Малі, середні та великі фірми

Незважаючи на те, що кожна фірма є унікальною й досить неповторною, мають місце критерії, за якими фірми можна класифікувати по групам. Найбільш поширений підхід до класифікації фірм – це поділ їх на малі, середні та великі. Виділяють два основних методи класифікації фірм – кількісний та якісний.

Кількісний метод визнає підприємство малим, середнім або великим відповідно до визначеного критерію. Як правило, за такі показники беруться кількість зайнятих, розмір активів і річний оборот (валовий виторг за рік) фірми. Причому, граничні значення критерію кількості зайнятих відрізняються від країни до країни. Так, якщо в Данії в малій фірмі кількість зайнятих – до 49, то в США – до 1500 осіб в промисловості. Відповідно до законодавства України, до малих підприємств відносяться ті, що мають кількість зайнятих до 200 чоловік – у промисловості і будівництві, до 50 чоловік – в інших областях виробничої сфери.

Якісна класифікація фірм базується на критеріях, що відображають внутрішню сутність фірми: юридичний статус, структуру управління, джерела фінансування.

В останні десятиріччя широке розповсюдження дістала теорія життєвого циклу або етапів росту фірми як результату розвитку маркетингових досліджень. В основі її лежить стратегія розвитку продукту як індикатора етапу росту фірми від його розробки та виведення на ринок через зростання та зрілість до насичення та занепаду. Класифікації такого типу допомагають вирішувати питання урядової підтримки тих чи інших фірм або отримання діяльності антимонопольним законодавством з метою підтримки конкурентного середовища в економіці.

Про переваги великих виробництв загальновідомо. Очевидно, що саме вони визначають економічну динаміку національних економік. Однак, і малі фірми, як показала практика останніх десятиліть, знаходять своє місце в економіці завдяки великим можливостям гнучкого реагування на кон'юнктуру ринку, активній розробці нововведень у рамках венчурних (ризикованих) підприємств, кооперації і спеціалізації з великими підприємствами, а також внаслідок унікальних можливостей самореалізації підприємця і допомоги в створенні нових робочих місць. Очевидно, що економіці об'єктивно необхідне існування різних за розмірів фірм.

Література

1. Економічна теорія: Посібник / За заг. ред. Є.М. Воробйова. – Київ-Харків, 2001. – Гл.9.

2. Коуз Р. Фирма, рынок и право. – М., 1993.

3. Курс экономической теории /Под ред. Чепурина М.Н., Киселевой Е.А. – Киров, 2004. – Гл.9.

4. Мочерний С.В. Довбенко М.В. Економічна теорія. – К., 2004. – Гл.3.1.

5. Мочерний С.В. Економічна теорія. – К., 1999. – Розд. 3.

6. Нуреев Р.М. Курс микроэкономики. – М., 1999. – Гл. 6.

7. О. Уильямсон. Фирмы и рынки. В кн. «Современная экономическая мысль» / Пер. с англ. – М., 1981.

8. Основи економічної теорії: Підручник: У 2 кн. Кн. 2. Підприємництво, маркетинг, менеджмент / За ред. Ю.В.Ніколенка. – К., 1998. – Гл. 1–4.

9. Основы экономической теории: политэкономический аспект. Ученик / Отв.ред. Г.Н.Климко. – К., 2001. – Разд.19.

10. Основы экономической теории: Уч.пособ. / Под ред. Гуревичева М.Н. – Харьков: НТУ «ХПИ», 2003. – Гл.5.

11. Основы экономической теории: Ученик / С.В.Мочерный, В.К.Симоненко, В.В. Секретарюк. – К, 2000. – Гл.9.

12. Экономическая теория: Учебник/ Под ред.Камаева В.Д. – М., 1998. –Гл.11.

13. Экономическая теорія: Ученик / Под общ. ред. В.И. Видяпина, А.И. Добрынина. – М., 2005. – Гл.10.

Дата добавления: 2014-10-17