Методичні вказівки до вивчення питань теми. Окрему увагу слід приділити статусу негромадян України, які на законних підставах перебувають або проживають на її території

Окрему увагу слід приділити статусу негромадян України, які на законних підставах перебувають або проживають на її території. До цих осіб відносяться іноземці, біженці, особи без громадянства, особи, які потребують додаткового або тимчасового захисту та ін. Особливості та характерні риси статусу цих осіб регулюються окремими спеціальними законами, якими слід користуватись при підготовці до теми.

Іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, - є іноземцями та особами без громадянства, які в установленому законодавством чи міжнародним договором України порядку в'їхали в Україну та постійно або тимчасово проживають на її території, або тимчасово перебувають в Україні.

Правовий статус іноземців та осіб без громадянства визначається Конституцією України, Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» та іншими законами України, а також міжнародними договорами України. Згідно закону, іноземець – це особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав, особа без громадянства – це особа, яку жодна держава відповідно до свого законодавства не вважає своїм громадянином Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Іноземці та особи без громадянства, які перебувають під юрисдикцією України, незалежно від законності їх перебування, мають право на визнання їх правосуб'єктності та основних прав і свобод людини.

Іноземці та особи без громадянства зобов'язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.

При вивченні питань тми студенти мають враховувати, що згідно положень нового Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту».

Цей Закон визначає порядок регулювання суспільних відносин у сфері визнання особи біженцем, особою, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, втрати та позбавлення цього статусу, а також встановлення правового статусу біженців та осіб, які потребують додаткового захисту і яким надано тимчасовий захист в Україні.Отже, хто ж є такі біженці?

Біженець - це особа, яка не є громадянином України і внаслідок обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства, належності до певної соціальної групи або політичних переконань перебуває за межами країни своєї громадянської належності та не може користуватися захистом цієї країни або не бажає користуватися цим захистом внаслідок таких побоювань, або, не маючи громадянства і перебуваючи за межами країни свого попереднього постійного проживання, не може чи не бажає повернутися до неї внаслідок зазначених побоювань;

Станом на 01 лютого 2013 року по Жмеринському районі офіційно зареєстрованих в Управлінні праці біженців не має.

А ось особа, яка потребує додаткового захисту, - це особа, яка не є біженцем відповідно до Конвенції про статус біженців 1951 року і Протоколу щодо статусу біженців 1967 року та цього Закону, але потребує захисту, оскільки така особа змушена була прибути в Україну або залишитися в Україні внаслідок загрози її життю, безпеці чи свободі в країні походження через побоювання застосування щодо неї смертної кари або виконання вироку про смертну кару чи тортур, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання.

Цей Закон визначає порядок регулювання суспільних відносин у сфері визнання особи біженцем, особою, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, втрати та позбавлення цього статусу, а також встановлення правового статусу біженців та осіб, які потребують додаткового захисту і яким надано тимчасовий захист в Україні.

Біженець - це особа, яка не є громадянином України і внаслідок обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства, належності до певної соціальної групи або політичних переконань перебуває за межами країни своєї громадянської належності та не може користуватися захистом цієї країни або не бажає користуватися цим захистом внаслідок таких побоювань, або, не маючи громадянства і перебуваючи за межами країни свого попереднього постійного проживання, не може чи не бажає повернутися до неї внаслідок зазначених побоювань.

Особа, яка потребує додаткового захисту, - це особа, яка не є біженцем відповідно до Конвенції про статус біженців 1951 року і Протоколу щодо статусу біженців 1967 року та цього Закону, але потребує захисту, оскільки така особа змушена була прибути в Україну або залишитися в Україні внаслідок загрози її життю, безпеці чи свободі в країні походження через побоювання застосування щодо неї смертної кари або виконання вироку про смертну кару чи тортур, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання.

Особи, які потребують тимчасового захисту, - іноземці та особи без громадянства, які масово вимушені шукати захисту в Україні внаслідок зовнішньої агресії, іноземної окупації, громадянської війни, зіткнень на етнічній основі, природних чи техногенних катастроф або інших подій, що порушують громадський
порядок у певній частині або на всій території країни походження;.

