Неправильний порядок слів

Російська мова Українська мова

Неправильне використання прийменників

У діловій мові поширеними є словосполучення з прийменником про із залежним іменником у З.в. Напр.: угода про постачання, рішення про кадри. Необхідно розрізняти, коли мова йде про установу, а коли про будинок. Напр.: не у наше підприємство направлено новий проект верстата, а на наше підприємство направлено новий проект верстата. Прийменник згідно з вимагає форми О.в. іменника: згідно з наказом (вказівками). Прийменник усупереч вимагає форми Д.в. іменника: усупереч проханню (указівці). Прийменник завдяки вказує на причину й вимагає після себе форми Д.в. іменника або займенника: завдяки Вам.

Слово «керівництво» вимагає після себе форми О.в. іменника: не керівництво виробничої практики здійснюється заводськими фахівцями, а керівництво виробничою практикою здійснюється заводськими фахівцями. Іменникове керування в українській та російській мовах не збігаються, як це ілюструють приклади:

благодарить кого дякувати кому

причинять что завдавати чого

снабжать чем постачати що

нуждаться в чем потребувати чого

При складанні текстів документів необхідно пам’ятати правила порядку слів у літературній мові, де інформаційна роль порядку слів зростає ближче до кінця речення. Напр.: ДМЗ виконав план до 20 грудня. До 20 грудня ДМЗ виконав план. У першому реченні наголошується на терміні, до якого завод виконав план, у другому констатується, що завод план виконав.

Наступна мовна норма – стилістична, яка регулює правильне використання ресурсів мови (мовних засобів) відповідно до мети, ситуації та обставин спілкування. Стилістичні норми визначають уживання мовних засобів відповідно до стилю мовлення.

Стилістичні мовні норми тісно пов’язані з таким розділом науки про мову, як стилістика та її основним поняттям – стиль. Не вдаючись до детального розгляду цих категорій, скажемо, що кожен стиль має свої специфічні мовні засоби. Так, напр., для художнього стилю характерне вживання широкого спектру засобів художньої образності, слів у непрямому значенні, різних за структурою речень; для офіційно-ділового стилю – мовні штампи, науково-технічна термінологія, слова в прямому значенні, переважно прості ускладнені речення тощо. Зрозуміло, що в усному мовленні стилістичною помилкою буде вживання термінів, канцеляризмів, оформлення думки за допомогою складних речень. Отже, це і є ознакою доцільного використання мовних засобів залежно від потреб мовлення. Проте і тут нерідко трапляються помилки. Нерідко укладачі ділових документів викладають у тексті документа те, що ніколи не вживають в усному мовленні: Ми повинні просити Вас звільнити нас від обов’язку послати Вам пропозицію. Це призводить до такої стилістичної помилки, як штучне подовження мовлення. У мовленні ділової кореспонденції неприпустимими є занадто довгі звороти, тому укладачі службових документів повинні прагнути до застосування вже готових сучасних конструкцій.

Дата добавления: 2014-10-23