Або границі зміни значень МХ ЗВТ, викликані зміною впливних величин в установлених границях

Нормування додаткових похибок засобів вимірювальної техніки

А. Додаткові похибки ЗВТ визначаються характеристиками чутливості ЗВТ до впливних величин і неінформативних параметрів вхідних сигналів(див. підр. 4.3.4). В необхідних випадках доцільно передбачити нормування не тільки похибки ЗВТ, але функцій впливу на МХ ЗВТ. Як нормовні характеристики додаткових похибок ЗВТ можуть бути використані:

1. Або функції впливу , або від зміни сукупності впливних величин;

Б. На цей час більш розповсюдженим є нормування не функцій впливу, а характеристик, які традиційно визначають додаткові похибки ЗВТ від впливних величин. Серед таких характеристик найбільш поширеною є границі допустимої (найбільші допустимі зміни) додаткової похибки ±DY_xд, що мають місце при зміні впливної величини x на деяке задане значення ±Dx відносно її номінального значення x_ном. Якщо в реальних умовах експлуатації ЗВТ впливна величина може приймати різні значення в межах x_нж< x_ном< x_в, то за вказаною вище характеристикою можна визначити лише граничні зміни похибки ЗВТ:

; ,

і необхідно врахувати найбільш можливу зміну додаткової похибки ЗВТ DY_xмах, яка дорівнює

або при ,

або при .

В. Сумарна допустима інструментальна статична похибка ЗВТ DY_д

може бути визначена як арифметична сума границі допустимої основної похибки DY_од та границь (найбільших) допустимих змін (значень) додаткових похибок ЗВТ , які регламентуються в технічних описах ЗВТ від усіх впливних величин , що враховуються:

. (4.9)

Значення похибки DY_д практично завжди буде істотно перевищувати значення дійсної похибки ЗВТ в реальних умовах експлуатації, бо вона розраховується за припущенням, що всі похибки (основна і додаткова) мають найбільше допустиме значення, але вірогідність виконання такого припущення вкрай мала.

Г. Функції впливу і границі допустимих додаткових похибок ЗВТ нормують, як правило, окремо для кожної впливної величини. При наявності істотної взаємної залежності декількох функцій впливу різних величин допускається завдання сумісних (комплексних) функцій впливу.

Д. Критерій істотності для впливних величин установлюється в технічній документації на ЗВТ конкретних типів. При його відсутності визначають, що впливна величина істотно впливає на МХ ЗВТ, якщо при зміні цієї впливної величини в границях робочого діапазону дана МХ змінюється більш як на 20 % від значення, нормованого для номінальних умов. Функцію однієї впливної величини приймають істотно залежною від іншої впливної величини, при зміні якої в границях робочого діапазону зміна функції перевищує 20 % від її номінального значення.

Е. Істотність тієї чи іншої складової сумарної додаткової похибки ЗВТ рекомендується визначати таким чином. Всі сумірні додаткові похибки визнаються істотними, якщо

,

де - найбільш можливі значення всіх додаткових похибок ЗВТ , - найбільше можливе значення похибки ЗВТ у робочих умовах застосування. Додаткові похибки вважаються сумірними, якщо їх значення відрізняються одне від одного не більш як на 30 %. Якщо серед додаткових похибок виявляються менші або несумірні з іншими і їх сума менша від , то такі похибки належать до неістотних.

Ж. Значення допустимої додаткової похибки ЗВТ, як правило, задають у вигляді частинного або кратного значення допустимої основної похибки. Наприклад, додаткова похибка ЗВТ, яка викликана відхиленням його живлення на % від номінального значення, не повинна перевищувати 0,5 границі основної похибки ЗВТ. Допустимі значення додаткових похибок, які традиційно застосовуються для розрахунків інструментальної похибки вимірювань, дають завищені результати і тому придатні для одержання тільки досить приблизних оцінок похибки вимірювань.

Дата добавления: 2014-10-15