Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у районах лиха

НЕВІДКЛАДНИХ РОБІТ У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

ОРГАНІЗАЦІЯ І ПРОВЕДЕННЯ РЯТУВАЛЬНИХ ТА ІНШИХ

6.1 Зміст теми

Основні документи, що регламентують порядок оперативного виконання рятувальних та інших невідкладних робіт у районі НС.

Економічні, організаційні, інженерно-технічні, спеціальні (враховуючи галузь господарської діяльності) та інші заходи з організації робіт у районі НС.

Основи проведення рятувальних та інших невідкладних робіт. Методика визначення необхідних рятувальних та інших невідкладних робіт в осередках ураження. Зміст рятувальних та інших невідкладних робіт, способи і порядок їх проведення. Організація оперативного виконання рятувальних і невідкладних робіт у районі НС, необхідні сили і засоби.

Організація й особливості проведення рятувальних і невідкладних робіт в умовах мирного та воєнного часу залежно від виду НС.

Функціональні обов’язки командирів невоєнізованих рятувальних формувань.

Організація розвідки району НС.

Організація забезпечення захисту та рятування людей, матеріальних і культурних цінностей, захисту довкілля під час ліквідації НС та локалізації зони впливу небезпечних факторів НС.

Організація першочергових робіт у районі НС з метою відновлення окремих споруд, усунення пошкоджень у мережах та системах комунальних і виробничих комунікацій.

Локалізація і ліквідація аварій на комунально-енергетичних мережах і спорудах в умовах пожежі, радіаційного забруднення, зараження небезпечними хімічними речовинами.

Створення мінімально необхідних умов для життєзабезпечення персоналу і населення, санітарного очищення та знезараження території.

Знезараження від РР, ОР і СДОР і БЗ території, техніки, приміщень, продуктів харчування, кормів, урожаю, води (в т.ч. із урахуванням досвіду ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС). Методи, способи знезараження.

Санітарна обробка: часткова, повна. Організація санітарної обробки у стаціонарних та польових умовах.

Визначення вартості рятувальних та інших невідкладних робіт при ліквідації наслідків НС.

Організація і оперативне керівництво силами ЦО під час проведення рятувальних заходів, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру здійснюється надзвичайними комісіями і штабами, що створюються за рішенням Кабінету Міністрів, обласної або районної державної адміністрації. У випадку локальних, об'єктових чи місцевих надзвичайних ситуацій, що не мають катастрофічного характеру, всі заходи організовують керівники районів, населених пунктів, об'єктів, які за посадовими обов'язками виконують функції начальників цивільної оборони.

Рятувальні й інші невідкладні роботи (РіІНР) проводяться з метою порятунку людей і матеріальних цінностей. Для цього проводиться розшук уражених, витяг їх із завалів і зруйнованих споруджень, надання їм першої медичної й першої лікарської допомоги, евакуація уражених з вогнища поразки в медичні установи. РіІНР проводяться безупинно, цілодобово, у будь-яку погоду, у найкоротший термін до повного їхнього завершення.

РіІНР складаються з рятувальних робіт й інших невідкладних робіт. ІНР забезпечують повноцінне й швидке проведення рятувальних робіт. РіІНР проводяться не для відновлення виробництва, а тільки для порятунку людей.

6.2.1 Зміст рятувальних робіт:

1) розвідка маршрутів руху й ділянок робіт;

2) локалізація та гасіння пожеж на маршрутах руху й ділянках робіт;

3) розшук уражених, витяг їх з ушкоджених, затоплених, загазованих і задимлених будинків, приміщень і завалів;

4) розкриття зруйнованих, затоплених, загазованих захисних споруджень і порятунок людей, що перебувають у них;

5) подача повітря в завалені захисні спорудження з ушкодженою вентиляцією;

6) надання ураженим першої медичної та першої лікарської допомоги;

7) виведення (вивіз) населення в безпечне місце;

8) санітарна обробка людей, ветеринарна обробка сільгосптварин, дегазація й дезактивація техніки, засобів індивідуального захисту.

6.2.2 Зміст інших невідкладних робіт (ІНР):

1) прокладка проїздів у завалах (по завалах) шириною 3...3,5 метрів для однобічного проїзду або 6...6,5 метрів для двостороннього проїзду;

2) локалізація аварій на газових, електричних, водоканалізаційних і технологічних мережах;

3) зміцнення або обрушення конструкцій будинків і споруджень, що загрожують обвалом;

4) ремонт і відновлення зруйнованих ліній зв'язку й комунально-енергетичних мереж;

5)виявлення, знешкодження або знищення боєприпасів, що не розірвалися;

6) ремонт і відновлення захисних споруджень.

Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт полягає у виконанні заходів, передбачених чинним законодавством з питань ліквідації наслідків стихійного лиха, аварій і катастроф, епідемій і епізоотій, що створюють загрозу життю і здоров'ю населення.

Прийняттю рішення про проведення рятувальних та невідкладних робіт передує ретельна розвідка місць аварій та катастроф. Основними завданнями розвідки є визначення характеру руйнувань і об'ємів рятувальних та інших невідкладних робіт, стану шляхів під’їзду, технологічного устаткування, будівельних конструкцій, необхідності застосування спеціальної техніки, об'єму матеріалів для аварійних робіт. На основі зібраних розвідкою даних про характер і обсяг майбутніх робіт приймається рішення про виконання конкретних заходів щодо їх проведення, а також визначається послідовність, необхідні сили та засоби. Для виконання робіт, які потребують спеціальної підготовки фахівців і залучення потужної техніки, залучають спеціальні формування цивільної оборони або організують загони, створені на базі спеціальних будівельних, ремонтно-будівельних, будівельно-монтажних, шляхово-будівельних організацій і відділів комунального господарства.

Рятувальні та невідкладні аварійні роботи під час ліквідації наслідків НС здійснюються поетапно:

- перший етап – екстрений захист населення, зменшення можливих наслідків надзвичайної ситуації;

- другий етап – ліквідація наслідків НС;

- третій етап – розв'язання проблеми життєзабезпечення населення в районах, що постраждали внаслідок надзвичайної ситуації.

Обсяг рятувальних та невідкладних робіт залежить від ступеня ушкодження або руйнування будинків, споруд, устаткування та агрегатів, а також від стану комунально-енергетичних систем.

Особовий склад формувань ЦО на період участі у боротьбі зі стихійними лихами і великими виробничими аваріями забезпечується безкоштовним харчуванням, житлом, спецодягом і транспортом для проїзду до місця робіт і назад до місця проживання. Витрати, пов'язані з оплатою робіт, харчування, житла, спецодягу, а також інших видів забезпечення, необхідних для виконання рятувальних робіт, фінансуються за рахунок державних коштів або коштів міністерств (відомств), підприємств.

Дата добавления: 2014-10-23