Малюнок № 3.2

Математичні екскурсії є однією з форм позакласної роботи з математики і відносяться до освітніх екскурсій. Це пояснюється тим, що під час їх проведення діти набувають нові знання, поглиблюють і закріплюють наявні, а також знаходять їм практичне застосування. Кожна математична екскурсія має свою чітку мету, виходячи з якої вчитель добирає найдоцільніші методи й форми керівництва пізнавальною діяльністю учнів як під час проведення екскурсії, так і в наступній роботі після неї. Для учнів І-ІІ класів можна рекомендувати проводити короткочасні екскурсії з метою зміцнення у школярів навичок лічби, вимірювання невеликих відстаней, визначення відстаней на око, збирання матеріалу для задач практичного змісту. Для учнів ІІІ-ІУ класів можна проводити триваліші екскурсії, завданнями яких окрім названих вище, можуть бути виконання вимірювальних робіт на місцевості, ознайомлення з застосуванням математики у практичній діяльності людей на сучасному виробництві тощо. Враховуючи вікові особливості дітей, їх математичну підготовку, мету і об’єкт екскурсії, вчитель розробляє план її проведення та готує до неї учнів. У результаті підготовчої роботи кожен учень чи група учнів повинні знати, що і для чого будуть робити, що мають занотувати у записник, які матеріали слід зібрати. Проведення екскурсії завершується підведенням її підсумків, складанням і здачею звітів про екскурсію. Дуже корисно розвивати під час екскурсій окомір учнів. Для полегшення визначення відстаней на око корисно ознайомити дітей з таблицею, яку запропонував В.Вітковський. У таблиці № 3.11. вказано з якої відстані видно в ясну погоду на рівній місцевості певні предмети.

До шкільних математичних стіннівок відносять математичні газети, математичні листівки. Математична преса у початкових класах містить переважно цікавий матеріал у формі задач-жартів, головоломок, ребусів тощо. Основна мета таких матеріалів полягає в тому, щоб підвищувати інтерес учнів до математики. Математична газета для молодших класів повинна мати яскраве оформлення, задачі і малюнки повинні бути представлені у цікавій формі, з образами знайомих і звичних дітям казкових героїв. Дуже подобається дітям матеріал стіннівок, якщо він викладений у віршованій формі. Використання математичних газет, як однієї з форм позакласної роботи з математики, надає широкі можливості для залучення до творчої роботи окремих учнів (художників, витівників, допитливих тощо), а також всіх учнів класу до розширення і збагачення своїх математичних знань. Для того, щоб математична газета відігравала значну навчально-виховну роль, потрібно надавати учням більше самостійності в її оформленні та створенні. Вивчення змісту математичних газет, які випускаються у початкових класах, дає підставу стверджувати, що у газеті слід вміщувати короткі історичні довідки про розвиток математики та її використання у практичній діяльності людини, задачі-жарти, ребуси математичного змісту, загадки з повідомленням тих, хто дав правильні відповіді. Можна інколи вміщувати інформацію про хід і результати якогось виду навчальної чи позакласної роботи. Подамо стислий зміст однієї з математичних газет, підготовлених студентами-практикантами педагогічного факультету: 1. З історії розвитку комп’ютерних ігор. 2. Відповіді на задачі, вміщені у попередньому номері, з повідомленням прізвищ тих учнів, які правильно їх розв’язали. 3. Задача: Голуб пролітає 40 м за секунду, а ластівка - 75 м. На скільки секунд менше витратить ластівка, щоб пролетіти три кілометри? 4. Задача-жарт: Мишко та Івасик збирали гриби. Скільки у тебе грибів, - спитав Мишко, - півдесятка буде? Івасик відповів: - Візьми половину моїх грибів, а мені дай гриб, тоді у мене буде півдесятка. – А у тебе скільки грибів? - спитав Івасик. Мишко відповів: - Відніми половину моїх грибів та ще один гриб, тоді у мене залишиться ще півдесятка. Скільки грибів зібрали обидва хлопчики разом? 5. Головоломка: Проведіть на цьому годиннику п’ять прямих ліній так, щоб у кожній частині числа при додаванні давали б одну і ту ж саму суму. 6. Загадки: а) Брат за братом біжить та догнати не може. б) Два брюшка, чотири вушка, що це буде? в) Чотири брати під однієї стріхою живуть.

Таблиця № 3.11. “Відстані, з яких видно в ясну погоду на рівній місцевості певні предмети”.

