Розрахунок потреби трудових ресурсів

Для виконання будівельно-монтажних робіт підрядник залучає в необхідній кількості інженерно-технічних спеціалістів і робітників відповідної кваліфікації, якщо договором підряду не передбачено інше.

За відповідного обґрунтування, у випадках, передбачених договором підряду, замовник може ставити питання про відсторонення окремих працівників від виконання робіт.

Чисельність працюючих на підприємстві розраховують і встановлюють в плані по праці окремо по промислово-виробничому персоналу і непромисловому персоналу (рис. 5.4).

Рис. 5.4. Структура персоналу організації

Промислово-виробничий персонал - всі працівники основних, допоміжних, підсобних і побічних цехів,. складського, дворового і інших господарств, пов'язаних з виробничою діяльністю підприємства, а також працівники, які працюють на капітальних ремонтах устаткування.

Непромисловий персонал - працівники ЖКО, культурно-побутових та медико-санітарних установ, навчальних закладів, а також працівники, зайняті на капітальних ремонтах будівель і споруд.

У відповідності з виконуваними функціями на підприємстві, промислово - виробничий персонал розподіляється на такі категорії: робітники, інженерно-технічні працівники (ІТР), службовці, молодший обслуговуючий персонал (МОП), учні та персонал охорони.

Робітники - наймані особи, зайняті в безпосередньому виробництві. Виконавці, що знаходяться в самому початку технологічного або управлінського ланцюга (ієрархії). В правовому суспільстві права та інтереси робітників захищені в трудовому законодавстві.

Інженерно-технічні робітники - працівники, що здійснюють організацію і керівництво виробничим процесом на підприємстві.

Службовці - найняті працівники, які належать до соціальної групи, що включає всіх зайнятих за наймам нефізичною працею в різних сферах суспільної зайнятості: в промисловості (інженери, бухгалтери, секретарі тощо), в сфері послуг (охороні здоров'я, торгівлі), освіті та на військовій службі.

Молодший обслуговуючий персонал - працівники, які не беруть безпосередньої участі в процесах виробництва й управління, а виконують функції обслуговування (кур'єри, прибиральники, мийники. гардеробники тощо).

До робітників відносяться працівники, безпосередньо беруть участь у процесі виробництва готової продукції, включаючи завантаження і вивантаження, підготовку і транспортування сирих матеріалів і готових виробів, а також зайнятих ремонтом основних засобів виробництва і здійснюють контроль за якістю продукції. Виконання робіт проводиться із застосуванням фізичної праці, а за наявності механізації та автоматизації, функції робочих зводяться до управління цими механізмами з незначним застосуванням фізичної праці.

Є професії які можна віднести або до робітників чи службовців. Ними є комірники, експедитори, приймальники і здавачі сировини і готових виробів. Якщо поряд з функціями обліку виконуються фізичні роботи, частка яких у загальному обсязі становить 50% і більше, необхідно ці професії відносити до категорії робітників.

Прибиральники виробничих приміщень і території підприємств відносяться до робітників, прибиральники контор і побутових приміщень до МОП.

До учнів відносяться працівники, що проходять на виробництві навчання для отримання кваліфікації з тієї чи іншої професії. Учнями можуть бути знову прийняті на підприємство молоді робітники, тобто раніше не працювали, і робочі проходять навчання в порядку перекваліфікації. Учні, що проходять навчання для заняття посади службовця, враховують по категорії службовців.

За роллю робітників у виробництві в масштабі підприємства їх підрозділяють на основних і допоміжних.

До основних робітників відносяться робітники основних цехів, здійснюють безпосередньо технологічний процес виробництва продукції (виробничі робітники основних цехів).

До допоміжних відносяться робітники основних цехів зайняті ремонтом та обслуговуванням устаткування, виконанням допоміжних операцій, всі робочі допоміжних та інших цехів.

У масштабі цеху по ролі у виробництві робочі розподіляються на 4 групи:

1. Виробничі робітники - безпосередньо здійснюють технологічний процес в цеху.

2. Черговий персонал - підтримуючі в робочому стані обладнання в процесі його експлуатації (чергові слюсарі та електрики, мастильники, зварювальники та ін)

3. Ремонтний персонал - зайняті підготовкою до проведення ремонтів.

4. Допоміжні робітники - зайняті прибиранням приміщень і ділянок, вантажники, комірники і т. п.

До ІТР належать працівники, що здійснюють організацію і керівництво виробничим процесом, а також функції з управління, підприємством. У відповідності з цим до ІТР на підприємствах і в організаціях відносяться:

- керівники підприємств і організацій, головні фахівці, начальники цехів (ділянок, відділень, змін), інженери, техніки, майстри, виконроби та ін працівники, що здійснюють технічне керівництво виробничим процесом, для чого потрібна кваліфікація інженера або техніка;

- начальники, інженери, техніки, конструктори, зайняті на конструкторській або проектній роботах; начальники, інженери, техніки, економісти у відділах, секторах, бюро по виробничому плануванню, по організації праці та заробітної плати, а також працівники займають у виробничих підрозділах інші посади, що вимагають кваліфікації інженера або техніка. Ці працівники ставляться до ІТП незалежно від того, мають вони вищу або середню спеціальну освіту або є практиками.

До службовців відносяться:

- працівники, що займають адміністративно-господарські посади не відносяться до ІТП;

- економісти з питань фінансів, постачання і збуту; фінансові, лічильно-бухгалтерські, облікові та юридичні працівники;

- працівники, пов'язані з діловодством: секретарі, стенографістки, реєстратори, архіваріуси, друкарки та інші;

- хронометражисти, креслярі, копіювальники;

- товарознавці, приймальники, агенти та інші працівники, що займають посади з постачання і збуту, якщо за характером своєї діяльності вона не вимагає кваліфікації інженера або техніка;

- комірники та інші працівники складів, баз, коморах та ін сховищ, зайняті оформленням або переважно оформленням документів по прийманню та зберіганню матеріалів.

