Формування цільової фінансової структури капіталу

Визначення вартості власного і позикового капіталу підприємства

Вартість капіталу представляє собою ціну, яку підприємство сплачує за його залучення з різних джерел, виражену процентною ставкою.

Значна частина позикових коштів отримана підприємством на визначений строк і за користування нею необхідно сплачувати плату у вигляді процента.

Щодо власного капіталу, з одного боку, власні кошти можуть без обмежень використовуватись підприємством у господарській діяльності, а з другого – це кошти, інвестовані засновниками та учасниками з метою отримання прибутку у вигляді дивідендів. Коли підприємство успішно функціонує, отримує прибутки, дивіденди мають регулярний характер і в процентному відношенні можуть перевищувати плату за користування позиковими коштами.

Таким чином, за користування як залученими, так і власними фінансовими ресурсами підприємство має сплачувати власникам та кредиторам певну плату. З економічного погляду вартість капіталу відображає суму, яку необхідно сплатити за залучення одиниці капіталу з даного джерела.

З одного боку, вартість капіталу визначає рівень витрат підприємства щодо залучення власного або позикового капіталу, а з другого – визначає рівень доходу кредиторів, які надали позики підприємству, чи акціонерів, які вклали кошти в акції цього підприємства.

Для визначення вартості кожного джерела залучення капіталу здійснюють необхідні розрахунки. Наприклад, для визначення вартості власного капіталу, що формується за рахунок чистого прибутку, використовують формулу:

ЦК чп = ЧП в х 100 / ВК,

де ЦК чп – вартість власного капіталу, %;

ЧПв – сума чистого прибутку, що ре інвестується у виробництво;

ВК – середній розмір власного капіталу у звітному періоді.

Після визначення вартості кожного джерела залучення капіталу розраховують середньозважену вартість капіталу підприємства за формулою:

WACC = ЦКі х dі

Середньозважена вартість капіталу відображає середню вартість власних та позикових джерел фінансування підприємства.

Формування цільової фінансової структури капіталу пов’язане із вирішенням завдання оптимізації структури капіталу. Оптимізація структури капіталу є одним із найважливіших і найскладніших завдань фінансового менеджменту.

Оптимальна структура капіталу представляє таке співвідношення власних і позикових коштів, при якому забезпечується найбільш ефективна пропорційність між рентабельністю власного капіталу та фінансовою стійкістю підприємства, тобто максимізується його ринкова вартість.

В процесі оптимізації структури капіталу здійснюється аналіз капіталу підприємства для виявлення основних тенденцій в його обсязі і складі та їх впливу на фінансову стійкість та фінансову рентабельність.

Практика свідчить, що не існує єдиного співвідношення власного і позикового капіталу не тільки для однотипних підприємств, але й для одного підприємства на різних стадіях його розвитку. Тому в процесі формування оптимальної структури капіталу оцінюються основні фактори, що на неї впливають, а саме:

· галузеві особливості операційної діяльності підприємства;

· стадія життєвого циклу підприємства;

· кон’юнктура товарного ринку;

· кон’юнктура фінансового ринку;

· рівень рентабельності операційної діяльності;

· коефіцієнт операційного левериджу;

· відношення кредиторів до підприємства;

· рівень оподаткування прибутку;

· фінансовий менталітет власників і менеджерів підприємства;

· рівень концентрації власного капіталу.

В процесі оптимізації фінансової структури капіталу використовують механізм фінансового левериджу.

Дата добавления: 2014-10-15