Підприємство як суб’єкт економічної системи. Організаційно–правові форми підприємств

Тема 7. Підприємство та підприємництво в ринковій економіці

1.Підприємство як суб’єкт економічної системи. Організаційно–правові форми підприємств.

2.Суть підприємництва. Форми підприємництва. Перспективи розвитку підприємництва в Україні.

3.Проблеми банкрутства підприємств.

В результаті вивчення теми студенти повинні:

Знати: організаційно–правові форми підприємств; функції підприємства; суть підприємництва та умови його існування; форми підприємництва; методи регулювання підприємництва; підприємництво і бізнес; проблеми банкрутства підприємств.

Вміти: розрізняти форми підприємств; характеризувати критерії визначення розмірів підприємств; теоретично обґрунтовувати організацію процесу виробництва; застосовувати принципи підприємництва; пояснювати значення регулювання підприємництва; доводити перспективи розвитку підприємництва в Україні.

Підприємство — це самостійний господарюючий суб’єкт, що має право юридичної особи і здійснює виробничу, науково–дослідну та комерційну діяльність з метою одержання прибутку.

Основні ознаки підприємства:

- Першою ознакою підприємства є самостійність його у системі господарювання. Підприємство має самостійний баланс, поточний рахунок в банку, печатку з назвою підприємства, товарний знак.

- Підприємство має закінчений цикл відтворення, тобто його продукція може в умовах поділу праці набувати форму товару.

- Підприємство виробляє основну масу продукції не для власного споживання, а для покупців, і тому реалізації споживної вартості товару передує реалізація його вартості.

- У своєму складі підприємство не має інших юридичних осіб. Але воно може мати складну внутрішню структуру, яка містить бригади, ділянки, відділення, цехи тощо. Але всі ці підрозділи не є юридичними особами, тобто не мають права самостійно виступати суб’єктами ринкових відносин.

- Підприємство має свій трудовий колектив з його специфічними інтересами.

Підприємства повинні вирішити три фундаментальні задачі: що, тобто які товари та послуги і в якій кількості виробляти? Як виробляти, тобто за допомогою яких обмежених ресурсів та технологічних способів виробляти потрібні людям блага? Для кого виробляти ці життєві блага?

Умови діяльності підприємств в ринковому середовищі: самостійне здійснення відтворювального процесу; повна економічна відповідальність за результати своєї діяльності; прибуток, який є основним джерелом засобів для розвитку підприємства; конкурує з іншими підприємствами; економічна допомога держави носить вибірковий характер; підприємство реалізує свою продукцію переважно за вільними цінами.

Відповідно до форм власності в Україні можуть діяти підприємства таких видів:

1) індивідуальні, засновані на особистій власності і праці (без наймання);

2) сімейні, засновані на власності й праці громадян однієї родини, що проживають спільно;

3) приватне підприємство, засноване на власності окремого громадянина з правом наймання робочої сили;

4) колективне, засноване на власності трудового колективу чи кооперативу іншого статутного суспільства;

5) державне чи комунальне, засноване на власності адміністративно–територіальних одиниць;

6) державне підприємство, засноване на республіканській (загальнодержавній) власності;

7) спільне, засноване на базі об'єднання майна різних форм власності (змішана форма власності).

У залежності від обсягів виробництва, кількості робітників підприємство може бути малим, середнім, великим. Малі підприємства — чисельністю до 200 працюючих (у промисловості й будівництві), до 50 чоловік (в інших галузях виробничої сфери), до 100 чоловік (у науці), до 25 чоловік (невиробнича сфера), до 15 чоловік (роздрібна торгівля).

Підприємства мають право поєднувати свою виробничу, наукову і комерційну діяльність і створювати об'єднання:

1) асоціація — договірне об'єднання, створене з метою постійної координації господарської діяльності; асоціація не має права втручатися у виробничу діяльність кожного з її учасників;

2) корпорація — договірне об'єднання на основі сполучення виробничих, наукових і комерційних інтересів з делегуванням окремих повноважень, центральним регулюванням діяльності кожного з учасників;

3) консорціум — тимчасове статутне об'єднання промислового й банківського капіталу для досягнення загальної мети;

4) концерн — статутне об'єднання підприємств промисловості, наукових організацій, транспорту, банків, торгівлі й ін. на основі повної залежності від одного чи групи підприємців.

Підприємство — основна організаційна одиниця народного господарства України. Підприємство — самостійний господарський статутний суб'єкт, що має права юридичної особи і здійснює виробничу, наукову і комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку (доходу).

За іншою класифікацією підприємства поділяються на:

а) товариства з обмеженою відповідальністю;

б) договірні товариства;

в) акціонерні товариства й товариства з обмеженою відповідальністю;

г) орендні й колективні.

Дата добавления: 2014-10-17