Джерела, рекомендовані до заняття:

2.Загальна декларація прав людини. Прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948.

3. Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 30. - Ст. 141.

4. Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту: Закон України // Відомості Верховної ради України. – 2012. - №16. – ст.146.

5. Про імміграцію: Закон України від 7 червня 2001р.//Відомості Верховної Ради України. - 2001. - №41.

6. Про національні меншини: Закон України від 25 червня 1992 року. //Відомості Верховної Ради України. – 1992. - №36.

7. Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян Укра­їни: Закон України від 21 січня 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 18.-Ст. 101.

8. Про правовий статус закордонних українців: Закон України від 4 березня 2004р. //Відомості Верховної Ради України. – 2004. - №25.

9. Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства: Закон України» від 22.09.2011 Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2012. - №19-20. –ст.179.

10. Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні: Закон України від 11 грудня 2003 року. //Урядовий кур’єр. – 2004. – 15 січня.

11. Про свободу совісті та релігійні організації: Закон України від 23 квітня 1991р. із змінами і доповненнями, які вносилися законами 19 лютого і 23 квітня 1992р., 5 травня і 23 грудня 1993р., 22 грудня 1995р., 17 грудня 1996р.

12. Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини: Закон України від 23 грудня 1997 року. //Відомості Верховної Ради України. – 1998. - №20.

13. Закон України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини» 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР // Відом. Верх. Ради України. – 1997. – № 40. – Ст. 263.

14. Про приєднання України до Конвенції про статус апатридів: Закон України від 11.01.2013 № 23-VII // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2014, № 10, ст.101

15. Про приєднання України до Конвенції про скорочення безгромадянства: Закон України від 11.01.2013 № 22-VII // (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2014, № 10, ст.100.

16. Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою: Закон України від 17.04.2014 № 1223-VII // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2014, № 26, ст.896

17. Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України від 15 квітня 2014 року // Відомості Верховної Ради України. - 2014. - № 26. - ст.892.

18. Бородін І. Права та свободи громадян, їх класифікація, гарантії реалізації //Право України. – 2001. - №12. – с.32.

19. Витрук Н.В. Статус личности в политической системе общества//Политология. – М., 1993.

20. Гетьман В.П., Килимник Ю.В. Що таке свобода і право у демократичній державі? Бесіди про Конституцію. – К., 1996.

21. Гладких В. И. Социальные права граждан Украины: конституционно-правовой аспект: монография / В. И. Гладких. – Харьков: Факт, 2005. – 368 с.

22. Гориславський К. Гарантії права людини на самозахист життя та здоров*я //Право України. – 2001. - №12. – с.35.

23. Горян Е.В. Органи місцевого самоврядування в конституційно-правовому механізмі забезпечення прав і свобод громадян України: Автореф.дис.канд.юрид.наук /Ін-т законодавства Верховної Ради України. – К., 2005.

24. Домбровська О. Зміст конституційного права на життя людини і громадянина //Право України. – 2002. - №5. – с.37.

25. Карпачова Н.І. Стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні: Перша щорічна доповідь Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Видання друге. – Харків: Консум, 2001. – 464с.

26. Климович О. Система національних засобів захисту прав людини (в контексті положень Конвенції про захист прав і основних свобод людини) //Право України. – 2001. - №1. – с.34.

27. Ковалишин І.Г. Правовий статус біженців в Україні: проблеми теорії та практики: Автореф.дис.канд.юрид.наук /Ін-т законодавства Верховної Ради України. – К., 2005.

28. Колодій А.М., Олійник А.Ю. Права людини і громадянина в Україні: Навч. посіб. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 336. – Бібліогр.: С. 325-329.

29. Кушніренко О., Барабаш Ю. Інститут євроомбудсмана: питання теорії і позитивної практики //Право України. – 2001. - №6. – с.44.

