Особливості політики великих київських князів

Історики ділять політичну історію Київської Русі на три періоди:

І період охоплює князювання Олега (882-912) Ігоря (912-945) Ольги (945-969) Святослава (969-972)	Це період швидкого територіального зростання Київської Русі. Князі об'єднали майже всі східнослов'янські племена, підпорядкували собі найважливішу торговельну артерію по Дніпру — “шлях із варяг у греки”. Олег та Ігор здійснювали походи на Візантію, забезпечуючи для купців ринки на Чорному морі. Активну зовнішню політику здійснював Святослав, приєднавши території дунайської Болгарії та Північного Кавказу (пізніше ці території були втрачені). Святослав розгромив Хозарський каганат, але місце хозарів зайняли більш войовничі печеніги. Ольга в зовнішній політиці віддавала перевагу дипломатії перед війною. Вона здійснила податкову реформу (це перша на Русі реформа), чітко визначивши розміри дані та місця її збору. Ольга першою із великих київських князів прийняла християнство.
II період Охоплює князювання Володимира Великого(980-1015) Ярослава Мудрого (1034-1054)	Це період економічного та культурного розквіту Київської держави, досягнення нею вершини політичної могутності Зросла територія Київської Русі. Її площа стала найбільшою в Європі. Надзвичайно важливим було запровадження Володимиром у 988 році християнства, обумовлене такими причинами, як необхідність укріплення єдності Русі, князівської влади, підняття иіжнародного авторитету держави, її зближення з високорозвиненою Візантією. Прийняття християнства сприяло розвитку культури, входженню Русі в сім'ю європейських народів. Завдяки підтримці Ярослава зростала церква, стрімко розвивалася культура. Він заснував Києво-Печерську лавру, збудував більше 400 церков, серед яких був і Софійський собор, зведений у Києві на честь перемоги над печенігами. Відчутнішим стає законопорядок. За Ярослава Мудрого було складено перший на Русі збірник законів — “Руську правду”. Ярослав Мудрий зміцнив стосунки Київської Русі з європейськими державами, правителі яких вважали за честь мати шлюбні зв'язки з київською династією. Дружина Ярослава була шведською принцесою, троє його синів одружилися з європейськими принцесами, а три доньки вийшли заміж за французького, угорського і норвезького королів. Не дивно, що історики називають Ярослава Мудрого “тестем Європи”. Правління Ярослава Мудрого було апогеєм могутності Русі.
III період — це період феодальних усобиць, які розгортаються після смерті Ярослава Мудрого. Найвідоміші князі — Володимир Мономах(1113-1125) та Мстислав (1125-1132)	Це період поступового занепаду Київської Русі. Вступивши в смугу феодальних усобиць, Русь фактично розпалася на окремі князівства. Онук Ярослава Мудрого — Володимир Мономах, зайнявши великокняжий престол, припинив міжусобиці й об'єднав 3/4 території Русі, відродив її престиж. Володимир Мономах здійснив 65 походів проти половців, які зайняли місце печенігів, і зупинив їх натиск на Русь. Син Володимира Мономаха — Мстислав продовжував політику батька, та після його смерті Київська Русь остаточно розпадається на окремі князівства.