Захист права спільної власності

Цивільне законодавство визначає особливості реалізації правомочностей співвласниками та правові засоби вирішення можливих спорів між ними. Так, у співвласників може виникнути потреба у припиненні права спільної власності. Вони можуть це зробити, зокрема, шляхом виділення своєї частки у спільному майні (його поділу).

Згідно зі ст. 364 ЦК України кожний з співвласників спільної часткової власності має право вимагати виділу в натурі своєї частки зі спільного майна. Якщо згоди про спосіб виділу не буде досягнуто, то за позовом співвласника йому може бути виділена частка в натурі, за винятком випадків неподільності речі, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення. А якщо це неможливо, то співвласникові, який бажає виділу, за його згодою, присуджується грошова компенсація. Суд також може припинити право такої особи на частку в спільному майні за вимогою інших співвласників за підставами, передбаченими ст. 365 ЦК України.

Спільна власність подружжя може бути припинена шляхом її поділу відповідно до вимог статей 69,70,71 Сімейного кодексу України. За загальним правилом, у разі поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними. Водночас суд може відступити від засад рівності часток подружжя, враховуючи інтереси неповнолітніх та непрацездатних дітей або інтереси одного з подружжя, інші обставини, передбачені законом.

Подружжя може самостійно поділити майно. У разі ж недосягнення між ними згоди щодо поділу майна за позовом подружжя або одного з них суд може постановити рішення: про поділ майна в натурі, якщо це можливо без шкоди для його цільового призначення; про розподіл речей між подружжям з урахуванням їх вартості та частки кожного з подружжя у спільному майні; про присудження майна в натурі одному з подружжя з покладенням на нього обов'язку компенсувати другому з них його частку грішми. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення (ст. 71 СК). Може мати особливості поділ деяких видів майна (жилих будинків, квартир, часток (паш) у господарських товариствах, майна фермерських та особистих селянських господарств).

Законодавець встановлює для учасників спільної часткової власності додаткові гаранти на випадок відчуження одним з них частки у спільному майні стороннім особам. Так, у разі продажу частки у праві спільної власності сторонній особі решта учасників спільної часткової власності має право переважної купівлі частки, що продається, за ціною, оголошеною для продажу і на інших рівних умовах, крім продажу з публічних торгів.

Відповідно до ст. 364 ЦК України продавець частки в спільній власності зобов'язаний повідомити у письмовій формі інших учасників спільної власності про намір продати свою частку сторонній особі, зазначивши ціну та інші умови продажу. Продавець має право продати свою частку сторонній особі у таких випадках:

1) коли всі інші учасники спільної власності відмовляться від здійснення права привілеєвої купівлі;

2) коли співвласники не здійснять цього права протягом 1 місяця - стосовно будинку чи 10 днів - стосовно іншого майна з дня одержання ними повідомлення. Продавець має право вибору покупця у разі, коли кілька учасників виявили бажання викупити його частку.

У разі якщо продавець частки у спільному майні порушив зазначений порядок продажу, інший учасник спільної власності має право звернутися до суду з позовом про переведення на нього прав та обов'язків покупця. Строк позовної давності за такими вимогами встановлений у один рік.

Однак у законодавстві нічого не сказано про те, чи повинен визнаватися недійсним попередній договір про відчуження частки у спільній власності з порушенням права переважної купівлі. Не орієнтує суди на визнання такого правочину недійсним і Пленум Верховного Суду України у своїй постанові № 9 від 6 листопада 2009 р. (п. 26). Проте, оскільки за ст. 362 ЦК співвласник може звернутися з позовом про переведення на нього прав та обов'язків покупця за договором, вчиненим з порушенням переважного права купівлі частки, усі його умови мають вважатися чинними, крім тих, що визначали особу попереднього покупця, який не був співвласником.

Дата добавления: 2014-10-23