30. Марцеляк О. Контрольно-наглядові органи в конституційно-правовому механізмі забезпечення основних прав і свобод громадян України. Автореф. канд. дис. Харків, 1997

31. Пащук Т. І. Право людини на ефективний державний захист її прав та свобод / Т. І. Пашук. – Л.: Край, 2007. – 220 с.

32. Полховська І. К. Конституційний принцип рівності людини і громадянина в Україні: монографія / І. К. Полховська. – Полтава: Полтав. літератор, 2009. – 200 с.

33. Присяжнюк Т. Система Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини – унікальний інструмент захисту порушених прав //Право України. – 2001. - №6. – с.32.

34. Пунда О. О. Право на свободу: монографія / О. О. Пунда. – Хмельницький: Евріка, 2006. – 248 с.

35. Рабінович П. М. Права людини і громадянина: навч. посіб. / П. М. Рабінович, М. І. Хавронюк. – К.: Атіка, 2004. – 464 с.

36. Рабінович С. Права людини «першого покоління» і канонічні джерела християнтства //Право України. – 2001. - №3. – с.50.

37. Рада Європи та захист прав людини. Права людини: збірник документів. Харків, УНІВД, 1997.

38. Свобода інформації в Україні: удосконалення законодавства і практики. – Х.: Права людини, 2009. – 180 с.

39. Сенюта І. Я. Право людини на охорону здоров'я та його законодавче забезпечення в Україні / І. Я. Сенюта. – Л.: ПАІС, 2007. – 224 с.

40. Тацій В. Утвердження і забезпечення прав та свобод людини – головний конституційний обов*язок демократичної, правової, соціальної держави //Вісник Академії правових наук України. – 2000. - №4.

41. Тодика О. Ю. Конституційно-правовий статус людини і громадянина в Україні. — К., 2004.

42. Тодыка Ю. Н. Конституционно-правовой статус человека и гражданина в Украине / Ю. Н. Тодыка, О. Ю. Тодыка. – К.: Ін Юре, 2004. – 368 с.

43. Шемшученко Ю.С. Конституція України і права людини //Право України. – 2001. №8.

ТЕМА 5. МІЖНАРОДНО-ПРАВОВІ СТАНДАРТИ СТАТУСУ ЛЮДИНИ ТА ГРОМАДЯНИНА В УКРАЇНІ.

Міжнародні механізми забезпечення та захисту прав людини: поняття, види, ознаки. Договори ООН з прав людини як основна форма зовнішнього закріплення міжнародних стандартів прав людини. Загальна декларація про права людини. Історія прийняття Пактів 1966 р.: Пакт про економічні, соціальні та культурні права; Пакт про громадянські і політичні права.

Європейська система захисту прав людини (загальна характеристика). Європейська конвенція про захист прав людини і основних свобод та роль Європейського суду в її реалізації. Компетенція, організація та процедура діяльності Європейського Суду. Порядок звернення фізичних осіб в Європейський Суд; умови прийнятності справи.

Семінар (2 год.)

І. РОЗГЛЯД ТЕОРЕТИЧНИХ ПИТАНЬ:

1. Міжнародні механізми забезпечення та захисту прав людини: поняття, види, ознаки.

2. Загальна декларація про права людини.

1. Європейська система захисту прав людини (загальна характеристика).
2. Європейська конвенція про захист прав людини і основних свобод та роль Європейського суду в її реалізації.

5. Компетенція, організація та процедура діяльності Європейського Суду.

Для докладнішого розгляду зазначених питань, пропонується підготувати реферат за однією із тем:

1. Утвердження інституту омбудсмана у світі.

2. Право на звернення до міжнародних установ і організацій.

ІІ. ПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ У ФОРМІ ТЕСТУВАННЯ.

Завдання для самостійної роботи:

1. Права людини в історії міжнародних відносин.

2. Механізм захисту прав людини в рамках Статуту Ліги Націй.

3. Статут ООН та права людини.

Дата добавления: 2014-10-15