До МОП належать працівники, які виконують функції з догляду за службовими, невиробничими і побутовими приміщеннями, зокрема прибиральниці. Так само до них відносяться розсильні, гардеробники і шофери легкових машин і службових автобусів, які обслуговують тільки працівників даного підприємства.

Технічний прогрес у виробництві, змінюючи характер праці, змінює і структуру кадрів, призводить до відмирання одних професій і виникнення інших.

Структура кадрів використовується при організації та розрахунках заробітної плати, тому дуже важливо її правильно створити.

Показником, який визначає чисельність робітників у плані по праці, є обліковий штат, який включає всю чисельність робітників підприємства - постійних, тимчасових, сезонних - за списком. Обліковий штат складається з постійного і підмінного штату, необхідного для заміни тимчасово відсутніх робітників (відпускників, хворих, зайнятих виконанням державних і громадських обов'язків).

Розрізняють обліковий штат на певну дату (наприклад на 1 січня) і середньооблікову. Середньооблікову чисельність за квартал визначають підсумовуванням середньомісячних чисел в даному кварталі і діленням на три; середньооблікову чисельність за рік - підсумовуванням 12 середньомісячних облікових цифр і діленням на 12.

При визначенні облікового штату робітників для встановлення необхідного підмінного штату складають плановий баланс використання робочого часу в році. При цьому виходять з 365 календарних днів у році і 305 номінальних; тривалість тарифного відпустки приймають за колективним договором дані про невиходи по хворобі беруть на основі аналізу відомостей за звітний період; час на простої і невиходи з неповажних причин в плановому балансі використання робочого часу не передбачають.

У підсумку розрахунку визначають коефіцієнт облікового, що представляє собою показник переходу від расстановочного штату до обліковому: множенням кількості працюючих за расстановочному штату на коефіцієнт облікового отримують обліковий штат.

Чисельність ІТР, службовців, МОП та учнів планують окремо по кожному цеху, господарству і по заводоуправління.

Чисельність ІТР і службовців визначають на основі затвердженої структури управління підприємством і цехами, функцій і обсягу роботи окремих органів управління.

Планова чисельність ІТР і службовців оформляється в штатних розкладах, складених по кожному цеху (відділам, секторам, бюро і т.д.). У таких штатних розкладах вказується перелік посад, кількість працівників по кожній посаді, розміри окладів.

Резервний штат по ІТР і службовцям не передбачається. При відпустках та інших невиходи тимчасове заміщення працівників проводиться шляхом внутрішніх перестановок і тимчасового перерозподілу функцій.

Чисельність МОП встановлюють по робочих місцях з урахуванням обсягу робіт і завантаження працівників.

Чисельність учнів визначають в плані на основі додаткових потреб у кваліфікованих робітників з урахуванням середнього терміну їх навчання.

Число учнів показують абсолютне по кожній професії і середньооблікова за рік (приведене до дванадцятимісячного строку навчання).

Додаткова потреба в кадрах визначається на підставі штатних розкладів з фактичною наявністю штату в діючих цехах; необхідної чисельності та професійного складу працівників для нововведених в експлуатацію агрегатів і цехів, а також для поповнення у зв'язку з відходом працівників в армію, на навчання, на пенсію.

Проектування чисельності і кваліфікаційного складу робітників є важливим елементом в загальному, комплексі заходів, спрямованих на підвищення продуктивності праці і поліпшення його організації.

На практиці застосовують кілька методів визначення штату робітників в залежності від характеру виробничого процесу:

1. за обсягом роботи і нормами виробітку або нормам часу (розрахунковий метод);

2. за нормами обслуговування агрегатів або розстановки робітників по робочим місцям;

3. метод порівняльного аналізу або звітно-статистичний, досвідчений;

4. по трудомісткості річного обсягу виробництва.

Слід розрізняти явочний штат або расстановочний (змінний) штат і обліковий штат.

Явочний штат - та кількість робітників, які щозміни є і фактично працюють на робочих місцях.

Обліковий штат - загальна кількість робочих, які перебувають у штаті і значаться в списку цеху.

Взаємозв'язок між ними:

Nсп =nя*m*Кр, где (5.1)

nя - змінний явочний штат;

m кількість змін на добу;

Кр – коефіцієнт резерву штату;

Кр=К1*К2*КЗ, где (5.2)

К1 - коефіцієнт, що враховує підміну на вихідні дні; при 1 - 2х змінному режимі К1 = 1,0; при 3х змінному безперервному режимі роботи К1 = 1,33 (4/3).

К2 - коефіцієнт, що враховує підмінний штат на відпустки; при тривалості відпустки від 15 до 30днів К2 = 1,05 - 1,11;

К3 - коефіцієнт, що враховує підміну на невихід на роботу з поважних причинам (хвороба, виконання державних і громадських обов'язків та ін) К3 = 1,01-1,03.

Розрахунок штату зазвичай зводять до типової форми (табл. 5.1).

Таблиця 5.1

Штатний розпис ділянки (цеху)

Найменування дільниць і професій

Графік роботи (кількість змін на добу)

Штат

Тарифний розряд

Тривалість відпустки, днів

Погодинна тарифна ставка

Розмір премії %

Система оплати праці

На зміну

На добу

Кр

Добовий з підміною на вихідні дні

списочний

К1

К2

К3

Дата добавления: 2014-10-15