Аналіз і оптимізація сітьових графіків

Аналіз сіткових графіків ведуть з метою визначення можливості досягнення запланованих результатів. Особлива увага при аналізі звертається на виконання проміжних термінів провадження робіт і своєчасне забезпечення МТР технологічного процесу. Розраховуючи параметри сіткового графіка, виходять з того, що кожна робота забезпечена всіма необхідними ресурсами. Але в дійсності ресурси завжди обмежені, а їх відсутність приводить до зміни, до зриву термінів виконання робіт. Тому вся робота керівників і фахівців зводиться до постійного аналізу використання і перерозподілу ресурсів із внесенням їхніх корективів для виконання планових завдань. Коректування інакше називають оптимізацією.

Зрештою оптимізація сітьових графіків полягає в поліпшенні процесів оперативного планування і управління комплексом робіт з метою скорочення витрати всіх ресурсів і підвищення фінансових показників при заданих планових обмеженнях. Критерієм оптимальності сітьових систем планування в ринкових умовах є такі показники як мінімальна витрата ресурсів, максимальна продуктивність праці виконавців, мінімальні витрати робочого часу та ін., а в остаточному підсумку максимальний прибуток.

Необхідність оптимальності сіті виникає тоді, коли в процесі аналізу виявляється, що тривалість робіт із графіка для виконання виробничого процесу у встановлений термін не відповідає завданню унаслідок відсутності необхідної кількості робітників, матеріалів і інших ресурсів, або того або іншого разом узятого.

На виробництві найчастіше графіки коректують двома методами:

· коректування сіткових графіків за часом;

· коректування сіткових графіків по матеріальних ресурсах.

Загальний термін здійснення всіх робіт на сітковому графіку варто скорочувати за рахунок зменшення тривалості критичного шляху і вирівнюванням найбільш напружених шляхів.

В загальному вигляді коефіцієнт напруженості будь-якого повного шляху визначається відношенням його тривалості (L) до критичного (Lкр):

Кн=, (5.9)

Визначаючи коефіцієнт напруженості кожного шляху можна розподілити роботи з трьох напрямків, що лежать на критичному шляху, підкритичні і не на критичному шляху. Аналізуючи коефіцієнти напруженості всіх шляхів, ухвалюють рішення про додатковий напрямок ресурсів на роботи лежачі на критичному і підкритичному шляхах.

Роки

Місяці

грудень

січень

Календарні дні

Робочі дні

Rч

=3

Rч

=8

Rч

=10     Rч

=8

Рис. 5.4. Сітьовий графік у вигляді календарного плану в масштабі часу

У будівництві коректування сіткових графіків за часом здійснюється чотирма способами:

1. Перерозподіл трудових ресурсів шляхом переводу бригад з робіт які мають резерви часу на роботи, які не мають таких резервів, тобто на підкритичні і критичні ділянки сіті.

2. Поєднання технологічних процесів за часом.

3. Залучення додаткових ресурсів для виконання робіт рівнобіжним методом.

4. Зміна проектних рішень.

Коректування сітьових графіків по матеріальних ресурсах зводиться до визначення оптимальних норм витрати матеріалів на одиницю виконаної роботи, розподілу наявних ресурсів на весь комплекс робіт. Скорочення критичного шляху досягається шляхом перерозподілу різних ресурсів з ненапружених шляхів на виконання критичних робіт.

Таким чином, в задачі сітьового планування входить оперативний контроль за ходом фактичного виконання робіт по графіку, виявлення і аналіз причин, які приводять до зриву тих або інших робіт, вироблення і ухвалення планово-управлінських рішень, що забезпечують своєчасне виконання комплексу робіт.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Що розуміють під сітьовим плануванням?

2. Назвіть основні переваги сітьового планування.

3. Досягненню яких оперативних задач сприяє сітьове планування?

4. Які основні елементи має сітьове планування?

5. Що таке «робота»? Які види робіт розрізняють у сітьовому плануванні?

6. Що називають «подією»?

7. Що таке «сітьовий графік»?

8. Що таке «шлях сітьового графіка»? Які існують види шляхів?

9. Назвіть основні правила побудови сітьових графіків.

10. Яким чином визначається критичний шлях сітьового графіка?

11. Яким чином здійснюється розрахунок параметрів сітьового графіка?

12. Які методи використовуються для корегування сітьових графіків?

ВИСНОВКИ ЗА ДИСЦИПЛІНОЮ

В нових ринкових умовах господарювання підприємство несе повну відповідальність за результати своєї роботи. А це вимагає адекватної зміни в підготовці спеціалістів.

Основна мета підприємства – це забезпечення споживача необхідною йому продукцією або послугами необхідної якості в задані терміни з мінімальними затратами для виробника. При вирішенні цієї проблеми в умовах ринкової економіки головним є споживач. Щоб вижити, підприємство повинно постійно думати про якість своєї продукції і зниження витрат на її виробництво. Це завдання керівних працівників і спеціалістів підприємства визначає стратегію і тактику організації виробництва.

При розробці і реалізації виробничої політики, яка має своєю метою пристосування підприємства до вимог ринку, керівникам і спеціалістам підприємства необхідно тримати в полі зору широкий круг питань, які стосуються не тільки сфери виробництва. Вони мають знати, що виробництво – це тільки частина процесу, який весь час оновлюється. Розвивати виробництво, збільшувати його потужність, тобто добре організовувати комплекс всіх робіт на підприємстві, можна тільки тоді, коли добре знаєш умови ринку.

Дисципліна «Організація виробництва в будівництві» включає в себе вивчення наступних питань:

- організаційні принципи побудови виробничих підрозділів підприємства як виробничої системи;

- економічно ефективна побудова виробничих процесів в часі;

- забезпечення скорочення циклу виробництва;

- організаційні умови вибору економічно ефективних технологічних процесів;

- раціональні форми організації роботи по технічній підготовці і освоєнню виробництва нової продукції;

- організаційні фактори, які забезпечують підвищення якості продукції.

Дисципліна знайомить з виробничою структурою підприємства, розкриває поняття «виробничий процес» і розглядає принципи і методи його раціональної організації, можливі види руху предметів праці, вивчає методику вивчення довжини виробничого циклу. Крім того вивчається виробнича потужність підприємства, організація технічного обслуговування підприємства.

Кожне підприємство має свої специфічні завдання організації виробництва - комплекс завдань по забезпеченню сировиною, найкраще використання робочого часу та робочої сили, поліпшення асортименту і якості випуску продукції, освоєння нових видів продукції.

В кожному конкретному випадку організація виробництва обґрунтовує ефективність заходів, що здійснюються, тому що для підвищення організації виробництва потрібні не тільки окремі заходи, які забезпечують підвищення продуктивності обладнання або зниження трудомісткості, або поліпшення якості продукції, або зниженням затрат сировини. Ефективність виробництва визначається методами ефективного використання елементів виробництва в їх сукупності.

Особливість організації виробництва - це взаємозв'язок елементів виробництва і вибір таких методів і умов їх використання, які в найбільшій мірі відповідають меті виробництва.

Дата добавления: 2014-10-15