Моделі стратегічного планування діяльності підприємства

Україна здійснює реформування економіки, пристосовує її до ринкових відносин. В умовах ринку підприємствам надана можливість господарювати самостійно. Щоб не стати банкрутом, підприємству необхідно планувати свою діяльність, активно адаптуватись до середовища, заздалегідь визначати прибуток.

Виходячи із різноманітних характеристик підприємств, можливі різні підходи до організації системи стратегічного управління взагалі і стратегічного планування зокрема. Як свідчить світовий досвід, кожне підприємство на основі загальних принципів обирає ту чи іншу систему, робить акцент на окремих сторонах діяльності підприємства, вводячи відповідний орієнтир як основу планування.

Найпоширенішими моделями стратегічного планування є:

1. Модель стратегічного планування на основі "стратегічної прогалини".

"Стратегічна прогалина" - це "поле стратегічних рішень", які мають прийняти керівники підприємства для того, щоб перетворити наявні тенденції у належному напрямку з метою досягнення потрібних параметрів розвитку підприємства.

Поле стратегічних рішень може охоплювати широку гаму пропозицій щодо освоєння нових ринків, продуктів, додаткових послуг, а також сприяння розвитку сильних і пом'якшення слабких сторін діяльності підприємства. Для цього використовуються відповідні моделі та методи обґрунтування стратегічних рішень, які допомагають заповнити "стратегічну прогалину" на основі розробки та застосування продуктово-товарних та інших стратегій. Приклад моделі стратегічного планування на основі "стратегічної прогалини" показано на рис. 4.3.

Такий підхід робить акцент на приведення у відповідність "того, що можливо" з "тим, чого треба досягти". Заповнення "стратегічної прогалини" дає змогу відповісти на запитання: "Чи має підприємство можливості до виживання?"

2. Модель стратегічного планування, що базується на врахуванні ринкових переваг.

Рис. 4.3. Модель стратегічного планування на основі "стратегічної прогалини"

Ця модель (рис. 4.4.) тісно пов'язана із використанням результатів S\¥-аналізу [72]. Основна увага приділяється врахуванню інтересів акціонерів, які беруть участь у прийнятті рішень стосовно довгострокового розвитку підприємства.

Рис. 4.4. Модель стратегічного планування, що базується на врахуванні ринкових переваг

3. Модель стратегічного планування, орієнтована на створення та підтримку конкурентоспроможності підприємства.

У ринковій економіці центральними питаннями для підприємства є його конкурентоспроможність, оскільки лише ті підприємства можуть існувати в економіці досить тривалий час, які дбають про рівень багатогранної власної конкурентоспроможності. При цільовій спрямованості на довгострокову конкурентоспроможність підприємство повинно визначити ключові фактори успіху та розробити відповідні заходи щодо їхньої реалізації (рис. 10.5) [72]. Модель, орієнтована на конкурентоспроможність, має велике значення у розвитку міжнародних зв'язків, коли конкуренція виходить за межі однієї країни.

4. Модель стратегічного планування, орієнтована на створення позитивного іміджу. Позитивний імідж підприємства у ринковій економіці гарантує надійну репутацію, має лояльних споживачів, довгострокових партнерів, широкий доступ до інвестицій та кредитів тощо. Модель, яка орієнтована на створення позитивного іміджу, можуть використовувати різні підприємства (рис. 4.6) [72].

Рис. 4.5. Модель стратегічного планування, орієнтована на створення та підтримку конкурентоспроможності

5. Моделі стратегічного планування, що враховують розміри пі д приємств.

Розміри підприємств залежать від масштабів попиту, галузевих особливостей, технологій, що використовуються тощо. Велике підприємство має великий апарат управління, використовує планування в повному обсязі з проходженням необхідних етапів, підетапів, процедур та операцій створення системи планів, проектів і програм.

Портфельне планування, стратегічний аналіз і діагностику, корпоративне стратегічне планування прибутку, розробку альтернативних планів здійснює вищий рівень менеджменту, що являє собою координаційний центр стратегічної діяльності.

Невеликі підприємства використовують спрощений варіант стратегічного планування, оскільки обсяги інформації, що використовується при формуванні планів, невеликі, більшість рішень стосується незначної кількості осіб і дуже часто не оформляється у вигляді складної системи планових документів (планів, проектів та програм).

Рис. 4.6. Модель, орієнтована на створення позитивного іміджу

Моделі стратегічного планування залежно від розміру підприємств:

І. Планування на малому підприємстві

Рис. 4.7. Моделі стратегічного планування, що враховують розміри підприємства

Дата добавления: 2014-10-17