Поняття та види прибутку

Лекція 12. Прибуток та рентабельність в енергетиці.

12.1. Поняття та види прибутку.

12.2. Чинники впливу на величину прибутку.

12.3. Рентабельність як показник ефективності діяльності підприємства.

Результатом фінансової діяльності енергетичного підприємства є прибуток. Прибуток – перевищення доходу над витратами. Протилежна величина називається збитком. З економічної точки зору прибуток - різниця між грошовими надходженнями і грошовими видатками. З господарської точки зору прибуток - це різниця між майновим станом підприємства на кінець і початок звітного періоду.

Аналіз усіх аспектів, пов'язаних з прибутком, дає можливість зрозуміти те, що прибуток, обчислюваний в бухгалтерському обліку, не відображає дійсного результату господарської діяльності. Усвідомлення цього привело до чіткого розмежування таких понять, як бухгалтерський і економічний прибуток. Перший – результат реалізації товарів і послуг, другий – результат «роботи» капіталу.

Підприємства реалізують свою продукцію споживачам, одержуючи за неї грошовий виторг. Однак це ще не означає одержання прибутку. Для виявлення фінансового результату необхідно зіставити виручку з витратами на виробництво продукції та її реалізацію, тобто із собівартістю продукції. Підприємство одержує прибуток, якщо виручка перевищує собівартість; якщо виторг дорівнює собівартості, то підприємство спромоглося лише відшкодувати витрати на виробництво і реалізацію продукції і прибуток відсутній. Якщо витрати перевищують виторг, то підприємство має збиток, тобто негативний фінансовий результат, що обумовлює скрутне фінансове становище і не виключає й банкрутство.

Прибуток класифікується за кількома ознаками, основними з яких є:

- джерела формування;

- види діяльності;

- склад елементів, що формують прибуток.

Систематизація основних видів прибутку наведена на рис. 6.2

Відповідно до наведеної класифікації розглянемо основні види прибутку.

Кінцевий фінансовий результат (прибуток або збиток) складається з фінансового результату від реалізації продукції (робіт, послуг), основних фондів та іншого майна підприємства і доходів від позареалізаційних операцій, зменшених на суму витрат за цими операціями.

Прибуток (збиток) від реалізації продукції (робіт, послуг) визначається як різниця між виручкою від реалізації в діючих цінах без податку на додану вартість (ПДВ) і акцизів та витратами на виробництво і реалізацією продукції (рис.6.3). підприємства, що здійснюють експортну діяльність, при визначенні прибутку з виручки від реалізації продукції виключають ще й експортні тарифи.

Друга складова валового (загального) прибутку підприємства – прибуток від реалізації основних засобів та іншого майна (рис. 6.4).

Третя складова валового прибутку – прибуток від позареалізаційних операцій, тобто від операцій, безпосередньо не пов'язаних з основною діяльністю: здача майна в оренду, доходи за цінними паперами підприємства, перевищення сум отриманих штрафів над сплаченими, прибуток від спільної діяльності, прибуток минулих років, виявлений у звітному році, тощо.

Приклад 1

Визначимо балансовий прибуток, якщо відомо: вартість реалізованої продукції з урахуванням ПДВ – 1200 тис. грн; собівартість реалізованої продукції - 580 тис. грн; прибуток від реалізації зайвих основних фондів – 20 тис. грн; позареалізаційні доходи — 10 тис. грн; позареалізаційні витрати – 25 тис. грн.

Балансовий прибуток визначаємо як суму трьох складових: прибутку від реалізації продукції, прибутку від реалізації основних фондів і прибутку від позареалізаційних операцій.

Прибуток від реалізації продукції – це різниця між вартістю реалізованої продукції (без ПДВ) та її собівартістю:

(1200 – 1200 × 0,1667) – 580 =1000 – 580 =420 тис. грн.

Прибуток від позареалізаційних доходів знаходимо як різницю між позареалізаційними доходами і витратами: 10 – 25 = -15 тис. грн.

Знак «мінус» свідчить не про прибуток, а про позареалізаційні збитки. Балансовий прибуток становитиме 420 + 20 – 15 = 425 тис. грн.

У процесі управління прибутком ключова роль належить формуванню прибутку від операційної діяльності. Під операційною діяльністю розуміють основний вид діяльності підприємства, для здійснення якої воно саме і було створене.

Безумовно, характер операційної діяльності визначається специфікою галузі, у якій працює дане підприємство. Для більшості підприємств базою операційної діяльності є виробничо-комерційна або товарно-збутова діяльність.

Інвестиційна діяльність пов'язана із процесом обґрунтування і реалізації найбільш ефективних форм вкладення капіталу, спрямованих на розширення економічного потенціалу підприємства. Результати цієї діяльності відображені частково в прибутку від позареалізаційних операцій (у вигляді доходів від участі у спільних підприємствах або вкладення цінних паперів), а частково – у прибутку від реалізації майна.

Фінансова діяльність пов'язана із забезпеченням підприємства зовнішніми джерелами фінансування (залучення додаткового акціонерного капіталу, емісія облігацій та інших цінних паперів, залучення кредиту, а також обслуговування залученого капіталу шляхом виплати дивідендів і кредитів). Виходячи з того що в даному випадку сформувати прибуток прямо не можна, під прибутком від фінансової діяльності розуміють непрямий ефект від залучення капіталу із зовнішніх джерел на умовах більш вигідних, ніж середньоринкові.

Маржинальный прибуток характеризує суму чистого доходу від операційної діяльності (валового доходу підприємства від цієї діяльності, зменшеного на суму непрямих податкових платежів) за відрахуванням суми змінних витрат. Валовий прибуток характеризує суму чистого доходу від операційної діяльності за відрахуванням усіх операційних витрат, як постійних, так і змінних (балансовий прибуток відповідно становить різницю між усією сумою чистого доходу і всією сумою його поточних витрат). Чистий прибуток характеризує суму балансового (або валового) прибутку, зменшеного на суму податкових платежів за його рахунок.

Дата добавления: 2014-10-17