювальні мережі. Працюючи на одному комп'ютері можна звернутися до іншого, який підімкнутий до мережі, і вибрати всі дані, що потрібні для роботи, тобто тепер не треба всі дані три­мати в одному місці, а можна користуватися ними за допомогою засобів мережі, викликаючи потрібні дані за потребою. При цьо­му можна використовувати гіперпосилання на документи чи таб­лиці, розміщені в іншому комп'ютері, для їх швидкого перегляду.

Контрольні питання

1. Що таке економічна інформація?

2. Які найважливіші властивості економічної інформації?

3. Яку структуру має економічна інформація?

4. Які інформаційні процедури проходить економічна інформація для перетворення?

5. Що таке АРМ?

6. Як АРМ використовується для обробки економічної інформаці

Список рекомендованої літератури

1. Войтюшенко Н.М., Останець А.І. Інформатика і комп’ютерна техніка, К.: Центр учбової літератури, 2009. – 564с.

2. Рзаєв Д.О., Шарапов О.Д., Інформатика та комп’ютерна техніка: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ, 2002. — 486 с.

3. Гаевский А.Ю., Информатика: 7-11 класс: Учебное пособие – 2-е издание, доп. – К.: А.С.К., 2006. – 576с.: ил.

4. Інформатика та комп’ютерна техніка: Конспект лекцій / Укладач д.т.н., професор З.Д. Коноплянко.- Львів: Вид-во УБС НБУ, 2009.-131 с.

5. Інформатика та комп’ютерна техніка: Конспект лекційз дисципліни “Інформатика” для студентів напряму підготовки 6.030508 „Фінанси і кредит”/ Укладач З. Д. Коноплянко. - Львів: ЛІБС УБС НБУ, 2010. - 451 с.

6. Пушкар І.О., Браткевич В.В. Інформатика: Комп’ютерна техніка. Комп’ютерні технології: Підручник для студентів вищіх навчальних закладів. К.: Видавничий центр «Академія», 2003. – 704 с.

7. Ярмуш О.В., Редько М.М. Інформатика та компьтерна техніка: Навч. Посібник. – К.: Вища освіта, 2006. – 359с.

8. Руденко В. Д., Марчук О. М., Паланжоглу М. О., Практичний курс інформатики / За ред. Мадзігона В. М. – К.: Фенікс, 1997. – 304с.: іл.

9. Браткевич В.В, Бутов М.В, Золотарьова. Інформатика: Комп'ютерна техніка. Комп'ютерні технології.: Посіб.-Видавничий центр «Академія», 2001.-696 с.(Альма-матер). Учебное пособие – К.:Центр «Методика-информ»., 2002.- 351с.

10. Заборовский Г.А., Лаппо А.И., Пупцев А.Е., Информатика: учебное пособие для 9 класса общеобзазоват. учереждений с рус.яз. обучения. – Минск: Напр.авсета, 2009. – 191с. ил.

11. Угринович Н.Д., Информатика и ИКТ. Базовый уровень: учебник для 10 класса. – М.: БИНОМ. Лаборатория знаний, 2009. – 212с. ил.

12. Валецька Т.М., Бабій П.І., Григоришин І.А. та ін., Інформатика та комп’ютерна техніка в лабораторних роботах: Навчальний посібник. Ч. І. – К.: Дакор, КНТ, 2008. – 536 с.

13. Валецька Т.М., Бабій П.І., Григоришин І.А. та ін., Інформатика та комп’ютерна техніка в лабораторних роботах: Навчальний посібник. Ч. ІІ. – К.: Дакор, КНТ, 2008. – 536 с.

14. Кинкоф Ш., Microsoft Excel 2000 / Перевод с англ. А.Г. Парфенов. – М.: ООО «Издательство АСТ», 2007. – 401с.: ил.

15. Виткуп М.Е., Петренко В.В., Информатика и компьютерная техника MS Office в примерах и задачах с методикой их решения: Учебное пособие – К.:Центр «Методика-информ»., 2002.- 351с.

Дата добавления: 2014-10-15