Дзвіниці.................................................................................................. 16-20 км

Вітряки........................................................................................................ 11 км

Окремі будинки.............................................................................................. 5 км

Вікна у будинках............................................................................................. 4 км

Димарі на дахах................................................................................................ 3 км

Окремі дерева та окремі люди.......................................................................... 2 км

Кілометрові стовпи.......................................................................................... 1 км

Квіти та частини одягу................................................................................. 270 м

Ґудзики і металеві прикраси....................................................................... 170 м

Обличчя людей........................................................................................ 160 м

Вираз обличчя............................................................................................... 110 м

Очі.................................................................................................................... 60 м

Вивчення досвіду роботи вчителів показує, що далеко не всі педагоги приділяють увагу позакласній роботі з математики. Можна назвати цілу низку об’єктивних і суб’єктивних причин такого відношення до позакласної роботи. Не вдаючись до їх аналізу, вкажемо, що негативне відношення до цієї форми роботи з боку вчителів, у значній мірі, знижує реалізацію можливостей виучуваного дітьми курсу математики для всебічного розвитку розумових здібностей учнів, спостережливості, допитливості, інтересу до вивчення математики, а це, у свою чергу, веде до зниження рівня математичної підготовки школярів у початковій школі.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ТА ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ ЗА РОЗДІЛОМ ІІІ.

1. Як обрати форми навчання? Які форми організації навчання знає історія школи?

2. Які характерні ознаки уроку як форми навчання? Що таке урок?

3. Чому відсутня єдина класифікація типів уроків? Які з них Ви знаєте? Якої Ви будете дотримуватися?

4. Які типи уроків найчастіше зустрічаються при навчанні математики молодших школярів?

5. Яку думку відносно структури уроку Ви підтримуєте і чому?

6. Яка структура комбінованого уроку математики?

7. Які особливості уроку математики у І-ІУ класах і чим вони обумовлені?

8. Які основні вимоги до результативного уроку? Як їх можна класифікувати?

9. Чому потрібна система уроків? Що під нею розуміють?

10. Які особливості дітей шестирічного віку повинен враховувати вчитель для успішного навчання математики цих школярів?

11. Які основні навчальні, виховні та розвивальні завдання вивчення математики у першому класі чотирирічної початкової школи?

12. Які зміни вносять в організацію навчання математики психологічні, вікові та індивідуальні особливості шестирічок?

13. Які вимоги ставляться до підведення підсумків гри?

14. Яких вимог до організації ігор на уроках математики повинен дотримуватися вчитель?

15. З яких етапів складається підготовка вчителя до уроку?

16. Що є основою планування навчальної роботи з математики?

17. Що таке навчальний план та навчальна програма?

18. Дайте характеристику структури навчальної програми з математики для початкових класів!

19. Що включає в себе підготовча робота вчителя напередодні навчального року?

20. Які відмінності між календарним і тематичним планом?

21. Назвіть основні розділи тематичного плану!

22. Як повинен готуватися вчитель до наступного уроку?

23. Яка схема конспекту уроку з математики?

24. Які методичні матеріали можуть стати у нагоді вчителеві при плануванні навчальної роботи?

25. Як Ви розумієте поняття "контроль", "перевірка", "оцінювання", "оцінка" і "бал"?

26. У чому суть цілей і завдань перевірки та оцінювання знань, вмінь і навичок школярів?

27. Які функції перевірки та у чому їх суть?

28. Яка суть вимог до перевірки та оцінки знань, умінь і навичок учнів?

29. Дайте характеристику різних форм і видів перевірки!

30. Які існують методи перевірки знань, вмінь і навичок учнів з математики?

31. У чому суть вимог до підбору і формулювання запитань вчителя для дітей?

32. Дайте характеристику вимог до оформлення письмових робіт учнів з математики? Які вимоги до оформлення математичних записів у зошитах?

33. Які є засоби перевірки знань, умінь і навичок учнів з математики? У яких формах може проводитися оцінка результатів діяльності учнів? Чим керуються при виставленні оцінок?

34. Скільки зошитів з математики повинен мати учень початкових класів? Яких вимог повинен дотримуватися вчитель при перевірці зошитів?

35. Які особливості домашньої навчальної роботи? Які існують думки щодо наявності домашніх завдань?

36. Назвіть недоліки в організації домашньої навчальної роботи учнів! Які шляхи подолання цих недоліків?

37. Які існують види домашніх завдань для учнів початкових класів?

38. Дайте характеристику індивідуальних, групових, фронтальних, довготривалих домашніх завдань!

39. Які форми виконання домашніх завдань з математики? Коли заборонено задавати домашні завдання?

40. Як методично правильно задавати домашні завдання? На якому з етапів уроку можна задавати домашнє завдання?

41. Як перевіряти та оцінювати домашні завдання з математики?

42. Які Ви знаєте форми організації навчально-виховної роботи з математики?

43. У чому полягає відмінність між позаурочною та позакласною роботою з математики?

44. Як досягти високої результативності позаурочної роботи? позакласної роботи?

45. Які є види позакласної роботи з математики в початкових класах?

46. Назвіть вимоги до організації та проведення занять математичного гуртка! математичного ранку!

47. Як проводять математичні екскурсії?

48. Які вимоги до оформлення математичних газет?

49. Складіть календарний план з теми "Площа".

50. Складіть поширений план-конспект уроку з теми "Множення на розрядні числа".

51. Підготуйте особистісно-зорієнтоване домашнє завдання для учнів 3 класу.

52. Підберіть по три задачі-жарти, ребуси для математичної вікторини.

Дата добавления: 2014-10-17