ІІ. Основний етап

І. Загальнокорекційний етап.

Хід уроку

1. Організаційна підготовка класу до роботи. Перевірка наявності учнів.

2. Нервово-психологічна підготовка до уроку.

1. Повідомлення теми і мети уроку.

2. Актуалізація опорних знань

Які види оздоблення ви вже використовували в своїх роботах?

3. Пояснення нового матеріалу.

Мета оздоблення – надати виробові гарного зовнішнього вигляду і захистити деревину від вологи, пилу тощо.

Розвиток техніки оздоблення має багатовікову історію. Предмети з деревини, виконані близько 3400…2980 років до нашої ери, що зберігалося в історичних пам’ятках Стародавнього Єгипту, прикрашені різьбленням та інкрустацією. Уже в той період для оздоблення застосовували лаки і фарби, при чому плівкоутворювачами були яєчний білок, віск і природні смоли.

У наші дні успіхи хімії полімерів до появи лакофарбових матеріалів на основі синтетичних смол, характерною особливістю яких є утворення покриттів не в наслідок процесів простого випаровування розчинників, як, наприклад, у шелаків або нітролаків в результаті хімічних перетворень, що відбуваються після процесу нанесення лаку на поверхню деревини.

Захисно – декоративні покриття на виробах з деревини дуже різноманітні як за зовнішнім виглядом, так і за будовою. Вони можуть складатися з одного або кількох шарів різних матеріалів, що виконують різноманітні функції.

Вироби з фанери і деревини можна прикрасити випалюванням, розмалювати фарбами, полакувати.

Випалювання – один із видів художнього оздоблення дерева. Його застосовують при виготовленні сувенірів, меблів та різних дрібних виробів із дерева. Найкращий матеріал для випалювання – березова фанера, заготовки з липи та вільхи.

Перед випалюванням заготовку зачищають шліфувальною шкуркою і наносять малюнок. Випалюють малюнок приладом для випалюванням з нагрівальним наконечником (пером), що закріплений у пластмасовій ручці. Ручку з нагрівальним пером тримають у правій руці як олівець. Пером починають працювати, якщо воно розжарилось до темно-червоного кольору. Нагрівання пера регулюють регулятором від положення М (менше) до Б (більше). Поворотом ручки вправо збільшують напругу що подається на перо і навпаки. Слід пам’ятати, що, коли перо розігрівається до яскраво-червоного кольору, воно може перегоріти.

Вироби розмальовують фарбами по шліфованій поверхні пензлями з білячою шерстю і використовують для цього акварельні, гуашеві та водополімерні фарби. Після нанесення малюнка поверхню треба добре просушити і покрити лаком.

Лаки наносять на поверхню пензлем один або два рази в залежно від потрібної якості оздоблення.

Після кожного нанесення шару лакову плівку просушують. Виріб після лакування повинен мати рівний і однаковий по всій поверхні блиск.

Обробку лаком проводять у добре провітрюваному приміщенні.

3. Вступний інструктаж

3.1. аналіз зразкового виробу, його призначення і характеристика;

3.2. аналіз технологічної карти; характеристика обладнання та інструментів;

3.3. демонстрація прийомів виконання операцій;

3.4. правила техніки безпеки;

Дата добавления: 2014-10-15